Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №450/1164/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1164/26 Провадження № 2/450/1606/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області

про (предмет позову): визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована: АДРЕСА_1 РНКПП НОМЕР_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, та належала її матері ОСОБА_2 згідно Розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 01 серпня 2003 року № 337 « Про передачу земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» з додатком№1, з правом державної реєстрації вказаної земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 ,

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, яке видане Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області. Батько позивача- ОСОБА_3 помер раніше мами позивача - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті мами позивач - ОСОБА_1 в встановленому законодавством порядку звернулась приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чорній С.Б. та як єдиний спадкоємець першої черги успадкувала після смерті матері - спадкодавця ОСОБА_2 , майно яке лишилось після смерті мами, а саме житловий будинок в цілому за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином позивач - ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець прийняла спадщину після смерті матері - спадкодавця ОСОБА_2 . Крім житлового будинку в цілому за адресою: АДРЕСА_2 , спадкодавець- ОСОБА_2 за час свого життя, набула право власності на земельну ділянку площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, що підтверджується Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 01 серпня 2003 року № 337 « Про передачу земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» з додатком№1 до вищевказаного розпорядження та отримала у власність земельну ділянку площею 1,5119 га. (рілля), розпочавши її оформлення та за час життя не встигла належним чином закінчити оформлення та зареєструвати право власності на неї.

На підставі наведеного, враховуючи, що визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що обставини склалися так, що в іншому крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, оскільки спадкодавець за життя не зареєстрував за собою право власності на вищезазначені майнові права, позивач вважає, що найбільш ефективним швидким та повним застосуванням наданих законом норм, а саме п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України для захисту його права буде право на визнання за ним права на спадкове майно. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак представник подав заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

13.03.2026 року ухвала суду про відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і -заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області від 21.02.2011 року.

У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України, в день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина після смерті останнього.

За час свого життя крім іншого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, що підтверджується Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 01 серпня 2003 року № 337 « Про передачу земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» з додатком№1 до вищевказаного розпорядження та отримала у власність земельну ділянку площею 1,5119 га. (рілля), розпочавши її оформлення та за час життя не встигла належним чином закінчити оформлення та зареєструвати право власності на неї.

Батько позивача- ОСОБА_3 помер раніше мами позивача - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення процедури приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Таким чином згідно вимог ст. 1218 ЦК України, у склад спадщини ОСОБА_2 увійшло, окрім іншого, право на земельну ділянку площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області,

Встановлено, що за час свого життя ОСОБА_2 своїм майном на випадок смерті не розпорядилася в цілому чи частково, заповіту не склала, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування його майна повинно здійснюватися за законом, в порядку черговості.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорній С.Б. заведено спадкову справу № 3/2011 після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом майна померлого є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.1996 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На момент смерті спадкодавця, позивачка ОСОБА_1 постійно проживала разом із нею по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 471 від 18.04.2016 року виданою Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області. У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене вище встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна не має можливості, оскільки спадкодавець за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, однак не встиг зареєструвати право власності на земельну ділянку за життя.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, те, що спадкодавець за час свого життя не розпорядилася спадковим майном на випадок своєї смерті; те, що позивач являється спадкоємцем за законом; що позивач вчинила дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю на ім`я спадкоємця, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; відповідач визнав позовні вимоги заявлені позивачем та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259,263,265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована: АДРЕСА_1 РНКПП НОМЕР_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 1,5119 га. (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 4623683100:19:000:0367, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території (Звенигородської сільської ради до реорганізації) Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, та належала її матері ОСОБА_2 згідно Розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 01 серпня 2003 року № 337 « Про передачу земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» з додатком№1, з правом державної реєстрації вказаної земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372313, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а.

Повний текст судового рішення складено 07 липня 2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів