Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №459/2076/21 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/2076/21 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М. В.

Провадження № 22-ц/811/4298/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Костюк С.

з участю: ОСОБА_1 , представника Комунального підприємства «Водоканал» Шептицької міської ради – Тимчук І.І.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Водоканал» Шептицької міської ради» (КП «Червоноградводоканал»), з участю третіх осіб: Шептицької (Червоноградської) міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства (далі – КП) «Червоноградводоканал», треті особи: Червоноградська міська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивувала тим, що протягом 2009–2010 років без дозвільних документів і затвердженого проєкту на проведення будівельних робіт, без обговорення та погодження з мешканцями прилеглих житлових будинків КП «Червоноградводоканал» збудувало на самовільно зайнятій земельній ділянці на перехресті вулиць Лесі Українки та Стефаника в місті Червонограді каналізаційно-насосну станцію (далі – КНС), яка розташована на відстані близько 10 метрів від її будинку і прибудинкової території (земельної ділянки), внаслідок чого згадане будинковолодіння увійшло до санітарно-захисної зони КНС.

У подальшому, здійснивши підключення до незаконно збудованої КНС, мешканці окремих будинків почали скидати господарсько-побутові стічні води в недобудовану каналізаційну мережу, що призвело до витікання забруднених стічних вод у найнижчі точки вулиць Лесі Українки та Стефаника.

Вказувала, що вона неодноразово зверталася до відповідача та міської влади зі скаргами.

На одну із скарг Виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області листом від 26 вересня 2018 року № з/24-7641/2-14 повідомив її про те, що КП «Червоноградводоканал» було зобов`язано до 05 жовтня 2018 року направити абонентам, підключеним до КНС, листи-попередження про їх відключення від системи централізованого водовідведення, а також віднайти шляхи для перепідключення каналізаційної мережі в інший спосіб з дотриманням державних будівельних норм (далі – ДБН). Крім того, надано доручення відділу капітального будівництва та інвестицій, відділу земельних відносин, управлінню містобудування та архітектури спільно з КП «Червоноградводоканал» подати в місячний термін пропозиції щодо вибору іншої земельної ділянки для будівництва (перенесення) КНС та влаштування мережі центрального водовідведення.

Оскільки відповідач продовжував експлуатувати незаконно збудовану КНС, то вона звернулася із черговою скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, яке листом від 22 липня 2019 року № 4-22/3530 повідомило, що за результатами лабораторних досліджень проб атмосферного повітря за адресою: місто Червоноград, перехрестя вулиць Лесі Українки та Стефаника, встановлено, що вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі перевищує гранично допустиму концентрацію (далі – ГДК), а саме: аміаку від 1,2 до 1,4 раза, сірководню від 1,25 до 1,5 раза (протокол від 05 липня 2019 року № 10); аміаку від 1,2 до 1,3 раза, сірководню від 1,125 до 1,25 раза (протокол від 15 липня 2019 року № 12).

Вказувала, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – ДАБІ) у Львівській області неодноразово проводив перевірки спірного об`єкта будівництва та виносив приписи, якими зобов`язував КП «Червоноградводоканал» усунути встановлені порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог приписів постановою Департаменту ДАБІ у Львівській області від 23 жовтня 2019 року посадових осіб КП «Червоноградводоканал» визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 30 105,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.005899, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, відмовлено у задоволенні позову КП «Червоноградводоканал» до ДАБІ України про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення.

Зазначала, що подальша експлуатація самовільно збудованої КНС погіршує екологію та забруднює повітря, що негативно відображається на здоров`ї її сім`ї, яка позбавлена можливості доступу до свіжого повітря через відкрите вікно, оскільки КНС дає неприємний гидкий запах.

У відповідь на депутатський запит КП «Червоноградводоканал» листом від 13 квітня 2021 року за вих. № 337 повідомило, що не існує жодного рішення суду, яким було б зобов`язано підприємство вчинити будь-які дії.

На її прохання звернутися до суду із позовом про демонтаж незаконно побудованої КНС на перехресті вулиць Лесі Українки та Стефаника у місті Червонограді Виконавчий комітет Червоноградської міської ради листом від 07 червня 2021 року № 3/24-4771/2-14 повідомив, що не буде вчиняти жодних дій.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати КП «Червоноградводоканал» демонтувати КНС, розташовану на перехресті вулиць Лесі Українки та Стефаника в місті Червонограді Львівської області, та привести земельну ділянку під КНС до початкового стану.

Оскаржуваним рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що висновки суду про те, що будівництво каналізаційно-насосної станції здійснювалося мешканцями для влаштування мережі централізованого водовідведення, є помилковими, оскільки таке будівництво здійснювалося відповідачем за кошти, зібрані мешканцями.

Саме через порушення відповідачем законодавства при здійсненні будівництва каналізаційно-насосної станції Департаментом ДАБІ у Львівській області за результатами позапланової перевірки 11 жовтня 2019 року винесено припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки будівництво здійснено без проектної документації з порушенням передбачених будівельними нормами відстаней до житлових будинків.

Протягом тривалого часу, а саме понад 7 років, відповідач не виконує судові рішення та приписів контролюючих органів, не вживає жодних заходів для усунення порушень, тому вимога про знесення каналізаційно-насосної станції не є передчасною, оскільки весь цей час не був позбавлений можливості усунути порушення закону та здійснити перебудову чи перенесення каналізаційно-насосної станції, однак цього не зробив.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей, однак належна їй земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок входять до санітарно-захисної зони, незважаючи на те, що це прямо заборонено Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів.

Просить рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги представника представника КП «Водоканал» Шептицької міської ради Тимчук І.І. на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Фактичні обставини, з`ясовані судами

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (на даний час у м. Шептицькому) відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30550559 від 05.12.2014 року, № 30527577 від 05.12.2014 року (т.1 а. с. 50, 52) та земельної ділянки кадастровий № 4611800000:03:012:0048 за тією ж адресою на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку (т. 1 а. с. 53).

Також встановлено, що на АДРЕСА_2 розташована спірна каналізаційно-насосна станція (КНС).

Відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1013/1-168/19 від 24 липня 2019 посадовими особами Департаменту проведена позапланова перевірка об`єкту будівництва: «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області.», за результатами якої встановлено, що КП «Червоноградводоканал», як замовником будівництва, власними силами, самовільно без документу, який надає право на виконання будівельних робіт та без проектної документації, з порушенням будівельних норм (відстаней до існуючих житлових будинків) виконано будівельні роботи «Будівництво каналізаційно–насосної станції на АДРЕСА_2 ». На час перевірки КНС не експлуатується по причині виходу з ладу насосного обладнання, відкачування здійснюється з колодязя періодично асенізаційною технікою (т. 1, а. с. 19).

Відповідно до протоколу №18 позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Червоноградської міської ради Львівської від 21жовтня 2019, комісія вирішила з метою недопущення порушення життєдіяльності населення (виливу неочищених стоків на поверхню грунту і підтоплення фекальними водами прилеглих територій), попередження виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та Уникнення санітарно-екологічної аварії зобов`язати директора «Червоноградводоканал» Солдата В.Б.: провести герметизацію кришки люка каналізаційного колодязя шляхом закриття ізоляційною плівкою та інертною сумішшю. Здійснювати відкачування фекальних вод з вулиць Молодіжна, Галицька Стефаника та Л.Українки насосним агрегатом до моменту побудови нова каналізаційно-насосної станції згідно державно-санітарних і державно-будівельних норм (т. 1, а. с. 79).

Згідно відповіді Червоноградської міської ради №3/38-6741/2-14 від 28 серпня 2018, наданої на запит позивачки ОСОБА_1 , підземна каналізаційно-насосна станція по АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні КП «Червоноградводоканал». Документація щодо будівництва даного об`єкта на підприємстві не збереглася. До КНС підключені 16 житлових будинків, а фактична потужність станції становить 9 м? на добу. Під час комісійного обстеження встановлено, що станція працює у звичайному режимі, а закрита КНС не спричиняє неприємних запахів. Іншою запитуваною інформацією виконавчий комітет міської ради не володіє (т. 8, а. с. 51).

Із листа Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 26 вересня 2018 року № 4/4-4641/2-19, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що мешканці вулиць Галицької та Молодіжної у місті Червонограді були замовниками влаштування мережі централізованого водовідведення та каналізаційної насосної станції (КНС), розміщеної між будинками АДРЕСА_3 . Зазначено, що підземна каналізаційна насосна станція перебуває на обслуговуванні КП «Червоноградводоканал» та до неї підключено 16 житлових будинків, зокрема по АДРЕСА_2 , Молодіжній, Галицькій, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . У листі також повідомлено, що мешканці здійснили прокладання самопливної каналізаційної мережі від житлових будинків з наміром підключення до централізованої системи каналізації по АДРЕСА_4 . Однак, унаслідок високого рівня ґрунтових вод завершити роботи не вдалося, внаслідок чого частина будинків самовільно підключилась до недобудованої мережі, що призвело до витікання побутових стоків у найнижчій точці місцевості — на перехресті вулиць Лесі Українки та Стефаника. Для недопущення розвитку надзвичайної ситуації, забруднення території та підвалів житлових будинків, КП «Червоноградводоканал» було проведено аварійно-відновлювальні роботи, в ході яких у залізобетонному колодязі встановлено насос для перекачування стоків у централізовану систему каналізації. Також виконком зобов`язав КП «Червоноградводоканал» попередити абонентів про відключення від існуючої КНС та підготувати пропозиції щодо перенесення станції на іншу ділянку і передбачення відповідних видатків у міському бюджеті на 2019 рік (т. 1, а. с. 10).

Як вбачається із повідомлення КП «Червоноградводоканал» виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 27 вересня 2018 року № 688, адресованого мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_5 , роботу каналізаційної насосної станції, що обслуговує зазначений будинок, було зупинено у зв`язку з неодноразовими скаргами мешканки будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_20 на неприємний запах, який виникав під час її роботи. У повідомленні зазначено, що у зв`язку з припиненням роботи каналізаційної насосної станції мешканцям необхідно власними силами здійснювати відкачування господарсько-побутових стоків за допомогою асенізаційної машини, при цьому підприємство вибачилось за тимчасові незручності (т. 1 а. с. 11).

Листом № 4-22/3530 від 22 липня 2019 року ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області повідомило за результатами лабораторних досліджень проб атмосферного повітря, проведеного 05 липня 2019 року та 15 липня 2019 року на вміст шкідливих речовин за адресою: м. Червоноград, перехрестя вулиць Стефаника – Л. Українки встановлено, що вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі перевищує ГДК, а саме: аміаку від 1,2 до 1,4 рази, сірководню від 1,25 до 1,5 разів (згідно протоколу № 10 від 05.07.2019 року); аміаку від 1,2 до 1,3 рази, сірководню від 1,125 до 1,25 разів (згідно протоколу № 12 від 15.07.2019 року) ( т. 1, а. с. 12).

За результатами перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено акт від 17 липня 2019 № 422/19-пз, відповідно до висновків якого встановлено, що в 2009-2010 роках (в підтвердження - наказ від 31 грудня 2009 № 160, технічні умови споживачам від 23 червня 2006, додаткова угода з ВАТ «Львівобленерго» від 29 січня 2010 № 90120 з актом розмежування щодо забезпечення станції електроенергією, довідки абонентського відділу про нарахування та проплату за послуги з водовідведення мешканцям підключених до станції будинків) КП «Червоноградводоканал», власними силами, самовільно, без документу який надає право на виконання будівельних робіт та без проектної документації, з порушенням будівельних норм (відстаней до існуючих житлових будинків) виконано будівельні роботи з «Будівництва каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області» для водовідведення з індивідуальних житлових будинків. Станом на час перевірки на об`єкті будівництва виконані роботи з монтажу залізобетонних кілець приймального колодязя накопичувача, трубного колектора, насосного обладнання та приладів обліку електроенергії. На час перевірки КНС не експлуатується по причині виходу з ладу насосного обладнання, відкачування здійснюється з колодязя періодично асенізаторною технікою ( т. 1, а. с. 20-24).

У подальшому на підставі висновків акту від 17 липня 2019 № 422/19-пз Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено припис від 17 липня 2019 № 422/19-пз про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому з метою усунення виявлених порушень вимагалось усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання даного припису, а саме порушення п. 8, 12 табл. 8.4 ДБН 360-92**, ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій» чинного на момент вчинення порушення, ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» (т. 1, а. с. 25).

На підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 30 вересня 2019 № 277П з метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 липня 2019 № 422/19-пз Департамент провів позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна м. Червоноград Львівської області» замовник КП «Червоноградводоканал».

За результатами перевірки складено акт від 11 жовтня 2019 № 636/19-пз, відповідно до висновків якого встановлено невиконання вимог припису від 17 липня 2019 № 422/19-пз ( т. 1, 27-31).

На підставі висновків акту від 11 жовтня 2019 № 636/19-пз департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено припис від 11 жовтня 2019 №636/19-пз про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому з метою усунення виявлених порушень вимагалось усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання даного припису, а саме порушення п. 8, 12 табл. 8.4 ДБН 360-92**, ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» чинного на момент вчинення порушення, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 п. 11 постанови КМУ від 23.05.2011 № 533, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (т. 1, а. с. 32).

Постановою від 23 жовтня 2019 № 34 пз/9/1013-6/4856-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 11 жовтня 2019 № 636/19-пз, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 жовтня 2019 № 636/19-пз) визнано КП «Червоноградводоканал» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п. 1, ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 30 105,00 грн (т. 1 , а. с. 36).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року в справі № 1.380.2019.005899, залишеним без змін ВААС від 25 листопада 2020 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Червоноградводоканал» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування приписів та постанови про накладення штрафу.

У матеріалах справи також містяться протоколи дослідження повітря №?3 від 13 квітня 2021 р., №?5 від 30 липня 2021 р., №?7 від 16 серпня 2021р, № 3 від 28 червня 2024, згідно із якими концентрації шкідливих речовин на перехресті вулиць Стефаника, Л. Українки та Молодіжної не перевищують гранично допустимі норми, встановлені наказом МОЗ України №?52 від 14 січня 2020 (т. 6, а. с. 7-14).

Згідно рішення Червоноградської міської ради від 31 жовтня 2019 року №1431 виділено земельну ділянку кадастровий номер: 4611800000:03:025:0118 для будівництва та обслуговування іншої насосної станції для перекачування поверхневих вод, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Червоноград, вул. Кн. Ольги (т.1, а. с. 81-94).

У відповідь на депутатський запит КП «Червоноградводоканал» листом від 13 квітня 2021 року за вих. № 337 повідомило, що не існує жодного рішення суду, яким було б зобов`язано підприємство вчинити будь-які дії (том 1 а. с. 46–47).

Відповідно до висновку протоколу №62 від 21 вересня 2026 року дослідження шумового навантаження та інфразвуку складеного ТзОВ Науково-дослідне підприємство «Захід Еко Груп» рівні звукового тиску в октавних смугах з середньогерметричними частотами, еквівалентний рівень звуку та максимальний рівень звуку в точці виміру №1 на межі санітарно захисної зони за адресою: на перехресті вул.Лесі Українки, Молодіжна та Стефаника, під час вимірювання у денний час доби, знаходиться в межах допустимих санітарних норм згідно Наказу МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» №463 від 22 лютого 2019 року (т.а.с…).

Відповідно до висновку протоколу №92 від 21 вересня 2026 року дослідження повітря населених місць складеного ТзОВ Науково-дослідне підприємство «Захід Еко Груп» сірководень, вуглецю оксид, аміак, метан, хлор, ангідрид сірчастий: в.т.1 на межі житлової забудови, на перехресті вул.. вул..Лесі Українки, Молодіжна та Стефаника, не перевищує ГДК згідно переліку затвердження державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, відповідно до наказу №813 від 10 травня 2024 року з останніми змінами, внесеними Наказом №953 від 03 червня 2024 року (т.а.с…).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Червоноградськорго міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року – без змін.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційний Суд у своїй постанові від 15 травня 2024 року 2024 року звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не встановили достатньо повно фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, достовірно не з`ясували, як впливає самочинне будівництво з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок, і чи є таке порушення будівельних норм і правил істотним, що могло б слугувати підставою для знесення спірного об`єкта як крайнього заходу впливу на забудовника, та чи можливий захист прав позивача іншим зазначеним у законодавстві способом.

Відмовляючи повторно у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що знесення спірної споруди – каналізаційно-насосної станції є крайнім заходом, оскільки вона обслуговує 16 будинків, власниками яких є треті особи.

З вимогою про здійснення перебудови чи перенесення КНС позивачка не зверталася, та не довела, що відсутня технічна можливість проведення перебудови, а єдиним способом захисту її прав є знесення.

Відповідач надав докази здійснення ним заходів з мінімілізації негативного впливу спірної КНС, а саме провів герметизацію люків, відкачування стояків, обслуговування насосного обладнання.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна із наступних підстав.

Позиція суду апеляційної інстанції

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом наведеної норми права самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21), на яку посилалася заявник у касаційній скарзі.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) право власності на землю – це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі статтею 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16, на яку посилалася заявник у касаційній скарзі, та у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16-ц (провадження № 61-21385св18) вказано, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

Також у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21), на яку міститься посилання у касаційній скарзі, зроблено висновок про те, що за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.

У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 344/14718/20 (провадження № 61-4128св22), на яку посилалася заявник у касаційній скарзі, вказано, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також у разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення (див. постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 359/8362/17, провадження № 61-4775св19).

У постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц (провадження № 61-13282св18) зазначено, що з урахуванням змісту статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за позовними вимогами про знесення самочинного будівництва можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

У цій справі предметом дослідження, зокрема, є обґрунтованість вимог позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 376 ЦК України.

За загальним правилом у справах про знесення самочинного будівництва позивач зобов`язаний довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника квартири у житловому будинку, співвласника будинку, власника (співвласника) чи користувача земельної ділянки таким самочинним будівництвом.

Лише у випадку доведеності порушення самочинним будівництвом прав позивача, знесення самочинного будівництва можливо оцінювати на предмет можливості його застосування як крайнього заходу впливу на забудовника.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 травня 2024 року за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шептицького міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року.

В суді апеляційної інстанції беззаперечно встановлено, що самовільно встановлена відповідачем каналізаційно-насосна станція на відстані 10 метрів від будинку позивачки ОСОБА_1 та її прибудинкової території безпосередньо порушує її права як власника будинку так і власника земельної ділянки.

З моменту встановлення каналізаційно-насосної станції (2009-2010 року) і по даний час, ОСОБА_1 постійно відчуває дискомфорт, оскільки вигрібна яма - колодязь куди стікаються каналізаційні стоки з вул. Стефаника, Лесі Українки та Молодіжній у. м. Шептицький побудована біля її будинку.

Як неодноразово пояснювала ОСОБА_1 в судах, особливо неприємний запах у її будинку є літом, під час вітряної погоди, або коли іде відкачка нечистот, тоді неможливо відкрити вікна у будинку. Відповідач може проводити заміри після відкачки каналізаційних стоків та обробки вигрібної ями хімікатами. Тому просить не брати до уваги останні протоколи дослідження повітря та шумового навантаження від 21 вересня 2026 року.

Зазначені пояснення колегія суддів приймає до уваги, оскільки останні заміри проводилися на замовлення відповідача, а більш вагомим доказом відсутності шкідливих запахів мав бути той самий лабораторний висновок ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, або висновки експертизи, що не було надано відповідачем.

Як зазначено вище, за результатами лабораторних досліджень проб атмосферного повітря, проведеного 05 липня 2019 року та 15 липня 2019 року на вміст шкідливих речовин за адресою: м. Червоноград, перехрестя вулиць Стефаника – Л. Українки встановлено, що вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі перевищує ГДК, а саме: аміаку від 1,2 до 1,4 рази, сірководню від 1,25 до 1,5 разів (згідно протоколу № 10 від 05.07.2019 року); аміаку від 1,2 до 1,3 рази, сірководню від 1,125 до 1,25 разів (згідно протоколу № 12 від 15.07.2019 року) ( т. 1, а. с. 12).

Нових лабораторних досліджень ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області з цього приводу відповідачем не було надано.

З тих підстав колегія суддів не бере до уваги надані відповідачем в суді апеляційної інстанції: протокол №62 від 21 вересня 2026 року про проведення шумового навантаження та інфразвуку та протокол №92 дослідження повітря населених місць від 21 вересня 2026 року у яких не зафіксовано перевищення рівня шуму та забруднень повітря.

Часткова герметизація відповідачем каналізаційно-насосної станції яка побудована біля будинку позивачки, також не вирішує проблему із викидом у повітря шкідливих хімічних речовин, адже сама станція побудована без проекту із порушенням п.8.12 табл.8.4 ДБН 360-92 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», діючого на час побудови станції, та ст.9 Закону України « Про архітектурну діяльність», що зазначено у приписах ДАБІ №422/19 - пз від 17 липня 2019 року та №636/19-пз від 11 жовтня 2019 року, і які не виконані відповідачем по даний час.

У той же час, колегія вважає, що знесення або демонтаж діючого об`єкта водовідведення КНС є крайнім заходом може призвести до порушення прав значної кількості інших мешканців АДРЕСА_2 , які також самовільно під`єдналися до її мережі, тому є можливий захист прав позивачки іншим зазначеним у законодавстві способом, а саме – зобов`язати комунальне підприємство «Водоканал» Шептицької міської ради самостійно здійснити перебудову каналізаційно-насосної станції на АДРЕСА_2 відповідно до чинних на даний час державних будівельних норм, а саме - відповідно до пункту 17.1.1. ДБН В.25-75:2013 (Каналізація. Зовнішні мережі та споруди) та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», тим самим виконати вимоги приписів ДАБІ №422/19 - пз від 17 липня 2019 року та №636/19-пз від 11 жовтня 2019 року (на сьогоднішній день Державної інспекції архітектури та містобудування України).

Перебудова каналізаційно-насосної станції відповідно до чинних державно-будівельних норм, згідно розробленим проєктом, забезпечить баланс між економічними інтересами міста Шептицький, та правом мешканців вул. Стефаника, Лесі Українки та Молодіжній на безпечне проживання.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

При вирішенні спору колегія суддів також враховує релевантну практику Європейського Суду з прав людини у справах зазначеної категорії. Зокрема, справу «Лопес проти Іспанії» (Lopez v. Shain,1994) з рішенням від 09 грудня 1994 року.

У даній справі Суд визнав порушення державою - відповідачем ст.8 Конвенції через неспроможність забезпечити баланс між економічними інтересами міста та правом конкретної людини на безпечне проживання та зазначив, що не обов`язково доводити, що каналізаційні відходи вже викликали хронічну хворобу. Достатньо довести, що сморід, токсичні випари чи підтоплення роблять проживання в будинку нестерпним чи значно знижують якість життя.

Суд вказав, що «серйозне забруднення навколишнього середовища може негативно вплинути на благополуччя особи та перешкоджати їй користуватися житлом, завдаючи шкоди її приватному та сімейному життю, навіть без серйозної загрози для здоров`я».

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_21 , то на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат слід змінити та стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» Шептицької міської ради на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору за подання позову, 2724 грн за подання апеляційних скарг та 1816 грн за подання касаційної скарги, а всього 5448 грн судових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З врахуванням наведеного апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення її позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 листопада 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Водоканал» Шептицької міської ради здійснити перебудову каналізаційно-насосної станції на вул.Стефаника, Лесі Українки та Молодіжній у м. Шептицькому Львівської області відповідно до п. 17.1.1 ДБН В.2.5-75:2013 (Каналізація. Зовнішні мережі та споруди) та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» Шептицької міської ради на користь ОСОБА_1 5448 (п`ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.