Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №464/5581/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5581/26

пр.№ 2/464/3543/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Сихівський районний суд міста Львова у складі головуючого судді Чорна С.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить: шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином Німеччини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.09.2019 зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 18.09.2019 складений актовий запис №3177 - розірвати. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для двох дітей відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 користь витрати на юридичну допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.09.2019 між сторонами було зареєстровано шлюб Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

За час подружнього життя у сторін народились діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, життя з відповідачем стало нестерпним, між ними втрачено духовний та емоційний зв`язок, спільного житття не мають, наявність шлюбу обтяжує позивача. Примирення між сторонами неможливе. З огляду на зазначене просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 14.08.2026 постановлено прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Роз`єднати у самостійне провадження позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та передати для здійснення авторозподілу.

15.09.2026 до суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , у якому відсутні заперечення стосовно розірвання шлюбу.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст.112 Сімейного кодексу України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 18.09.2019, який було зареєстровано Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №3177, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , проте міцної сім`ї не створили. У сторін народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сторони фактично не підтримують подружніх відносин. Даний конфлікт в сім`ї носить тривалий характер, почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім`я існувати не може, між сторонами втрачено.

Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і їх відновлювати позивачка не має наміру, наполягає на розлученні.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24 вказував, що суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду (постанова Верховного Суду від 25.03.2026 у справі №444/4951/24).

Таким чином, суд не може примушувати до збереження шлюбу, якщо хтось один із подружжя не бажає його продовжувати, і, зважаючи на те, що у цій справі воля позивачки на розірвання шлюбу виражена чітко і недвозначно, така наполягає на розірванні шлюбу та просить ненадавати строку на примирення у позовній заяві, а тому подальше збереження шлюбу було б невиправданим і не відповідало б інтересам жодної зі сторін, і це має істотне значення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила 28.07.2026 судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268).

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи договору про надання юридичних послуг №Л-20072602 від 20.07.2026, акт про надання юридичних послуг від 21.07.2026, судом встановлено, що позивачем здійснено витрати на професійну правничу допомогу в цій цивільній справі на загальну суму 30000 грн.

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 30 000 гривень за участь у даній цивільній справі не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також їх необхідністю для постановлення судового рішення та з урахування того, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та було роз`єднано у самостійне провадження позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та передано для здійснення авторозподілу.

Тому, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи (реальності адвокатських витрат) та її необхідності для постановлення даного судового рішення, та з урахуванням суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 18 вересня 2019 року, Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №398543.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 1 331,20 гривень та 2000 гривень витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: 21682 Stade Stander Schneeweg 17.

Суддя