Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №607/14024/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 Справа №607/14024/26 Провадження №1-кп/607/1643/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211040000528 від 03.04.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, заміжньої, на утриманні має двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 2019 р.н. та ОСОБА_5 2020 р.н., продавчині-консультантки у ФОП ОСОБА_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18.03.2025 року за ч. 1 ст. 382 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

26.01.2026 близько 21:11 ОСОБА_3 , будучи у встановленому законом порядку ознайомленою із постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/15849/24 від 29.07.2024, якою її позбавлено права керування транспортними засобами та в подальшому, маючи реальну можливість її виконувати, в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, в порушення вимог ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», керувала транспортним засобом марки Fiat Stilo, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Торговиця, 15 А, м. Тернопіль, була зупинена поліцейськими управління патрульної поліції Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за порушення Правил дорожнього руху.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_7 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.3 ст.382 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 382 ККУ України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18.03.2025 року та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

3. Позиція сторони захисту.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялась у вчиненому.

Вказала, що їй було відомо про те, що її позбавлено права керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

26.01.2026 близько 21:00 вона керувала транспортним засобом Fiat Stilo, номерний знак НОМЕР_1 . Додала, що вона свідомо керувала вказаним транспортним засобом, знаючи, що її позбавлено права керування транспортними засобами.

Того дня керувала автомобілем, оскільки мала особисті проблеми, померли її мама та брат, також її чоловік перебував у лікарні. Однак критичної ситуації, яка б зумовлювала необхідність сісти особисто за кермо, того вечора не було.

Додала, що в той вечір вона також керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-показаннями свідків, зокрема:

у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що до подій, які зазначені у обвинувальному акті, із обвинуваченою знайомий не був.

Вказав, що він працює поліцейським УПП в Тернопільській області ДПП.

У січні 2026 року на планшет надійшло повідомлення про порушення ПДР України водієм транспортного засобу. Зі слів заявниці, водій перебував із ознаками алкогольного сп`яніння.

Ними було виявлено вказаний автомобіль, ним керувала особа жіночої статі на ім`я ОСОБА_9 . Також було встановлено, що водійка ОСОБА_3 керувала транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння. Водійці було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_3 відмовилась проходити огляд на місці зупинки та у медичному закладі. Тому стосовно неї було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.;

свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що до подій, які зазначені у обвинувальному акті, із обвинуваченою знайомий не був.

Вказав, що він працює поліцейським УПП в Тернопільській області ДПП.

26.01.2026 на службовий планшет надійшло повідомлення про порушення ПДР України водієм транспортного засобу. Вони із напарником зупинили вказаний транспортний засіб Фіат сірого кольору, яким керувала обвинувачена ОСОБА_3 .

Під час спілкування із нею, було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що остання відмовилась.

Також було встановлено, що вона позбавлена права керування транспортними засобами.

Документами, зокрема:

- даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026211040000528 від 03.04.2026, з якого вбачається, що 26.01.2026 близько 21:11 у м. Тернопіль, на вул. Торговиця, буд. №15 А, ОСОБА_3 , керувала автомобілем Fiat Stilo р.н. НОМЕР_2 , чим умисно не виконувала постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, яка набрала законної сили, відповідно до якої її позбавлено права керування транспортними засобами. (а.м.к.п. 34-36);

- згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2024, справа №607/15849/24 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_3 цією постановою, приєднано невідбуту частину стягнення за постановою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.01.2024, яка набрала законної сили 23.01.2024 за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП у виді 6 (шести) місяців 6 (шести) днів позбавлення права керування транспортними засобами і призначено ОСОБА_3 остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців 6 (шість) днів без оплатного вилучення транспортного засобу. (а.м.к.п. 41-44);

- згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.12.2024, у справі №607/25101/24, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначено їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. (а.м.к.п. 45-46);

- згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2025, у справі №607/740/25, ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.12.2024 більш суворим покаранням призначеним цим вироком ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі - 1 (один) рік 6 (шість) місяців з випробуванням та встановлено їй іспитовий строк - 2 (два) роки. (а.м.к.п. 48-50);

- згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2026, справа №607/2211/26 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (а.м.к.п. 51-55);

- згідно відповіді із УПП в Тернопільській області ДПП від 07.04.2026 №2432/41/33/03-2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувалась до адміністративної відповідальності, а саме:

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАВ №217249 від 26.06.2024 за ч.4 ст. 126 КУпАП - штраф сплачено;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА №2478316 від 26.06.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - штраф сплачено;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА №2551923 від 06.07.2024 за ч.5 ст. 121 КУпАП - штраф сплачено;

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у справі №607/15849/24 від 29.07.2024 - штраф сплачено;

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у справі №607/2211/26 від 10.02.2026 - штраф не сплачено.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 07.04.2023, категорії В - анульоване. (а.м.к.п. 57);

- даними протоколу огляду предмету від 09.04.2026, об`єктом огляду є документ (відеофайли): IMG_2746 та part_00001_export-ny2zu.

Відеозапис ведеться із нагрудих камер працівників УПП в Тернопільській області ДПП.

При відкритті відеофайлу IMG_2746 встановлено, що тривалість відеозапису становить 00 год. 00 хв. 22 с.

У нижній частині відеозапису наявні цифри, які вказують на дату та час відеозапису.

Відеозапис ведеться із відео реєстратора, що знаходиться у службовому автомобілі працівників УПП в Тернопільській області ДПП.

Відеозапис розпочинається з того, що працівниками поліції здійснюється патрулювання території м. Тернопіль, а саме: вул. Торговиця, неподалік ТЦ «Орнава». Праворуч від них рухається автомобіль.

Працівники поліції вмикають проблискові маячки синього та червоного кольорів, після чого прямують за вказаним вище автомобілем.

Після зупинки, із ведійського місця виходить водій - жінка. На цьому огляд відеозапису завершується.

При відкритті відеофайлу рагх_00001_ехроі!-пу22и встановлено, що тривалість відеозапису становить 02 год. 10 хв. 45 с.

У нижній частині відеозапису наявні цифри, які вказують на дату та час відеозапису. Відеозапис ведеться із нагрудних відеокамер працівників УПП в Тернопільській області ДПП.

Відеозапис розпочинається з того, що працівниками поліції було зупинено автомобіль Fiat Stilo р.н. НОМЕР_2 . Підійшовши до водія, їй повідомили причину зупинки, після чого у неї попросили надати посвідчення водія та документи про реєстрацію транспортного засобу.

В ході спілкування із водієм, остання повідомила, що жодних документів біля себе не має, після чого остання назвала свої анкетні дані.

Під час перевірки останнього по базі ІПНП встановлено, що ОСОБА_3 позбавлена права керування на ТЗ, відповідно до рішення суду.

Крім того у останньої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а тому їй запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, за допомогою газоаналізатора Алкотест «Драгер», проте вона відмовилась.

На запитання чи знає вона про те, що позбавлена права керування транспортними засобами, остання повідомила, що їй про це відомо. (а.м.к.п. 58-63);

- згідно відповіді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2026, ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу, накладеного постановою від 29.07.2024, сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про сплату штрафу від 17.08.2024, яка знаходяться в матеріалах адміністративної справи № 607/15849/24.

Крім цього, 05.08.2024 на адресу ОСОБА_3 було надіслано копію постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, що стверджується супровідним листом, який знаходиться в матеріалах справи № 7/15849/24. (а.м.к.п. 69);

- також судом досліджено копію адміністративної справи №607/15849/24, провадження 3/607/6943/2024, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, яка перебувала на розгляді судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_11 (а.м.к.п. 80-100);

- крім того судом досліджено копію адміністративної справи №607/2211/26, провадження 3/607/1273/2026, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка перебувала на розгляді судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 (а.м.к.п. 101 - 124);

5. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 3 ст.382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

6. Мотиви призначення покарання.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, конкретні обставини справи, дані про особу винної, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності, в тому числі за правопорушення, пов`язані із порушенням Правил дорожнього руху України, раніше двічі судима за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 382 КК України.

Призначаючи покарання за ч. 3 ст. 382 КК України, суд виходить із того, що умисне невиконання судового рішення є посяганням на авторитет судової влади та принцип обов`язковості судових рішень, закріплений Конституцією України. Зневажливе ставлення до судового рішення свідчить про стійке небажання особи виконувати покладені на неї законом обов`язки, що зумовлює необхідність застосування більш суворого покарання. З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, те, що обвинувачена ОСОБА_3 втретє притягається до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, суд приходить до висновку, що лише покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Застосування до обвинуваченої інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбаченого статтею 75 КК України, не призвело до позитивних змін в її особистості та не створило у неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки вона знову вчинила умисний злочин. Зазначені обставини свідчать про підвищений рівень суспільної небезпеки обвинуваченої ОСОБА_3 та про неможливість її виправлення без відбування реального покарання.

Разом із тим, із врахуванням обставин, які пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, а також те, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вбачає за необхідне призначати покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті обвинувачення.

Крім того, судом встановлено, що згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2025, у справі №607/740/25, який набрав законної сили 18.03.2025, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.12.2024 більш суворим покаранням призначеним цим вироком ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі - 1 (один) рік 6 (шість) місяців з випробуванням та встановлено їй іспитовий строк - 2 (два) роки.

Згідно з частиною 3 статті 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_3 вчинила нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, призначеного попереднім вироком суду, відтак, відповідно до ст. 71 КК України, до визначеного покарання слід частково у вигляді 1 місяця позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, визначеного санкцією частини 3 статті 382 КК України, як обов`язкове, суд, враховуючи дані, які характеризують особу обвинуваченої, обставини злочину, які пов`язані із керуванням обвинуваченою транспортним засобом, вважає, що справедливим і достатнім буде позбавити обвинувачену права керувати транспортними засобами на строк три роки. Саме такий строк додаткового покарання є достатнім для досягнення мети покарання.

Саме таке покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання за даним вироком, частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2025, у справі №607/740/25, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_3 слід рахувати з моменту її затримання на виконання даного вироку.

Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили, а саме:

- відеозаписи та інші документи – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1