Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №597/1553/25
Суддя: Сарновський В. Я.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 597/1553/25Головуючий у 1-й інстанції Тренич А.Г.
Провадження № 33/817/544/26Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2026 року,-
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.
Згідно постанови, 11.11.2025 року о 00 год. 10 хв. в с.Дзвиняч по вул. Сохацької, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота водія, нечітка розмова, почервоніння покривів шкіри обличчя. На місці вчинення порушення водій продути прилад газоаналізатор алкотест 6810 Драгер відмовився, проїхати в медичний заклад також відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Н.Б. просить постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що:
у матеріалах справи відсутній беззаперечний та належний доказ того, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом у момент виявлення працівниками поліції;
у працівників поліції була відсутня підстава зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;
рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року скасовано постанову серії ЕНА №6127119 від 11 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень;
працівники поліції перед пропозицією ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння не ознайомили його із ознаками алкогольного сп`яніння;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції не підписане.
Заслухавши доводи захисника Данильчука Н.Б., який просив проводити розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509489 від 11.11.2025 року; рапорті старшого інспектора чергового ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Король С.С. від 11.11.2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Заліщицька ЦМЛ» від 11.11.2025 року; долученому до матеріалів справи відеозаписів.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи про те, що у матеріалах справи відсутній беззаперечний та належний доказ того, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом у момент виявлення працівниками поліції, а також те, що у працівників поліції була відсутня підстава зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509489 від 11 листопада 2025 року, який узгоджується з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту свого керування транспортним засобом.
Крім того, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл 130 11.11.2025 року Сохацький.mp4) зафіксовано розмову працівника поліції із ОСОБА_1 з приводу того, що він керував транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки, на що останній не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування ним транспортним засобом та порушення ПДР України. Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово підтверджував той факт, що він керував транспортним засобом (файл 130 11.11.2025 року Сохацький.mp4 з 00:18:13 год по 00:18:35 год).
Доводи про скасування оскарженої постанови суду через відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки постанова поліцейського про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6127119 від 11 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасована рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року, суд апеляційної інстанції оцінює критично з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.35 Закону України “Про Національну поліцію” однією з підстав для зупинки транспортного засобу є порушення водієм правил дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку підставою для зупинки і перевірки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було те, що 11 листопада 2025 року о 00:19:07 год в с.Дзвиняч по вул. Сохацької, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР.
До матеріалів цієї справи було додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6127119 від 11 листопада 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ПДР, яка скасована Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 12 січня 2026 року.
Однак, наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.35 Закону про поліцію для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , підтверджується даними інших доказів, а саме доданим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (файл 130 11.11.2025 року Сохацький.mp4 з 00:18:13 год по 00:18:35 год) де зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівником поліції, який оголосив ОСОБА_1 вказану підставу зупинки його транспортного засобу, зокрема те, що він керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, з чим ОСОБА_1 був згідний.
Крім того, порушення водієм п. 2.3.в ПДР України не було єдиною підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так як вбачається із матеріалів справи, зокрема відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл 130 11.11.2025 року Сохацький.mp4 з 00:18:13 год по 00:18:18 год) підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що останній порушує комендантську годину, що і було озвучено ОСОБА_1 працівниками поліції, на що останній повідомив, що “жінку потрібно завезти”.
Виходячи із вищенаведеного, доводи захисника про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів законності зупинки поліцейським транспортного засобу є безпідставними.
Не відповідають дійсності доводи апелянта про те, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема матеріалів відео фіксації нагрудних камер поліцейських, (файл 130 11.11.2025 року Сохацький.mp4 з 00:23:40 год) ОСОБА_1 працівники поліції оголосили виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Також, як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який ОСОБА_1 підписано без зауважень, працівниками поліції виявлено в ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; нечітка розмова; почервоніння покривів шкіри обличчя.
Також не відповідають дійсності твердження захисника про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції не підписане, так як вбачається із зазначеного направлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с.6), у ньому міститься як підпис працівника поліції так і підпис ОСОБА_1 .
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2026 року, відносно ОСОБА_1 — без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua