Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №465/2674/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2674/26

Провадження 2/465/3411/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі

головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Пони Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шалапаюк В.Л. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 24 грудня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №593. Вказує, що за час шлюбу виявилося, що кожна сторона має різні погляди на життєві цінності, що заважає їм дійти згоди відносно збереження сім`ї. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати їхні сімейні відносини немає, адже у даний час шлюб носить суто формальний характер, а кожен із них живе своїм життям, оскільки фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені ще влітку 2025 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 7 травня 2026 року сторонам надано строк для примирення тривалістю 4 (чотири) місяці, а провадження у справі на час примирення зупинено.

7 вересня 2026 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява, в якій повідомляє, що вжиті судом заходи щодо можливого примирення подружжя не дали жодного позитивного результату. Сторона позивача вважає, що подальше збереження шлюбних відносин немає будь-якого сенсу, оскільки шлюб сторін носить суто формальний характер, а кожен з них вже протягом тривалого часу живе власним життям.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 8 вересня 2026 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу поновлено.

В судове засідання, призначене на 08.10.2026, сторони не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання.

06 жовтня 2026 року представник позивача Шалапаюк В.Л. через електронну адресу суду подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Через електронну адресу суду подала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги визнає повністю.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №593, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .

Шлюбні відносини не склалися через постійні сварки та конфлікти. Фактично шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, спільно не проживають. Тому суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, розірвати шлюб між сторонами, оскільки він існує лише формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливе.

Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнав та подав заяву про розгляд справи у його відсутності, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам учасників справи, а відтак шлюб слід розірвати.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із квитанції №8409-0482-0954-7246 від 14.03.2026 про сплату судового збору, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» в сумі 1 331,20 гривень.

Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, що підтверджується її матеріалами, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,6 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 665,6 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст. ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суд-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.12.2019 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №593.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,60 гривень .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 665,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити у Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 08.10.2026.

Суддя Кушнір Б.Б.