Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №489/9459/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9459/26

Провадження № 3/489/1438/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

08 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, згідно з протоколом проживаючого по АДРЕСА_1 та зі слів проживаючого по АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №780759 від 25.09.2026, 08.04.2026 о 13:00 год у м. Миколаєві на перехресті вул. 9 Слобідської та вул. Пограничної, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 12.3, 12.4 ПДР України, не обрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати свій транспортний засіб, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Коваль О.В., зазначили про необхідність закриття провадження у справі на тій підставі, що протокол складений за відсутності особи, яка не повідомлялася про необхідність явки для складення протоколу; невідомо як матеріали кримінального провадження були передані поліцейському для складення протоколу про адміністративне правопорушення; в даній дорожній ситуацій наявна винуватість іншого водія ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 надав пояснення, що дійсно за вказаних у протоколі обставин, керуючи автомобілем «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по головній дорозі вул. Пограничної м. Миколаєва в середній смузі руху зі швидкістю близько 50 км/год та на перехресті з другорядною дорогою по вул. 9 Слобідській сталося зіткнення з автомобілем, якого він побачив на відстані близько 15 м при в`їзді вказаного автомобіля на перехрестя, що виїжджав з другорядної дороги, не надавши йому перевагу в русі. Вказав, що бачив знак обмеження швидкості руху 40 км/год. Також зазначив, що викликався по телефону до Управління патрульної поліції для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак за викликом не прибув.

Потерпіла ОСОБА_2 та її захисник, адвокат Зеленська А.П., зазначили, що винуватим в даній ДТП є саме водій ОСОБА_1 , оскільки рухався з перевищенням допустимої швидкості руху, маючи технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем потерпілої. При цьому, ОСОБА_2 підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши про те, що керуючи автомобілем «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , по проїзній частині другорядної дороги по вул. 9-ій Слобідській, здійснювала виїзд на головну дорогу по вул. Пограничній, де відбулося зіткнення з автомобілем «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначила, що в даній дорожній ситуації допустила порушення ПДР, про що зазначено у висновку автотехнічної експертизи, однак вважала винуватцем скоєння дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_1 , який рухався із перевищенням швидкості руху.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; світлокопію протоколу огляду місця ДТП від 08.04.2026 зі схемою та фотозображеннями до нього; світлокопію витягу з ЄРДР; світлокопії висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; світлокопії протоколів допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; світлокопію висновку експерта №КСЕ-19/115-26/7536 від 03.08.2026; довідку УПП в Миколаївській області; повідомлення про запрошення до УПП в Миколаївській області; копію списку згрупованих поштових відправлень), суддя дійшов таких висновків.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 12.3 ПДР України встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно з п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

При цьому, не можуть бути підставою для відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення посилання сторони захисту на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності порушника, оскільки, по-перше, в ході судового розгляду ОСОБА_1 особисто зазначив суду про те, що викликався по телефону до органу Національної поліції для складення протоколу, однак за викликом не з`явився. По-друге, з наявного в матеріалах справи повідомлення про запрошення до УПП в Миколаївській області слідує, що за вказаним ОСОБА_1 під час допиту в якості свідка у кримінальному провадженні місцем проживання по АДРЕСА_1 направлялося повідомлення про його виклик для складення протоколу на 25.09.2026, однак вказане повідомлення ним не було отримане.

За такого, вказані обставини свідчать про те, що посадовою особою, яка склала протокол, було вжито всіх можливих та необхідних заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 для його виклику для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, стороною захисту не обґрунтовано, яким саме чином складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи вплинуло на встановлення дійсних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та порушило права особи, яка її скоїла.

Також суддя критично оцінює твердження сторони захисту про те, що не можуть бути належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення копії матеріалів досудового розслідування за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди, оскільки згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

При цьому, вказана норма закону не містить положень про неможливість використання при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За такого, вказані доводи сторони захисту є неспроможними та такими, що не ґрунтуються на вимогах КУпАП.

Крім того, суддя критично оцінює твердження захисника про те, що саме інший водій є безпосереднім винуватцем зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказане припущення спростовується дослідженим суддею висновком комплексної судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП від 03.08.2026 № КСЕ-19/115-26/7536.

Так, згідно із вказаним висновком транспортний засіб «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , в момент ДТП рухався зі швидкістю 73,2-84,22 км/год. У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.9 «б», 12.4, 12.3 ПДР, та мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія автомобіля «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам пунктів 12.9 «б», 12.4, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. За такого, зазначеним висновком експертів повністю підтверджується порушення ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР в даній дорожній ситуації, що і стало однією з причин зіткнення транспортних засобів.

Натомість не можуть бути підставою для відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення висновки експертів про те, що інший водій ОСОБА_2 також порушила вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.3 ПДР, що також знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки, по-перше, ОСОБА_2 інкримінується порушення інших, ніж ОСОБА_1 вимог ПДР, які регулюють порядок її дій в даній дорожній ситуації.

По-друге, порушення вимог ПДР ОСОБА_2 жодним чином не спростовує зробленого експертами висновку про те, що дії водія автомобіля «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам пунктів 12.9 «б», 12.4, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

По-третє, аналіз сукупності досліджених письмових доказів свідчить про те, що в даній дорожній обстановці в діях кожного з водіїв є порушення вимог ПДР, при дотриманні положень яких кожен з них мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди.

За такого, порушення ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.3 ПДР жодним чином не спростовує факту того, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.9 «б», 12.4, 12.3 ПДР, які, як зазначено вище, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за скоєне діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

При цьому інкриміноване особі, відносно якої складено протокол, правопорушення не є триваючим та було вчинене 08.04.2026, натомість протокол про адміністративне правопорушення був складений лише 25.09.2026, а справа надійшла до суду 02.10.2026, що свідчить про те, що як на час складення протоколу, так і надходження справи до суду та її фактичного розгляду спливло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення.

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Оскільки на момент надходження та розгляду справи в суді сплив строк, передбачений ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення – вказане відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, які мають імперативний характер, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

У зв`язку із закриттям провадження у справі без накладення адміністративного стягнення, враховуючи положення статті 40-1 КУпАП, судовий збір сплаті не підлягає.

Керуючись статтями 38,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Гриненко