Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №444/4010/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4010/26

Провадження № 2/444/2618/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

07 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів. Просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів визначених рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року у цивільній справі № 444/3434/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягувати з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 часкти усіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття але не меньше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з підстав зазначених у позові.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутності. Просить позовні вимоги задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, в тому числі і через оголошення на офіційному вебсайті Судова влада України.

Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву.

Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання, не з`явився в судове засідання повторно без повідомлення причин, що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданого Підліссянською сільською радою Жовківського району Львівській області, актовий запис №

01 (а.с.6).

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року у цивільній справі № 444/3434/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 , атіменти на утримання двох неповнолітніх дітей в користь їх матері ОСОБА_1 в розмірі по 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, що видно з його копії (а.с.7-11).

Син сторін ОСОБА_4 вже повнолітній і тому дане рішення суду щодо нього втратило чинність.

Як зазначає позивач, розмір аліментів встановлений рішення суду на дитину - дочку є недостатнім тому, що вона виросла, зросли потреби, змінилися ціни на комунальні послуги, продукти харчування та всі інші необхідні речі у повсякденному життя. Донька є школяркою, ученицею 7 -го класу. Відповідач інших коштів аніж 2000,00 грн. на дитину не дає. Донька проживає з нею і перебуває на її утриманні. Також з 01 вересня 2026 року донька відвідує гурток з поглибленого вивчення іноземної мови. Для підготовки до школи також потрібно значні кошти. З початком навчального року у неї є витрати на облаштування навчального процесу, а саме тематичні зошити посібники, карти , витрати на потреби класу.

Як встановлено, позивач працює і її середньомісячний дохід становить 9000, 00 грн. в місяць. Відповідач є військовослужбовцем і має достатню заробітню плату і може утримувати доньку. Оскільки, відповідач має постійний дохід у вигляді заробітньої плати.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснення п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено з позовної заяви, що на даний час відповідач є військовослужбовцем ЗСУ, тобто він має можливість виконувати обов`язки по утриманню неповнолітньої дочки, як це передбачено чинним законодавством та сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відповідач є працездатною особою молодого віку та не має на утриманні інших дітей.

З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства”, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи вищенаведене, прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, а також вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обов`язок обох батьків на утримання дітей, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 23, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12.02.2019 року у справі № 444/3434/18.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ; місце праці - військовослужбовець)

аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

та стягувати такі в користь її матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 виданий 24.10.2019 року; орган, що видав - 4628)

в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Після набрання законної сили рішенням суду відкликати виконавчий лист виданий Жовківським районним судом Львівської області на виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12.02.2019 року у справі № 444/3434/18, провівши стягнення заборгованості за цим виконавчим листом на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 31.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ; місце праці - військовослужбовець) судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.