Окрема думка від 23 вересня 2026 р. у справі №705/2548/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/577/26

ОКРЕМА ДУМКА

судді Черкаського апеляційного суд

ОСОБА_1

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24.09.2026 (провадження 11-кп/821/577/26; справа № 705/2548/26) апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 залишити без задоволення; ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.05.2026, якою повернутий прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026250320000400 від 01.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, залишено без змін.

Підставою для прийняття такого рішення апеляційним судом стало: наявність в обвинувальному акті суперечливих відомості щодо розміру шкоди; не викладання органом досудового розслідування в обвинувальному акті механізму формування певної суми, у заволодінні якої обвинувачується ОСОБА_3 , не встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого ОСОБА_3 і таким розміром грошових коштів, котрі є предметом кримінального правопорушення, у підсумку.

Отже апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду, що в цьому випадку відсутній опис способу вчинення кримінального правопорушення, не конкретизовано дії обвинуваченого, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони інкримінованого діяння. Як зазначено в ухвалі апеляційного суду, за наявності посилання на вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, обвинувальний акт повинен містити чіткий та конкретний опис ролі кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, з обвинувального акту випливає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_3 у співучасті, за попередньою змовою з ОСОБА_4 .

Проте, ОСОБА_4 не є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, а досудове розслідування відносно неї здійснюється в іншому провадженні, а тому зазначення відомостей про неї, як про особу з якою ОСОБА_3 вчинив злочин є не припустимим у розумінні КПК України, оскільки, таким чином, допущено порушення принципу презумпції невинуватості, через те що в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 не є обвинуваченою та не має процесуальної можливості захищалась від пред`явленого обвинувачення.

Тому, суд апеляційної інстанції пристав до висновку місцевого суду, що такий виклад обвинувачення щодо ОСОБА_3 є незаконним, адже містить посилання на вчинення злочину у співучасті з особою, яка не є обвинуваченою в цьому кримінальному провадженні, що вказує на порушення вимог Конституції України та КПК України.

Не погоджуюсь з позицією більшістю колегії судді щодо існування підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно з ч. 1 ст. 314 КПК після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Пункт 3 частина 3 цієї статті визначає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Всупереч висновкам суду першої інстанції, з якими погодилась більшість колегії апеляційного суду, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, серед іншого в ньому наведені всі відомості, передбачені частиною другою цієї статті. Зокрема, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Посилання суду першої інстанції, при поверненні обвинувального акту, на суперечливі відомості щодо розміру шкоди; неправильне, неповне викладання органом досудового розслідування в обвинувальному акті встановлених стороною обвинувачення фактичних обставин кримінального правопорушення є неприпустимим.

У відповідності до вимог пункту 1 частини 3 та пункту 2 цієї частини статті 374 та КПК України вказані обставини підлягають перевірки під час судового розгляду та зазначаються у судовому рішенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КПК України.

Так само суд першої інстанції безпідставно, як на окрему підставу для повернення обвинувального акту, покликався на зазначення в ньому іншої особи, у співучасті якої було скоєно кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3 .

Наведене дійсно порушує права такої особи, адже щодо неї судом першої інстанції наразі не здійснюється розгляд кримінального провадження в межах розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_3 .

Утім таке порушення прав іншої особи, згідно з положеннями кримінального процесуального закону не є підставою для повернення обвинувального акту прокурора.

Щодо цього необхідно зауважити, що зміст викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, суд першої інстанції з аспекті правильності, повноти, достовірності їх встановлення перевіряє під час судового розгляду.

Проте суд позбавлений в межах вирішення питань про можливості призначення судового розгляду під час проведення підготовчого судового засідання прийти до висновку, що виклад обвинувачення є незаконним.

За таких обставин колегія суддів мала б задовільнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати ухвалу суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя ОСОБА_1