Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №632/684/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 632/684/25

провадження № 61-3059св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна-Нова»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ржавчик»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., та касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» на постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна-Нова» (далі - СТОВ Агрофірма «Україна-Нова») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» (далі - СТОВ «Ржавчик») про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Златопільський міськрайонний суд Харківської області ухвалою від 24 липня 2025 року позов СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» до ОСОБА_1 , СТОВ «Ржавчик» про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок залишив без розгляду.

27 липня 2025 року адвокат Ганга Д. І. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення у справі додаткового рішення, а саме про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

28 липня 2025 року адвокат Ганга Д. І. в інтересах СТОВ «Ржавчик» подав заяву про ухвалення у справі додаткового рішення, а саме про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Златопільський міськрайонний суд Харківської області додатковою ухвалою від 25 серпня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27 серпня 2025 року, заяву ОСОБА_1 задовольнив. Стягнув із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Златопільський міськрайонний суд Харківської області додатковою ухвалою від 25 серпня 2025 року заяву СТОВ «Ржавчик» задовольнив. Стягнув

із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрати

на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись із додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5907/25 (22-ц/818/1491/26)).

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись

з додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5915/25 (22-ц/818/1483/26)).

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року клопотання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнив. Поновив СТОВ Агрофірма «Україна Нова» строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Апеляційний суд, поновлюючи строк на апеляційне оскарження, зазначив, що докази направлення та отримання заявником СТОВ Агрофірма «Україна Нова» додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року в матеріалах справи відсутні.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року відмовив

у відкритті апеляційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26).

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» отримало оскаржувану додаткову ухвалу 27 серпня 2025 року, а з апеляційною скаргою звернулося 14 листопада 2025 року. Не направлення судом копії ухвали представнику СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» не свідчить про неможливість товариством самостійно або із залученням представника звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. Одночасно суд вказав, що доводи скаржника про зміну керівництва товариства, що унеможливило доступ до електронного суду у період із 27 серпня 2025 року, належним чином не доведені.

Харківський апеляційний суд постановою від 22 квітня 2026 року ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року скасував (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Апеляційний суд керувався тим, що у разі залишення позову без розгляду суд у відповідній ухвалі вирішує питання про розподіл судових витрат лише у випадку наявності у справі обставин, передбачених у частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України. У цій справі суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, не встановивши фактів зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, провів розподіл між сторонами судових витрат. Таким чином, підстав для компенсації відповідачу відповідних судових витрат не вбачається, оскільки саме по собі залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій сторони позивача.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи

09 березня 2026 року СТОВ Агрофірма «Україна Нова», в інтересах якого діє Кувакіна Н. В., через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26) та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду.

Заявник вказує на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6891/24, оскільки суд першої інстанції не дотримався вимог статті 272 ЦПК України, що призвело до порушення права заявника на апеляційний перегляд справи, а також на стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Звертає увагу, що про існування ухвали суду першої інстанції про стягнення судових витрат представник СТОВ Агрофірма «Україна Нова» дізнався лише після накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, здійсненого органами державної виконавчої служби 10 листопада 2025 року, а 14 листопада 2025 року товариство звернулося з апеляційною скаргою. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження не залежали від СТОВ Агрофірма «Україна Нова», а виникли внаслідок істотних порушень законодавства судом першої інстанції, що, на переконання заявника, є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, суд першої інстанції не направляв представнику СТОВ Агрофірма «Україна Нова» адвокату Кувакіній Н. В. ні повістки про проведення судового засідання щодо розподілу судових витрат, ні постановленої додаткової ухвали, при цьому відповідні документи були направлені на адресу представнику відповідачів адвокату Ганзі Д. Г., чим порушено принцип рівності сторін, що позбавило позивача можливості участі у судовому засіданні щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, а також своєчасного процесуального реагування на прийняту додаткову ухвалу та її оскарження.

11 травня 2026 року СТОВ «Ржавчик», в інтересах якого діє Ганга Д. І., через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у цій справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали суду першої інстанції заявник зазначає, що апеляційний суд безпідставно поновив такий строк, відкривши ухвалою від 06 лютого 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

При цьому суд апеляційної інстанції не врахував, що СТОВ Агрофірма «Україна Нова» є юридичною особою, з 20 лютого 2024 року має зареєстрований електронний кабінет, а 27 серпня 2025 року належним чином отримало в електронному кабінеті додаткову ухвалу суду першої інстанції, що підтверджує обізнаність сторони про наявність судового рішення.

Щодо правомірності скасування додаткової ухвали суду першої інстанції апеляційним судом заявник вказує, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу СТОВ «Ржавчик» зазначало про необґрунтованість дій позивача, що полягало, зокрема, у тому, що позивач пропустив 60-денний строк для повідомлення про намір поновити договори оренди, але направив СТОВ «Ржавчик» листи лише 05 грудня 2024 року, тобто більш як за один місяць після закінчення відповідного строку (01 листопада 2024 року).

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», витребував матеріали справи із суду першої інстанції, надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою СТОВ «Ржавчик», надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2026 року справу призначив до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Шипович В. В.

Доводи учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє Ганга Д. Г., просить касаційну скаргу СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» залишити без задоволення а ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», в інтересах якого діє Кувакіна Н. В., просить касаційну скаргу СТОВ «Ржавчик» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 січня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «Іваненко та партнери», від імені якого він бере участь у справі, та відповідачем СТОВ «Ржавчик» укладено договір про правову допомогу № 01/01/21-1 та додаткову угоду № 3 до нього від 30 квітня 2025 року. Відповідно до договору № 01/05/25/1 вказане адвокатське об`єднання доручило адвокатові Ганга Д. Г. взяти на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу СТОВ «Ржавчик» у цій справі. Розмір гонорару та строки його сплати визначаються вказаними договорами та актом приймання-передавання наданих послуг від 25 липня 2025 року (т. 2, а. с. 23-28). Відповідно до додаткової угоди гонорар за участь у цій справі складає фіксовану суму 500,00 доларів США, що в еквіваленті становить 20 000,00 грн.

30 квітня 2025 року згідно з платіжною інструкцією СТОВ «Ржавчик» перерахувало на рахунок Адвокатського об`єднання 20 780,00 грн (т. 2, а. с. 30). Відповідно до акту приймання-передавання наданих послуг від 25 липня 2025 року сума гонорару клієнтом повністю сплачена і клієнт не має претензій щодо якості надання послуг. У цьому акті викладено детальний опис наданих послуг, всього на суму 20 000,00 грн, яка на день подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу клієнтом сплачена.

06 травня 2025 року адвокатом Гангою Д. Г. та ОСОБА_1 укладено договір про правову допомогу від 06 травня 2025 року за № 06/05/25-1. Розмір гонорару та строки його сплати визначаються цим договором та актом приймання-передавання наданих послуг (т. 2, а. с.7-10). Відповідно до договору за одну годину роботи адвоката клієнт має сплатити 2 000,00 грн протягом 5-ти днів після отримання клієнтом вказано вище акта, який складено та підписано сторонами 25 липня 2025 року і додано до заяви. В ньому також викладено детальний опис наданих послуг всього на суму 10 000,00 грн, яка на день подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу клієнтом ще не сплачена.

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись

із додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5915/25 (22-ц/818/1483/26)).

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року відмовив

у відкритті апеляційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26).

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись із додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5907/25 (22-ц/818/1491/26)).

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року клопотання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнив, поновив СТОВ Агрофірма «Україна Нова» строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Апеляційний суд при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження на додаткові ухвали суду першої інстанції встановив, що з доданих довідок у справі вбачається, що додаткову ухвалу від 25 серпня 2025 року (провадження № 2-др/632/6/25) отримано СТОВ «Україна Нова» в електронному кабінеті 27 серпня 2025 року об 12 год 29 хв 05 сек (т. 3, а. с. 128). Водночас докази направлення та отримання СТОВ «Україна Нова» додаткової ухвали від 25 серпня 2025 року суду першої інстанції (провадження 2-др/632/7/25) у матеріалах справи відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Визначаючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що доводи та вимоги касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з неналежним повідомленням позивача СТОВ «Україна Нова» в суді першої інстанції.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно зі статтею 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (частина п`ята статті 43 ЦПК України).

За правилом частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Так, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).

За визначеннями, наведеними у підпункті 5.4 пункту 5 розділу I Положення, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно із пунктом 24 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Положеннями пунктів 26, 27 розділу ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Отже, Положення забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За положеннями частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Аналіз матеріалів справи, яка переглядається, свідчить, що:

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись

із додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5915/25 (22-ц/818/1483/26));

14 листопада 2025 року СТОВ Агрофірма «Україна-Нова», не погодившись із додатковою ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, оскаржило її в апеляційному порядку (апеляційне провадження № 22-ц/819/5907/25 (22-ц/818/1491/26)).

У поданих апеляційних скаргах представник СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження стверджувала, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги у цій справі спливав 09 вересня 2025 року. Водночас 05 серпня 2025 року було змінено керівника СТОВ Агрофірма «Україна Нова», що спричинило кадрові та внутрішньо-адміністративні труднощі в діяльності підприємства. Унаслідок зміни директора розпочалася процедура передачі справ, документів та повноважень, в тому числі виникла необхідність в отриманні нових кваліфікованих електронних підписів (електронних ключів) для доступу до електронних сервісів, зокрема, до підсистеми «Електронний суд». Додатково на діяльність підприємства вплинула недостатність кадрового складу, зумовлена відтоком працівників з Харківської області у зв`язку із загостренням воєнної ситуації в регіоні, що ускладнило процес організації роботи та контролю за судовими справами.

Крім цього, представник просила суд врахувати, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, і саме у період серпня-вересня 2025 року припадав пік сільськогосподарських робіт - збирання врожаю, виконання договірних зобов`язань щодо поставок, забезпечення збереження якості продукції. У зв`язку з цим значна частина управлінських ресурсів була зосереджена на своєчасному виконанні господарських завдань, що додатково ускладнило оперативне реагування на судові повідомлення. Унаслідок наведених обставин інформація про ухвалене судом першої інстанції судове рішення не була вчасно доведена до відома нового керівництва, а доступ до електронного кабінету було відновлено лише після завершення процедури передачі повноважень та вже після спливу процесуального строку на апеляційне оскарження. Про існування оскаржуваної ухвали підприємство дізналося лише після накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, здійсненого органами державної виконавчої служби.

Апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2025 року вважав причини пропуску СТОВ «Україна Нова» на апеляційне оскарження, викладені у клопотанні про поновлення такого строку, неповажними, відмовив СТОВ «Україна Нова» у задоволенні вказаного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткових ухвал Златопільського районного суду Харківської області

від 25 серпня 2025 року та залишив апеляційні скарги без руху.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23 грудня 2025 року, СТОВ «Україна Нова» 02 січня 2026 року надало клопотання про поновлення строку та навело додаткові доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що позов було залишено без розгляду ухвалою від 24 липня

2025 року.

Апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2026 року цивільну справу за апеляційними скаргами СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткові ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року повернув до Златопільського районного суду Харківської області для належного оформлення, встановивши строк на їх усунення протягом п`яти днів з дня отримання справи.

Апеляційний суд мотивував свою ухвалу тим, що Златопільський районний суд Харківської області 25 серпня 2025 року постановив дві додаткові ухвали. Проте в матеріалах справи міститься лише одна довідка про доставку електронного документа, а саме додаткової ухвали від 25 серпня 2025 року СТОВ «Україна Нова». З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно перевірити факт направлення на адресу СТОВ «Україна Нова» іншої з двох постановлених судом додаткових ухвал та встановити яку саме додаткову ухвалу від 25 серпня 2025 року отримало СТОВ «Україна Нова», апеляційний суд виснував про те, що справа підлягає поверненню до місцевого суду для усунення недоліків, а саме долучення довідки про направлення другої додаткової ухвали від 25 серпня 2025 року СТОВ «Україна Нова».

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року клопотання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнив. Поновив СТОВ Агрофірма «Україна Нова» строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Апеляційний суд, поновлюючи строк на апеляційне оскарження вказаної додаткової ухвали, зазначив, що докази про направлення та отримання цієї додаткової ухвали від 25 серпня 2025 року в матеріалах справи відсутні.

Щодо касаційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна-Нова»

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року відмовив

у відкритті апеляційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26).

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» отримало оскаржувану додаткову ухвалу 27 серпня 2025 року в електронний кабінет, однак з апеляційною скаргою звернулося 14 листопада 2025 року. Ненаправлення судом копії ухвали представнику СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» не свідчить про неможливість товариством самостійно або із залученням представника звернутися з відповідною скаргою у встановлений законом строк, а наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження (зміна керівництва товариства), що унеможливило доступ заявника до електронного суду у період з 27 серпня 2025 року до 14 листопада 2025 року визнав неповажними.

Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції перевіряє наявність обставин, на які посилається заявник у такому клопотанні. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих доказів.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи його поновлення не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Процесуальне законодавство дає можливість апеляційному суду діяти на власний розсуд під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак, виконуючи такі дискреційні повноваження, суд зобов`язаний обґрунтувати підстави прийняття відповідного рішення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Статті 127, 357, 358 ЦПК України не визначають конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Водночас суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд повинен ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.

У справі, яка переглядається, Харківський апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26) вказав, що СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» отримало оскаржувану додаткову ухвалу 27 серпня 2025 року (т. 4, а. с. 44). Водночас з апеляційною скаргою товариство звернулося лише 14 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Не направлення судом копії ухвали представнику СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» не свідчить про неможливість товариством самостійно або з залученням представника звернутися з відповідною скаргою у встановлений законом строк. Одночасно доводи представника заявника про зміну керівництва товариства, що унеможливило доступ до електронного суду у період з 27 серпня 2025 року до 14 листопада 2025 року належним чином не підтверджені.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного погоджується.

Стосовно доводів касаційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» щодо необізнаності заявника про наявність у провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області заяв про ухвалення додаткових рішень щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 та СТОВ «Ржавчик», колегія суддів зазначає таке.

Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 202/8104/15-ц, провадження № 61-7996св25).

Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу однієї із сторін та не встановивши, чи була вона вручена іншій стороні та чи була вона повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавляє таку сторону можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконує свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 343/136/21, провадження № 61-8864св22; від 29 травня 2026 року у справі № 753/4851/22, провадження № 61-3913св26).

Відповідно до статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. За частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

З матеріалів справи відомо, що звертаючись із заявами про ухвалення додаткових рішень від 27 липня 2025 року та від 28 липня 2025 року, адвокат Ганга Д. І., діючи в інтересах ОСОБА_1 та СТОВ «Ржавчик» відповідно, долучив до своїх заяв докази надсилання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» копій таких заяв разом із додатками (т. 4, а. с. 12). Отже, СТОВ Агрофірма «Україна Нова» була належним чином повідомлена про наявність у провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області заяв про ухвалення додаткових рішень щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, протягом тривалого часу (майже місяць) з дня подання адвокатом Гангою Д. І. заяв про ухвалення додаткових рішень СТОВ Агрофірма «Україна Нова», будучи обізнаною про наявність відповідного провадження в суді першої інстанції, не скористалася процесуальним правом на подання заперечень на вказані заяви сторони відповідача. Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Таким чином, доводи касаційної скарги СТОВ Агрофірма «Україна Нова» про те, що товариство не було обізнано про вирішення питання про ухвалення додаткових судових рішень судовим першої інстанції не підтвердилися під час касаційного перегляду та спростовуються матеріалами справи.

Щодо касаційної скарги СТОВ «Ржавчик»

Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

У касаційній скарзі СТОВ «Ржавчик», в інтересах якого діє Ганга Д. І., вказує на безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26), відкриття апеляційного провадження за поданою СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» апеляційною скаргою.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 лютого 2026 року клопотання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнив, поновив СТОВ Агрофірма «Україна Нова» строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Зазначений висновок апеляційного суду є передчасним з огляду на таке.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21; постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, провадження № 61-28728сво18).

Апеляційний суд, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, не взяв до уваги докази отримання зазначеної додаткової ухвали СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» 27 серпня 2025 року о 03 год 45 хв, про що зазначав представник відповідачів Ганга Д. Г. у заяві від 19 листопада 2025 року (т. 3, а. с. 53).

Суд апеляційної інстанції, маючи доступ до підсистеми «Електронний суд», мав змогу самостійно перевірити такі доводи апеляційної скарги на предмет встановлення дати отримання СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд безпідставно поновив СТОВ Агрофірма «Україна Нова» строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Отже, ухвала Харківського апеляційного від 06 лютого 2026 року, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26), підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

За таких обставин підлягає скасуванню і постанова Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року, ухвалена за наслідками перегляду в апеляційному порядку додаткової ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26).

Щодо заяви СТОВ «Ржавчик» про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року

21 серпня 2026 року СТОВ «Ржавчик» в інтересах якого діє Ганга Д. Г., через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із заявою про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 22 квітня

2026 року до закінчення касаційного перегляду справи.

Заява мотивована тим, що 12 серпня 2026 року СТОВ Агрофірма «Україна Нова» звернулося до Златопільського міськрайонного суду Харківської області із заявою про поворот виконання рішення у справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням результату касаційного перегляду справи підстави для зупинення виконання вказаного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку відсутні, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду виснує, що касаційна скарга СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення з СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26) підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала залишенню без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Згідно із пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Враховуючи, що апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року про стягнення із СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» на користь СТОВ «Ржавчик» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн СТОВ Агрофірма «Україна-Нова» 27 серпня 2025 року отримало у підсистемі «Електронний суд», ухвала Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26) та постанова Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду вказаної ухвали суду першої інстанції, підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 410, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року відмовити.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна-Нова», в інтересах якого діє Кувакіна Надія Віталіївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/818/1483/26) залишити без змін.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/818/1491/26) та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. В. Сердюк

СуддіР. А. Лідовець

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович