Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №688/2502/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2502/26

№ 2/688/1858/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

08 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк О.Г.,

секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29 травня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 19440 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №LM623575110, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором. ТОВ «Оптимальтні кредити» свої зобов`язання за договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3000 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6000 грн. Відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22440 грн.

08 січня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/16, на виконання якого підписали Реєстр прав вимоги №Б/Н від 08 січня 2025 року, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01, на виконання якого підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні первісному кредитору, ні позивачу. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №LM623575110 від 21 жовтня 2024 року у розмірі 19440 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 13440 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. у судове засідання не з`явилася, в поданій позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судової влади України на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі, витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, та призначено судовий розгляд на 30 червня 2026 року.

23 червня 2026 на виконання ухвали суду від 05 червня 2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази.

30 червня 2026 року розгляд справи було відкладено на 21 липня 2026 року та 29 вересня 2026 року через неявку відповідача.

29 вересня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM623575110, відповідно до умов якого товариство надає відповідачу кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити» (Правила) (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.4 Договору сума кредитного ліміту (6000 грн) є загальним розміром кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором сумі 3000 грн 21 жовтня 2024 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.п. 3.1-3.2 Договору на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 45 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, що позичальником в Особистому кабінеті активовану функцію продовження строку дисконтного періоду.

Відповідно до п. 5.1 Договору кредит надається шляхом ініціювання кредитного переказу коштів за реквізитами платіжної картки позичальника НОМЕР_1.

Згідно п.п. 7.1-7.3 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 20 листопада 2029 року.

браної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. 8.3. На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21 серпня 2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким Траншем.

8.4. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 45 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 4350 грн 00 коп та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1350 грн 00 коп та суму кредиту у розмірі 3000 грн 00 коп.

8.5.1. За період від дати видачі першого траншу до 05 грудня 2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,00 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних.

Договір №LM623575110 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PJJQ-7474.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 21 жовтня 2024 року зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: НОМЕР_1.

ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 3000 грн (перший транш) та 3000 грн (другий транш), шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Оптимальні кредити» де зазначено: особа отримувача ОСОБА_1 ; рахунок/платіжна картка отримувача НОМЕР_1; сума платіжної операції 3000 грн; ідентифікатор платіжної операції 42949-49809-73594; дата ініціювання платіжної інструкції 21.10.2024 10:16:18; дата завершення платіжної операції 21.10.2024 10:16:21, та довідкою ТОВ «Оптимальні кредити» де зазначено: особа отримувача ОСОБА_1 ; рахунок/платіжна картка отримувача НОМЕР_1; сума платіжної операції 3000 грн; ідентифікатор платіжної операції 42950-08160-78814; дата ініціювання платіжної інструкції 21.10.2024 11:53:36; дата завершення платіжної операції 21.10.2024 11:53:36.

Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк»» від 22 червня 2026 року №БТ/Е-26928 в банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 ..

З виписки про рух коштів по картці №№ НОМЕР_1 за період з 21 жовтня 2024 року по 26 жовтня 2024 року, вбачається, що 21 жовтня 2024 року о 10:16:21 були зараховані грошові кошти в сумі 3000 грн та о 11:53:37 були зараховані грошові кошти в сумі 3000 грн.

ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, а саме вчасно не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 29 травня 2026 року становила 22440 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити». Однак, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 19 440,00 грн.

08 січня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Оптимальні кредити» (клієнт) укладено договір факторингу № ОК-ТП/16, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).

Договором факторингу № ОК-ТП/16 від 08 січня 2025 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 08 січня 2025 року до договору факторингу № ОК-ТП/16 від 08 січня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №LM623575110 від 21 жовтня 2024 року в сумі 13740 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період 08 січня 2025 року по 02 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №LM623575110 від 21 жовтня 2024 року становить 22440 грн.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/1225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» за плату відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № LM623575110 від 21 жовтня 2024 року.

На підставі Акту приймання-передачі Реєстру прав вимоги №1 від 04 грудня 2025 року за договором факторингу №04/1225-01 від 04 грудня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «Юніт Капітал» права вимогу боргу до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу на загальну суму 80 273 195,15 грн.

Згідно Реєстру прав вимоги №1 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM623575110 від 21 жовтня 2024 року на загальну суму 22440 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № LM623575110 від 21 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 березня 2026 року становить 22440 грн, з яких 6000 грн заборгованість за сумою кредиту, 13440 грн заборгованість за нарахованими процентами, 3000 грн заборгованість за штрафними санкціями. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються, загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 19 440 грн.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що 21 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Оптимальні кредити» договір кредитної лінії № LM623575110 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписав накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнив заявку, встановленої форми на сайті товариства на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрала суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказав повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.

Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

З матеріалів справи також слідує, що у договорі сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов - домовилися щодо розміру кредитних коштів, щодо строку повернення кредитних коштів, щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та комісії, а тому вимога ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Відповідно до долучених до позовної заяви письмових доказів право вимоги до ТОВ «Юніт Капітал» за договором кредитної лінії №LM623575110 від 21 жовтня 2024 року перейшло в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості суду надано не було. Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за договором кредитної лінії № LM623575110 від 21 жовтня 2024 року в сумі 19440 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 грн та заборгованості за процентами в сумі 13440 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір що сплачений позивачем згідно платіжної інструкції в національній валюті від 27 травня 2026 року за №42715 в розмірі 2662,40 грн, при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додатковою угодою №25771512728 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, суд виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості в малозначній справі в розмірі 7000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 204, 207, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №LM623575110 від 21 жовтня 2024 року в сумі 19440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійки, судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 23 листопада 2006 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: