Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №148/3045/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/3045/25

Провадження №1-кп/148/90/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження № 72025021020000040, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 з вересня 2025 року по жовтень 2025 року, більш точної дати не встановлено, переслідуючи корисливі цілі протиправного збагачення, діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері господарської діяльності, не будучи суб`єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами (нафтопродуктами), на території за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158, організував діяльність, спрямовану на придбання, зберігання та збут фальсифікованих паливно-мастильних матеріалів.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» з 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним :га зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року (із змінами від 04 грудня 2019 року), роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Пунктом 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.

Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згорання із запалюванням запалюванням двигунами внутрішнього згорання з кривошипно-шатунним механізмом.

Одночасно з цим, 11 червня 2025 року ОСОБА_6 , порушуючи вимоги чинного законодавства України, не будучи зареєстрованим як суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець) та не маючи відповідного державного дозволу на торгівлю паливно-мастильними матеріалами, діючи умисно, з метою особистого збагачення та отримання незаконного прибутку, уклав із ОСОБА_7 договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158.

Після цього, у вересні 2025 року (більш точну дату не встановлено) ОСОБА_4 , маючи у користуванні вказане приміщення та земельну ділянку, встановив на ній паливні резервуари та під`єднав до них паливно-роздавальні колонки.

Надалі, у вересні 2025 року, ОСОБА_6 , перебуваючи за зазначеною адресою, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання з метою збуту незаконно виготовленого пального, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб незаконно виготовлений бензин автомобільний у кількості 500 літрів за ціною 40 грн за 1 літр.

Вказане незаконно виготовлене пальне, яке відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром, ОСОБА_6 придбав за ціною значно нижчою від ринкової, без документального оформлення, відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності, а також без належних документів, що підтверджують якість і відповідність товару вимогам ДСТУ України. Пальне не супроводжувалося сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання відповідності, які видаються виробником. Отже, ОСОБА_6 усвідомлював сумнівний характер якості придбаного пального.

Придбане пальне ОСОБА_6 помістив на зберігання у встановлені резервуари за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158, з метою його подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у період із вересня 2025 року по 30 жовтня 2025 року, перебуваючи за вказаною адресою, діючи умисно, без повідомлення контролюючих органів про придбання незаконно виготовленого пального, за відсутності товарно-транспортних та акцизних накладних, паспортів якості та сертифікатів відповідності, без проведення випробувань на відповідність технічним регламентам та державним стандартам якості і безпечності, а також без належного документального відображення господарських операцій, здійснював роздрібну реалізацію за готівку бензину автомобільного різним фізичним особам, тим самим здійснюючи збут незаконно придбаного пального.

Зокрема, 17.10.2025 ОСОБА_6 здійснив за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158 продаж громадянину ОСОБА_8 5 (п`ять) літрів бензину А-95, який не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та за визначеними показниками «Вміст сірки», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка (біо)етанолу», «Фракційний склад: об`ємна частка випаровування за температури 100°С».

Під час проведення 30 жовтня 2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158, було виявлено та вилучено металеву бочку сірого кольору типу РГС-25 об`ємом 20 000 літрів, у якій містилося 100 літрів бензину марки А-95. Вказане пальне ОСОБА_6 незаконно придбав і зберігав із метою подальшого збуту.

Вилучене 30 жовтня 2025 року детективами ТУ БЕБ у Вінницькій області пальне у громадянина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524382900:06:002:0158, а саме: бензин А-95 у кількості 100 літрів, не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та за визначеними показниками «Октанове число за дослідним методом», «Вміст сірки», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка (біо)етанолу».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті. Суду пояснив, що він, не будучи зареєстрованим суб`єктом підприємницької діяльності, та не маючи дозволу на торгівлю паливно-мастильними матеріалами, бажаючи отримати певний прибуток, у вересні 2025 року, орендував земельну ділянку по АДРЕСА_2 з наявними на ній резервуарами для пального та паливороздавальною колонкою (колишня стара автомобільна заправка). У вересні 2025 року він придбав бензин автомобільний у кількості 500 літрів за ціною 40 грн. за один літр. Вказане пальне він зберігав у резервуарах на орендованій земельній ділянці та здійснював його роздрібну реалізацію фізичним особам. До вкзааного його спонукало те, що він ніде офіційно не працював, однак хотів заробити та отримати прибуток. Розумів, що пальне є підакцизним товаром, однак ліцензії на продаж пального не отримував, а тому також розуміє, що фактично він здійснював збут незаконно придбаного пального. Щиро шкодує про вчинене, готовий нести відповідальність, однак просить суворо його не карати.

Захисник обвинувченого, адвокат ОСОБА_9 просив призначити покарання ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України, посилаючись на те, що наявні дві помякшуючі покарання обставини.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вони вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин, добровільності та істинності його позиції та доводять його вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує їх за ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконного виготовленого пального.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як встановлено, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КПК України класифікується як нетяжкий злочин, офіційно не працює, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебував, за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд доходить висновку, що покаранням необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень та його виправлення буде покарання в межах ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовленого пального.

Для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як про те просила сторона захисту, суд не вбачає підстав з огляду на таке.

За змістом ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що наявні в даному випадку дві помякшуючі покарання обставини у виді щирого каяття та активного сприяння у розкритті криміналнього правопорушення, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке посягає на суспільні відносини у сфері державного регулювання виробництва і обігу пального. Крім того, суд враховує ті обставини, що обвинувачений не має на утриманні неповнолітніх чи не працездатних осіб, а також те, що до вчинення даного кримінального правопорушення не призвели скрутне матеріальне становище обвинуваченого чи складна життєва ситуація, викликана хворобою або іншою поважною причиною.

Водночас, з урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, віку обвинуваченого, його матеріального становища, суд вважає можливим визначити йому покарання у межах ч.1 ст. 204 КК у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Процесуальні вирати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 65-67, ч.4 ст.185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн. (вісімдесят пять тисяч гривень) з конфіскацією та знищенням незаконно виготовленого пального.

Речові докази: - поліетиленову каністру обємом 5 літрів, у якій орієнтовно міститься 3 літри бензину марки А95, добровільно виданою ОСОБА_8 , які знаходяться на зберіганні в ТУ БЕБ у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Притвокзальна, 36); - 100 (сто) літрів бензину марки А-95, які знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_4 , - конфіскувати та знищити;

- 200 (двісті) літрів дизельного пального; - резервуар (металеву бочку) сірого кольору РГС 25 об`ємом 20000 літрів; - резервуар (металеву бочку) білого кольору об`ємом 10000 літрів; - паливороздавальну колонку синьо-білого кольору з електронним циферблатом «ADAST-SYSTEMS a.s.» тип 8997.722/UKR заводський номер 107/02 з шлангом та пістолетом; - паливороздавальну колонку білого кольору з електронним циферблатом «АЗТ СЛАВУТИЧ» тип NOVA КЕД 50025, заводський номер 1238 з шлангом та пістолетом, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , - повернути їх законним володільцям;

- оригінал договору оренди від 11.06.2025 на 1 аркуші - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (вищевказаних речових доказів), вжиті згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2025 (кримінальне провадження № 127/34408/25), - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1