Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №595/1090/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1090/26

Провадження № 2/595/657/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оринник Н.С., до Бучацької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оринник Н.С., звернулася в суд з позовом до відповідача Бучацької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, посилаючись на те, що рішенням Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року ОСОБА_2 передавались безоплатно у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,05 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Належний ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 успадкував ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 березня 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт та належне йому майно заповів позивачці ОСОБА_1 , яке вона успадкувала. Позивач, як спадкоємець за заповітом, зверталась до Бучацької міської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Листом від 31 липня 2026 року Бучацька міська рада відмовила позивачці у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із посиланням на пп.5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України: під час дії воєнного стану заборонено передавати землі державної, комунальної власності та надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі у власність. Фактично, позивачка позбавлена права завершити розроблення технічної документації на земельну ділянку, які за життя набула у власність спадкодавець від ОСОБА_2 . Приватизація земельної ділянки була розпочата та проводилася відповідно до порядку передбаченого Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет КМУ від 26 грудня 1992 року), Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року №10, та ЗК України 1990 року. Померла розпочала процедуру приватизації земельної ділянки шляхом подання відповідної заяви та отримання рішення Бучацької міської ради відповідно до чинного законодавства України, однак за життя не завершила її. Син померлої успадкував права, що належали ОСОБА_2 , але не завершив процедуру приватизації. Позивачка, яка успадкувала від ОСОБА_3 земельну ділянку, бажає продовжити процедуру приватизації земельної ділянки та виготовити технічну документацію, проте зробити цього не може через те, що відповідачем не визнається її право, позивачка вимушена звертатися з позовом до суду, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,05 га, яка розташована на території м. Бучач, Чортківського району Тернопільської області та яка була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 02 вересня 2026 року за клопотанням представника позивача, адвоката Оринник Н.С. витребувано із Бучацької державної нотаріальної контори у строк до 18 вересня 2026 року належним чином засвідчену копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

09 вересня 2026 року Бучацькою державною нотаріальною конторою, на виконання ухвали суду від 02 вересня 2026 року надано копію спадкової справи № 149 від 27 травня 2025 року, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оринник Н.С., до Бучацької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивачки, адвокат Оринник Н.С. в судове засідання не з`явилася, однак подала суду клопотання, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить справу розглядати без участі позивачки та її представника.

Представник відповідача Бучацької міської ради в судове засідання не з`явився, однак згідно поданої заяви вказав, що при прийнятті рішення по даній справі покладається на розсуд суду і просить суд справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до архівного витягу з протоколу вісімнадцятої сесії двадцять другого скликання Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року, наданого 26 липня 2024 року Державним архівом Тернопільської області Тернопільської військової адміністрації Тернопільської області ОСОБА_3 за вих. №Л-31/04-15, ОСОБА_2 (домашня адреса: АДРЕСА_1 ) передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, зокрема для ведення особистого підсобного господарства площею 0,05 га та для будівництва житлових будинків, господарських споруд, площею 0,10 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10 серпня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області України.

07 березня 2006 року державним нотаріусом Максимович С.В. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

31 липня 2015 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Тернопільської області Іванів Л.І., згідно якого на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: усе своє майно, що належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що за законом він матиме право, заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 лютого 2025 року Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 травня 2025 року Бучацькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 149 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Вказана спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_1 від 27 травня 2025 року про прийняття спадщини за заповітом. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 не встановлено.

04 серпня 2026 року державним нотаріусом Максимович Л.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 30 липня 2026 року зверталася із заявою до Бучацької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність/оденду, загальною площею 0,05 умовних гектарів, в тому числі для ведення особистого підсобного господарства, яка виділялась у приватну власність ОСОБА_2 рішенням Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року.

З листа Бучацької міської ради Тернопільської області № 06-10/1969 від 31 липня 2026 року, адресованого ОСОБА_1 , слідує, що під час дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5 п. 27 розділу X Земельного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»). Водночас заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам, розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу в приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України. З доданих до заяви документів випливає, що вищезазначена земельна ділянка на підставі рішення сесії Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року №б/н була передана у безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем померлої на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом був громадянин ОСОБА_3 , який склав за життя заповіт 31.07.2015 року на ім`я ОСОБА_1 , але не завершив своє право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи вищевикладене, з аналогічною заявою необхідно звернутися до Бучацької міської ради після закінчення в Україні дії воєнного стану.

Згідно із ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Згідно ст. 118 Земельного Кодексу України початком процедури приватизації земельної ділянки є звернення громадянина з заявою (клопотанням) до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, який полягає в наступному.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно зі ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 545/1631/19 та від 24 грудня 2021 року у справі № 343/1341/20.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації.

За наведених обставин судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої на території м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, спадкоємець за законом ОСОБА_3 спадщину прийняв та не завершив процедуру приватизації, а тому позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки..

Відтак, суд дійшов висновку про захист права позивачки у спосіб визнання за нею права на завершення приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ю в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої на території м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, яка була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Бучацької міської ради від 25 грудня 1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Бучацька міська рада, місцезнаходження: майдан Волі, 1 м. Бучач Тернопільської області, 48400, код ЄДРПОУ: 04058479.

Суддя: Л. І. Созанська