Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №442/5900/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5900/26

Провадження №3/442/1277/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої на АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВБА №210941 від 28.07.2026 про те, що вона 23.07.2026 о 19.00 год. за адресою: м.Дрогобич, вул. І.Франка, знаходячись в громадському місці біля будинку №214, виражалась нецензурною лайкою, ображала та погрожувала гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Правопорушниця своєї вини не визнала. ЇЇ захисник – адвокат Галиши А.В. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що наявні матеріали не підтверджують сукупності обов`язкових ознак дрібного хуліганства, а тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Із відеозапису, на який посилаються матеріали справи, за твердженням сторони захисту, не вбачається будь-яких інших активних дій ОСОБА_1 , окрім емоційних нецензурних вигуків. Відеозапис не фіксує поведінки, яка сама по собі свідчила б про прагнення зірвати нормальний громадський порядок, нав`язати свою волю невизначеному колу осіб, переслідувати сторонніх громадян, перешкоджати діяльності установ чи демонструвати зневагу до суспільства як такого. Тому грубість лексики може отримувати негативну побутову або моральну оцінку, однак така оцінка не може підміняти юридичне встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Подія виникла на тлі гострого конфлікту між ОСОБА_1 та її сусідкою. У момент події стан здоров`я матері ОСОБА_1 погіршився, у зв`язку з чим була викликана бригада екстреної медичної допомоги. ОСОБА_3 переживала за матір, відстоювала її та реагувала на ситуацію емоційно. Саме в цьому контексті прозвучали зафіксовані на відео нецензурні висловлювання. Ці обставини мають принципове значення для визначення спрямованого умислу. Зміст поведінки ОСОБА_1 був пов`язаний із конкретною особою, конкретним сусідським конфліктом та конкретною загрозливою для неї ситуацією - різким погіршенням самопочуття матері. Відсутні дані, що ОСОБА_1 діяла безпричинно, прагнула протиставити себе суспільству, продемонструвати зневагу загальноприйнятих правил співжиття або мала мету порушити спокій невизначеного кола громадян.

Так само підлягає доказуванню ознака громадського місця. Само по собі те, що висловлювання були записані камерою або могли бути почуті з боку сусіднього домоволодіння, не доводить, що вони мали місце саме в громадському місці у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП. Якщо відеозапис здійснювався камерою, спрямованою у бік приватного подвір`я Моспан, ця обставина, навпаки, підкреслює побутовий і приватний контекст події.

Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_2 в якій остання просить прийняти міри до ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , які 23.07.2026 о 19.40 год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинили з нею конфлікт, в ході якого виражались нецензурною лайкою, ображали та погрожували фізичною розправою. Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли особисті неприязні відносини, які закінчились висловлюваннями нецензурними словами в сторону один одного.

У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об`єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебувають об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.

Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.

Фактичні обставини справи свідчать, що 23.07.2026 конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу.

Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об`єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 256, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя Хомик А.П.