Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №308/7736/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7736/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою адвоката Сочки Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення – встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Сочка І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ужгороді.

Вимоги заяви мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ужгороді померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю заявниці. Після настання смерті матері заявниця, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, фактично самостійно та за допомогою родичів здійснила поховання померлої матері на кладовищі в с. Барвінок. Лікарське свідоцтво про смерть ймовірно втрачене, у зв`язку з чим державна реєстрація смерті у встановленому законом порядку проведена не була. Заявниця зверталась до Державної Спеціалізованої Установи Закарпатське обласне Бюро Судово-Медичної Експертизи з проханням видати дублікат лікарського свідоцтва про смерть матері, однак їй було усно відмовлено та рекомендовано звернутись в орган державної реєстрації актів цивільного стану або до суду. Зазначає, що згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.05.2026 № 688/23.11-25 підстави для державної реєстрації смерті та відповідно видачі свідоцтва про смерть матері відсутні. На даний час заявниця має намір успадкувати майно, яке належало покійній матері, однак не може реалізувати це право у зв`язку з відсутністю свідоцтва про смерть матері, що унеможливлює вчинення відповідних нотаріальних дій.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак від останнього до суду надійшла заява, в якій просить суд розгляд справи провести за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що із свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що ОСОБА_4 є матір`ю заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із копії поквартирної картки вбачається факт спільного проживання та родинні стосунки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно постанови про призначення судово-медичної експертизи від 04.04.2023 року, винесеної слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 12023071030000655 від 04.04.2023 року, встановлено 04.04.2023 о 01:20 за адресою: АДРЕСА_1 , констатовано смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при огляді разом з експертом ознак насильницької смерті не виявлено.

Як вбачається з висновку експерта № 234 від 27.04.2023 року, складеного судово-медичним експертом Ужгородського районного відділення судово-медичної експертизи, за результатами судово-медичного дослідження трупа громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , смерть настала внаслідок ішемічної кардіоміопатії, тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно постанови слідчого Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 07.04.2023 року кримінальне провадження № 12023071030000655 від 04.04.2023 року закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України.

Згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.05.2026 року № 688/23.11-25, наданої на лист адвоката Сочки І.І. від 05.05.2026 року, відповідно до п. 1 розділу V Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, та повідомлено, що підстави для державної реєстрації смерті та відповідно видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ужгороді, - відсутні.

Також до матеріалів справи були долучені протоколи опитування адвокатом за їх згодою свідків, а саме ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 , які підтвердили факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування на її похованні.

Згідно ст. 293 ЦПК України визначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті, яке полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, та від оголошення особи померлою.

Відповідно до положень ч. 2 ст.49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» особа, яка звернулася з питання державної реєстрації смерті має пред`явити паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця) та документи, які підтверджують факт смерті.

Згідно з положеннями передбаченими ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/у), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545.

Так, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Таким чином, заявниця не має документу, передбаченого діючим законодавством України, для реєстрації смерті своєї матері, що унеможливлює отримання нею свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Оскільки, реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, а факт смерті ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ужгороді.

Керуючись ст.ст. 12,81,263-265,315, 318 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Сочки Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення – встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ужгороді, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул