Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №444/4002/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4002/26

Провадження № 2/444/2612/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на житловий будинок як майно колишнього колгоспного типу двору в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через представника, адвоката Козакевича Ростислава Васильовича, звернувся в суд із позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 59,0 м2, житлова площа 41,1 м2, допоміжна площа 17,9 м2 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки 22 травня 2020 року звернувся у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття, тобто звернувся із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто з часу смерті спадкодавця, ОСОБА_2 .

Водночас ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та проживала разом із ним на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини протягом шести місяців після відкриття спадщини, тобто протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак юридично спадщину не оформила.

Так як ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами як голові та єдиному членові колгоспного типу двору, що підтверджується записами в погосподарській книзі, після смерті якого його дружина, ОСОБА_2 , спадщину за законом фактично прийняла, але юридично не оформила, а тому вважають, що право ОСОБА_1 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для задоволення позовних вимог. Просять позов задовольнити.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 01 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06 жовтня 2026 року.

Витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи № 209/2020, яка зареєстрована 21 травня 2020 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копію спадкової справи, а у разі відсутності реєстрації такої, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо реєстрації спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Козакевич Р. В., в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмову заяву, у якій просять справу розглядати у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Рава-Руської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

На виконання вимог ухвали із Жовківської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла засвідчена копія спадкової справи № 209/2020, яка зареєстрована 21 травня 2020 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копія спадкової справи, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Дев`ятир, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області 24 жовтня 1997 року.

Батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , матір`ю– ОСОБА_4 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 22 березня 1961 року.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , яке повторно видане 29 вересня 1951 року, вбачається, що батько позивача, ОСОБА_3 , та мати позивача, ОСОБА_5 одружились 26 лютого 1949 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 26 лютого 1949 року було зроблено відповідний запис за № 5. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові та дружині – ОСОБА_6 .

Викладеним у довідці № 87, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 17 липня 2026 року, стверджується, що станом на 30 червня 1990 року в АДРЕСА_1 головою та членом двору був ОСОБА_3 . Тип двору-колгоспний.

З довідки № 88, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 17 липня 2026 року, вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року в АДРЕСА_1 головою та членом двору був ОСОБА_3 . Тип двору-колгоспний.

З рішення LIX сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 34 «Про перенесення вулиць з населеного пункту села Дев`ятир у зв`язку з фактичним місцем розташування» від 21 лютого 2025 року, вбачається, що з метою упорядкування назв вулиць, внесення достовірної та актуальної інформації до єдиних та державних реєстрів України, керуючись Прикінцевими положеннями Закону України віл 29 липня 2022 року № 2486-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 року № 254 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», враховуючи пропозиції постійної депутатської комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження, транспорту та благоустрою, Рава-Руська міська рада вирішила перенести вулиці з населеного пункту села Дев`ятир та закріпити їх в населених пунктах Рава-Руської міської територіальної громади Львівського району Львівської області у зв`язку з фактичним місцем розташування, а саме: АДРЕСА_2 Підлісна перенести в село Капелюх.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з даних, так як будинок, який станом на 30 червня 1990 року та на 15 квітня 1991 року належав до колгоспного типу двору, головою та членом колгоспного типу двору за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 , то відповідно будинок (колишній колгоспний двір) повністю належав ОСОБА_3 на праві власності.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20 січня 2011 року було складено відповідний актовий запис № 01, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке повторно видане Жовківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 19 травня 2020 року.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З довідки № 66, яка видана виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, вбачається, що від імені ОСОБА_3 заповіт в Дев`ятирській сільській раді Львівського району Львівської області не посвідчувався. Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_3 й нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Так як заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 як дружина ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

Викладеним у довідці № 65, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, стверджується, що на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Викладеним у довідці № 63, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, стверджується, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , проживала разом з своїм чоловіком до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 .

З довідки № 62, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, вбачається, що станом на 18 січня 2011 року в АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Тобто, ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала разом із ним, не відмовилася від прийняття спадщини протягом шести місяців після відкриття спадщини, тобто протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак юридично спадщину на будинок не оформила.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 28 листопада 2019 року було складено відповідний актовий запис № 07, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане виконавчим комітетом Дев`ятирської сільської ради Жовківського району Львівської області 28 листопада 2019 року.

А тому, після смерті матері позивача, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина в тому числі і на житловий будинок, який нею фактично успадкований, але юридично не оформлений після смерті ОСОБА_3 .

Із заповіту, який 30 серпня 2016 року посвідчений ОСОБА_7 , секретарем Дев`ятирської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 9, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок її смерті зробила таке розпорядження: середню земельну частку (пай), сертифікат РН № 568884, виданий 25 серпня 2016 року, заповіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Дев`ятирською сільською радою цей заповіт не змінено та не скасовано станом на 15 травня 2020 року, що підтверджується записом секретаря ради від 15 травня 2020 року.

Враховуючи те, що заповітом неохоплено усієї спадщини ОСОБА_2 , право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_1 як син ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті, враховуючи норму ст. 1261 Цивільного кодексу України.

З довідки № 67, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, вбачається, що на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

З довідки № 61, яка видана Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області 27 травня 2026 року, вбачається, що станом на 27 листопада 2019 року в АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 .

Тобто, станом на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 одна.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Нормою ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Суд враховує, що ОСОБА_1 22 травня 2020 року звернувся у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто звернувся із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто з часу смерті спадкодавця, ОСОБА_2 , як наслідок ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

У Жовківській державній нотаріальній конторі Львівської області 21 травня 2020 року було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 № 209/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60264786 від 21 травня 2020 року.

21 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 2,1200 га, що розташована на території Дев`ятирської сільської ради Львівського району Львівської області.

Державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 21 травня 2026 року ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтва про право на спадщину за законом на бланку серії НКМ № 697553, яке зареєстроване в реєстрі за № 570, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,1200 га, що розташована на території Дев`ятирської сільської ради Львівського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала спадкодавцю на підставі розпорядження Жовківської райдержадміністрації Львівської області від 22 грудня 2017 року за № 970, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2018 року за № 25445415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516867946227, кадастровий номер землі 4622783000:06:000:0012.

ОСОБА_1 є власником даної земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 478278461, який сформований 21 травня 2026 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною.

Однак постановою № 380/01-16 від 21 травня 2026 року Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав недотримання п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а саме через те, що ним не надано необхідні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно, яке підлягає реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Дев`ятирської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З довідки № 1889, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 30 квітня 2026 року, вбачається, що в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності житлового будинку АДРЕСА_1 не проводилась.

Суд враховує, що правовстановлюючий документ на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній, оскільки право власності на даний будинок зареєстроване не було.

З технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виготовлених Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що рік побудови житлового будинку АДРЕСА_1 (станом на 01 січня 2021 року), Рава-Руської територіальної громади Львівського району Львівської області – 1943, загальна площа житлового будинку 59,0 кв. метрів, житлова площа 41,1 кв. метрів, допоміжні приміщення та їх площа: веранда 4,5 кв. метрів, кухня 13,4 кв. метрів, загальна площа допоміжних приміщень 17,9 кв. метрів.

При будинку є погріб, сарай, та споруди: ворота, огорожа, колонка.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки 22 травня 2020 року звернувся у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області, тобто звернувся із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто з часу смерті спадкодавця, ОСОБА_2 .

Водночас, ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та проживала разом із ним на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини протягом шести місяців після відкриття спадщини, тобто протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак юридично спадщину на житловий будинок не оформила.

Так як ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами як голові та єдиному членові колгоспного типу двору, що підтверджується записами в погосподарській книзі, після смерті якого його дружина, ОСОБА_2 , спадщину за законом фактично прийняла, але юридично не оформила, а тому суд приходить до висновку, що право ОСОБА_1 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 59,0 м2, житлова площа 41,1 м2, допоміжна площа 17,9 м2 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.