Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №559/283/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 559/283/26

Провадження № 33/4815/567/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Леонтьєва О.В. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 березня 2026 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

З постанови суду слідує, що 22.01.2026 року о 04 год. 31 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 373 км у с.Панталія ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, повторно протягом року керував т/з Фольксваген Джетта номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), і від проходження огляду у медичному закладі для визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився.

У поданій апеляційній скарзі адвокат Леонтьєв О.В. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що працівниками поліції були допущені порушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази вини ОСОБА_1 .

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адмінстративного правопорушення.

До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 – адвокат Леонтьєв О.В. подав письмову заяву, згідно якої не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відхиленню.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п. 2.1 "а" ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП).

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 572389 від 22.01.2026 р. та серії ЕПР1 № 572384 від 22.01.2026 р., зобов`язання до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 572389 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, даних адмінпрактики, відеозаписах.

З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Фольксваген Джетта номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції попросили надати водія документи, на що ОСОБА_1 відповів: « я мав позбавлення прав, ще не перездав» (відеофайл clip-0.mp4, час: 03 хв. 33 с. – 05 хв. 55 с.).

В ході спілкування працівники поліції виявили у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, однак, ОСОБА_1 відмовився, при цьому, на уточнюючі запитання працівників поліції вказав, що при собі не має наркотичних засобів, однак, вживає. (відеофайл clip-0.mp4, час: 09 хв. 24 с. – 11 хв. 36 с.).

Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувалися.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська