Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №669/760/26 — Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/760/26

Провадження № 2/669/599/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Білогір`я в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі по тексту – ТОВ «Бізнес позика») через свого представника – Пєскову С.В. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому представник просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001 в розмірі 35800 грн, з яких: 13000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 16560 грн – проценти за користування кредитом та 6240 грн – сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 626 ЦК України.

Крім цього, представник просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес позика» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник вказала, що 22 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та відповідачкою був укладений договір № 577827-КС-001 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до правил надання коштів в позику, який підписано електронним підписом позичальниці з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 13000 грн; строк кредиту 24 тижні, строк дії договору: до 09 липня 2026 року; комісія за видачу кредиту складає 2600 грн; стандартна процентна ставка становить – 1 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту – 32087,96 грн; загальні витрати за кредитом – 19087,96 грн.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало та надало останній кошти в сумі 13000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 .

Заборгованість відповідачки за кредитним договором перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 35800 грн, з яких: 13000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 16560 грн – проценти за користування кредитом та 6240 грн – сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 626 ЦК України.

Також, представник просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не з`явилась, однак в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлялась належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотньою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву до суду не подала та про причини своєї неявки суд не повідомила.

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений договір № 577827-КС-001 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 13000 грн; строк кредиту 24 тижні, строк дії договору: до 09 липня 2026 року; комісія за видачу кредиту складає 2600 грн; стандартна процентна ставка становить – 1 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту – 32087,96 грн; загальні витрати за кредитом – 19087,96 грн.

Договір про надання споживчого кредиту від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001, підписаний відповідачкою ОСОБА_1 22 січня 2026 року одноразовим ідентифікатором «UA-0444».

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, споживачка підтвердила, що отримала інформацію про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних нею умов кредитування.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало та надало останній кредит в сумі 13000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її кредитну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою, виданою ТОВ «ПрофітГід», номер транзакції 46907-04331-38404, сума переказу – 13000 грн, а також довідкою та випискою АТ «Райффайзен Банк» від 22 вересня 2026 року № 81-15-9/16613-БТ, наданою на вимогу суду.

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 06 серпня 2026 року, за відповідачкою утворилась заборгованість в сумі 35800 грн, з яких: 13000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 16560 грн – проценти за користування кредитом та 6240 грн – сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 626 ЦК України.

Крім того, відповідно до цього ж розрахунку вбачається, що відповідачка здійснила часткову оплату заборгованості за даним кредитним договором в загальному розмірі 8270 грн, з яких: 5410 грн – заборгованість за відсотками заа користування кредитом та 2600 грн – комісія.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, товариство виконало умови договору та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

На час розгляду справи в суді відповідачка простроченої кредитної заборгованості не сплатила в повному обсязі та не надала доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, взятих перед позивачем.

Суд, оцінивши та дослідивши матеріали справи, а також надані суду докази, вважає, що позов про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика » заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001 в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 13000 грн та відсотками за користування кредитом в сумі 16560 грн - слід задовольнити.

Щодо стягнення заборгованості з відповідачки за період користування кредитом по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 6240 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 6240 грн.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне позов (в межах заявлених позовних вимог) задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001 в розмірі 29560 грн, з яких: 13000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) та 16560 грн – проценти за користування кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов заявлено з ціною 35800 грн, а задоволено на суму 29560 грн, тобто на 82,57 %.

За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2198,34 грн сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 26 серпня 2026 року № 26184.

Також, в силу положень ст. 137 ЦПК України та за відсутності заяви відповідача про зменшення судових витрат, з останнього на користь позивача підлягають стягненню заявлені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 8257 грн, що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 15 травня 2026 року, довіреністю № 17 від 23 грудня 2025 року, рахунком-фактурою № 05-577827-КС-001 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТП № 000217 від 31 серпня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 280-284, 352-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2026 року № 577827-КС-001 в розмірі 29560 гривень, з яких: 13000 грн – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) та 16560 грн – проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2198 гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) витрати професійну правничу допомогу у розмірі 8257 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Білогірським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239), місцезнаходження: вул. Б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, Україна, 01133;

відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ