Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №303/2584/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2584/26

Провадження № 2/306/951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовною заявою представника ТОВ "Споживчий центр" - Андрухова Василя Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованість за кредитним договором №26.06.2025-100001696 від 28.06.2025 року у розмірі 46397,73 грн., а також сплачений судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн. Також зазначив, що докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданому ним позові просив розгляд справи проводити у відсутності представника ТОВ "Споживчий центр" за наявнимив матеріалах справи доказами. Заявлені позовні вимоги підтримав, просила їх задовольнити. (а.с. 17).

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суд причин, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.62-63). Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.65, а.с.67). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подала. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Належними та допустимими доказами вснановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір (оферта) №26.06.2025-100001696 від 28.06.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» надало кредит ОСОБА_1 , яка згідно заявки вищевказаного кредитного договору прийняла умови такого, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредит надано у розмірі 15000 грн., строк, на який надається кредит 183 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 27.12.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Для підписання та укладання договру ОСОБА_1 надісланокод з смс-повідомлення, яке було відправлене на номер відповідача +380667580499, код підтвердження А949 (а.с.29-42).

Згідно розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором у відповідача наявна заборгованість у розмірі 46397,73 грн., що складається: тіло кредиту - 15000 грн., процентів - 22950 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 947,73 грн., неустойки - 7500 грн. (а.с.24-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені; ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки; ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається; ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання; ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів; ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №26.06.2025-100001696 від 28.06.2025 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи, поскільки фактично отримані та використані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті.

У стягненні 947,73 грн. заборгованості за комісією (пов`язаної з наданням кредиту) необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) Тобто, положеннями Закону України «Про споживче кредитування» чітко визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом віднесені комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.07.2022 року у справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З вищенаведеної постанови Великої Палати вбачається, що банк (в даному випадку фінансова установа) не вправі встановлювати комісію за дії, які вчиняються з метою встановлення правовідносин, а саме укладення кредитного договору. Оскільки, комісія за надання кредиту/позики пов`язана з встановленням правовідносин у сфері споживчого кредитування, то комісії за надання кредиту не підлягають стягненню.

У стягненні суми заборгованості за неустойкою у сумі 7500 грн. необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року за № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитоавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З цих підстав, заборгованість за нейстойкою у розмірі 7500 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції № СЦ00087388 від 13.03.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 37950 грн., що становить 81,79% від заявленої позивачем суми 46397,73 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2177,65 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника ТОВ "Споживчий центр" - Андрухова Василя Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №26.06.2025-100001696 від 28 червня 2025 року у розмірі 37950 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.), а саме: тіло кредиту - 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00); процентів - 22950 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) суму сплаченого судового збору в розмірі 2177,65 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім гривень 65 коп.).

У решті вимог - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

08.10.2026 року.