Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №444/1446/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1446/26

Провадження № 2-а/444/26/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

28 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

за участю представника позивача Скаско В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № R309904 від 20.01.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач також просить поновити строк звернення до суду.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржена ним постанова є незаконною, не обґрунтованою, належним чином не вмотивованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). 20.03.2026р. банківський рахунок позивача був заблокований державною виконавчою службою.

21.03.2026р. установивши застосунок «Дія» йому стало відомо, що 19.03.2026p. постановою державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ленів Людмилою Романівною відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №R 309904 виданий 20.01.2026, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Установивши застосунок «Резерв +» він 19.03.2026р. ознайомився із вказаною постановою № R309904 від 20.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що: ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП. Як наслідок, вирішено - накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн.

Підставою для притягнення до відповідальності стало надходження від особи заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Одночасно жодного опису події адміністративного правопорушення, тобто: за якою повісткою не явився ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , дати надіслання повістки, адресу на яку надсилалась у вказаній постанові дати та причини її повернення не зазначено. У вказаній постанові відсутня дата «вчинення» адміністративного правопорушення, що має критичне значення для можливості притягнення до адміністративної відповідальності (строки притягнення до адміністративної відповідальності).

Позивач жодних порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не вчиняв, повісток ніколи не отримував, від явки за повісткою ніколи не ухилявся, протоколу щодо вчинення адміністративного правопорушення щодо нього ніколи не складалось. Позивач ніколи не визнавав будь-якого вчинення адміністративного правопорушення жодних заяв чи повідомлень до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання вчинення адміністративного правопорушення (неіснуючого) ніколи не направляв.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова не містить події адміністративного правопорушення та відсутні будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , хоча саме на відповідача покладається обов`язок із збирання доказів та доведення вини особи. Відсутність події адміністративного правопорушення є підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, розгляд адміністративної справи не здійснювався. Відсутність протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, як ключового доказу його вчинення, вказує на відсутність події адміністративного правопорушення та складу правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Ані протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ані будь-яких інших документів, які би свідчили про факт вчинення адміністративного правопорушення немає. Фактично відповідач притягнув позивача до відповідальності за неіснуючою заявою, в якій начебто визнається вина за вчинення неіснуючого правопорушення. Жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення немає та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не описано, відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Позивач заперечує факт, що він коли-небудь підписував будь-які заяви про визнання ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення, якого ніколи не вчиняв. Такої заяви позивач ніколи не мав ніколи не підписував та не подавав, більше того лише після відкриття виконавчого провадження позивач зареєструвався у системі Резерв +.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 19.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі (арк. спр. 19-20).

11.06.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачу сформовано повістку для уточнення даних про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.04.2025 року о 10:00. Заходи оповіщення здійснювалися працівниками Великомостівської міської ради на виконання розпорядження від 27.03.2025 року № 1775/1. Відповідач вважає оповіщення належним, оскільки за адресою реєстрації позивач був відсутній, а зі слів знайомих перебував за кордоном. Однак, 07.04.2025 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, чим своїми діями порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов`язку з`явитися на виклик до ТЦК і не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов`язку. Відповідач зазначає, що текст оскарженої постанови генерується Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, залежно від допущеного правопорушення, та не доступний для редагування чи форматування.

Крім того, відповідач зазначає, що 19.01.2026 року позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав заяву, в якій визнав порушення та погодився на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, а тому, на думку відповідача, складення протоколу та окреме повідомлення про час і місце розгляду справи, відповідно до вимог чинного законодавства, не вимагалися. Формування постанови засобами реєстру, текст якої не доступний для редагування, відповідач вважає таким, що відповідає вимогам законодавства. Також заперечує проти поновлення строку звернення до суду.

29.06.2026 року до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги, заперечує факт вручення йому повістки та подання електронної заяви. Зазначає, що долучена до відзиву роздрукована заява не підтверджує його волевиявлення.

У судовому засіданні представник позивача Скаско В. О. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав наведених у позові та у відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Постановою № R309904 від 20.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В оскарженій постанові вказано, що « ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також зазначено про надходження 19.01.2026 року через електронний кабінет заяви про визнання порушення та згоду на розгляд за відсутності особи.

19.03.2026 року державним виконавцем Сокальського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 80551408 щодо примусового виконання цієї постанови. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено до стягнення штраф у сумі 34 000,00 грн.

Щодо строку звернення до суду суд враховує, що ч. 2 ст. 286 КАС України встановлює десятиденний строк оскарження відповідної постанови з дня її ухвалення. Пропущений з поважних причин строк може бути поновлено в порядку, передбаченому КАС України. Вирішення цього питання потребує встановлення моменту, з якого особа об`єктивно мала можливість реалізувати право на судовий захист.

У постанові від 23.12.2025 року у справі № 755/13012/25 Верховний Суд зазначив, що обізнаність особи з відомостями про порушення правил військового обліку сама по собі не означає обізнаності з конкретною постановою про притягнення до відповідальності. Суд підкреслив необхідність установити обставини доведення постанови до відома особи та зазначив: «суд першої інстанції не вжив усіх можливих та необхідних заходів для з`ясування обставин».

З матеріалів справи встановлено, що 19.03.2026 року відкрито виконавче провадження № 80551408 на виконання оскарженої постанови. Як зазначено позивачем в позовній заяві, з оскаржуваною постановою він ознайомився 19.03.2026 року після отримання інформації про її примусове виконання. Позовна заява направлено поштою до суду 27.03.2026 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. Враховуючи наведене, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та вважає за можливе строк поновити.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення в особливий період дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме правило поведінки, передбачене конкретним нормативно-правовим актом, порушено особою, а також обставини, за яких виник обов`язок виконати це правило. Загального посилання на ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» без індивідуалізації події порушення для належного мотивування постанови недостатньо.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені у ній місце та строк. Порядок виклику врегульовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

За змістом п. 41 зазначеного Порядку в редакції, чинній на час виклику на 07.04.2025 року, належне оповіщення при особистому врученні підтверджується особистим підписом, відповідним відеозаписом вручення чи ознайомлення зі змістом повістки або відеозаписом передбаченої цим пунктом відмови. При надсиланні поштою значення мають отримання відправлення або передбачені Порядком відмітки поштового оператора про відмову чи відсутність особи за відповідною адресою.

У матеріалах справи міститься паперова копія сформованої повістки № 3038790 на ім`я ОСОБА_1 про явку 07.04.2025 року о 10:00 для уточнення даних до першого відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за адресою: АДРЕСА_1 . У розписці про отримання цієї повістки графи дати отримання та особистого підпису громадянина не заповнені.

Згідно з листом Великомостівської міської ради від 07.04.2025 року № 658/02-12 та доданими відомостями про оповіщення, під час відвідування адреси АДРЕСА_2 позивача за цією адресою не було виявлено, вказано, що зі слів знайомих ОСОБА_1 перебуває за кордоном.

Такі відомості засвідчують результат спроби оповіщення працівниками органу місцевого самоврядування. Вони не є особистим підписом адресата про отримання повістки, відеозаписом вручення чи відмови, а також не є повідомленням поштового оператора з відміткою, передбаченою п. 41 Порядку.

З урахуванням зазначеного вище, посилання відповідача на лист міської ради як на належне підтвердження вручення повістки ОСОБА_1 є необґрунтованим.

Передбачені Порядком наслідки відсутності особи за відповідною адресою при поштовому оповіщенні пов`язані з визначеною законом процедурою надсилання та фіксації результату доставки. Повідомлення знайомих чи сусідів працівникам міської ради не може замінити цю процедуру. Відомості про направлення поштових відправлень іншим громадянам у загальному списку оповіщення також не встановлюють вручення повістки позивачу.

Із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08.07.2026 року № 19.1.2/М-33739/34407 встановлено, що в базі даних відомостей про перетинання державного кордону України та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією у період з 01.01.2025 року по 08.07.2026 року, станом на 11:00, громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову. За загальним правилом справа розглядається в її присутності. Розгляд за відсутності особи допускається за наявності даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду та якщо не надійшло клопотання про його відкладення. Особливості розгляду справ, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, визначено, зокрема, ст. 279-9 цього Кодексу.

Стаття 279-9 КУпАП передбачає можливість подання особою заяви, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності. Заява подається особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом трьох днів після отримання заяви зобов`язаний перевірити викладені в ній фактичні дані та з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову.

Згідно з положеннями ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

До відзиву долучено паперову копію заяви від імені ОСОБА_1 про визнання неприбуття за повісткою та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. У копії наведено його персональні дані та зазначено дату і час накладення кваліфікованого електронного підпису: 19.01.2026 року о 19:28:02. Копію засвідчено як паперову копію отриманого електронного документа.

Сама відсутність власноручного підпису на паперовій копії електронної заяви не свідчить про її недійсність. Водночас застосування ст. 279-9 КУпАП ґрунтується на особистому волевиявленні конкретної особи. З огляду на заперечення позивачем подання заяви юридичне значення має перевірка електронного документа, засобу ідентифікації заявника, його реквізитів та зв`язку заяви з конкретним епізодом порушення за правилами ст. 99 КАС України.

Крім того, подана заява не звільняє посадову особу від обов`язку встановити обставини порушення та перевірити законність притягнення до відповідальності, із дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу.

Стаття 283 КУпАП визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова повинна містити найменування органу та відомості про посадову особу, яка її винесла, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення.

Так, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.

В оскаржуваній постанові наведено персональні дані ОСОБА_1 , дані посадової особи та розмір штрафу.

Однак, в оскарженій постанові не зазначено дати, адреси та способу надіслання повістки, виду повістки, дати фактичного вчинення адміністративного правопорушення.

У відзиві відповідач конкретизує свою позицію посиланням на повістку № 3038790 про виклик на 07.04.2025 року о 10:00. Проте такі посилання не змінюють змісту оскарженої постанови, яка повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Щодо посилання відповідача на неможливість редагування автоматично сформованого тексту оскарженої постанови, суд зазначає, що технічний спосіб формування постанови не змінює встановлених законом вимог до її змісту та не звільняє уповноважену посадову особу від обов`язку перевірити обставини, що стали підставою для винесення такої постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється за правилами ст. 90 КАС України з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що постанова № R309904 від 20.01.2026 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП щодо опису обставин правопорушення та вимогам обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Такі недоліки є істотними та зумовлюють скасування постанови.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що постанову № R309904 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.01.2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначає спеціальні повноваження суду у цій категорії справ, належний захист забезпечується скасуванням оскаржуваної постанови із застосуванням одного з передбачених цією нормою процесуальних наслідків. Вимога про окреме визнання постанови протиправною охоплюється перевіркою її законності та скасуванням і не підлягає самостійному задоволенню. Виходячи зі змісту наведеної норми, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-78, 90, 99, 121-123, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255, 271, 272, 283, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови № R309904 від 20.01.2026 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову № R309904 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.01.2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн., яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 05.10.2026 року.

Суддя М. М. Олещук