Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №337/4123/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

09.10.2026

ЄУН 337/4123/26

Провадження №2/337/3021/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді -Ширіної С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши у загальному позовному провадженні залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, про визнання права власності земельні ділянки в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивача — ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй за життя нерухоме майно. За життя мати позивача залишила заповіт на позивача (додається). Позивач у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) шестимісячний строк прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, внаслідок чого була заведена спадкова справа. 21 квітня 2026 року ОСОБА_3 , державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області (виконуючим обов`язки державного нотаріуса Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області), постановою було відмовлено Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 . Обґрунтуванням відмови стало те, що Позивач не зміг надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, які б беззаперечно посвідчували право власності спадкодавця на житловий будинок та земельні ділянки. Неможливість надання оригіналів документів зумовлена об`єктивними обставинами непереборної сили. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, починаючи з 03 березня 2022 року територія Пологівського району (в тому числі село Нове) Запорізької області є тимчасово окупованою територією України. Всі оригінали паперових документів на майно залишилися за місцем фактичного розташування об`єктів нерухомості в окупації, а доступ до них чи отримання дублікатів у місцевих архівах наразі є фізично неможливим. Щодо будинку вже визнано право власності за позивачем, що підтверджується рішенням суду, яке додається. Попри відсутність частини оригіналів, факт належності спірного майна спадкодавцю ОСОБА_2 підтверджується наявними у Позивача електронними витягами та копіями документів, а саме: Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1699320123252), згідно з яким законним власником земельної ділянки площею 0.25 га з кадастровим номером 2325282400:18:0001:0041 є ОСОБА_2 (мати Позивача). Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2325282400:18:0001:0041, що підтверджує її формування, цільове призначення та реєстрацію за спадкодавцем. Копією Державного акта на право приватної власності на землю та копією договору щодо придбання житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на спірних земельних ділянках з кадастровими номерами 2325282400:18:0001:0041 та 2325282400:18:0001:0040.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на таке нерухоме майно: земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0041; земельну ділянку площею 0.07 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0040.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року відкрито провадження у вказаній справі у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 17.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено вказану справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без його участі, на задоволені позову наполягає на підставах зазначених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст.12, ч. 1 та ч. 2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1. ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини,він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 31 грудня 2024 року.

Родинний зв`язок між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження (російською мовою) ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 28.03.1985 р, матір`ю якого записана (російською мовою) ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання від 18.02.2025 за відомостями виконавчого комітету Токмацької міської ради, що міститься у Реєстрі територіальної громади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.01.2017 року. Знята з реєстраційного обліку 31.12.2024 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за вищевказаною адресою була зареєстрована одна повнолітня особа, а саме ОСОБА_1 , 1979 р.н.

До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 увійшли: земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0041; земельну ділянку площею 0.07 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0040, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі за реєстраційним номерам НОМЕР_3 .

06.02.2025 на підставі заяви ОСОБА_1 була відкрита спадкова справа №37/2025, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи №73605016 від 06 лютого 2025 року.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) № 79983100 від 06.02.2025, 28.09.2020 року Новенською сільською радою Токмацького району було посвідчено та зареєстровано заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого Муращенко Н.Б., секретарем виконавчого комітету Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, ОСОБА_2 призначено спадкоємцем належного їй на праві особистої власності будинку зі всіма побутовими господарськими спорудами, що розташований: в АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до переліку територій , на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376, територія села Нове Токмацького району Запорізької області з 03.03.2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

21 квітня 2026 року ОСОБА_3 , державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області (виконуючим обов`язки державного нотаріуса Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області), постановою було відмовлено Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 . Обґрунтуванням відмови стало те, що Позивач не зміг надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, які б беззаперечно посвідчували право власності спадкодавця на житловий будинок та земельні ділянки.

Відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ними права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів право домагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк прийняв спадщину, , нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину ,у зв`язку з не наданням документів, що встановлюють право власності на нього, які знаходяться на території села Нове Токмацького району Запорізької області, яке з 03.03.2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України , тому є підстави для визнання права власності в судовому порядку.

Відтак, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-83,258,259,263-265,280,352,354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 , право власності право власності на земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0041; земельну ділянку площею 0.07 га, кадастровий номер: 2325282400:18:0001:0040 ,в порядку спадкування за заповітом після смерті матері- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09.10.2026 року.

Суддя: С.А.Ширіна