Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №161/887/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/887/26Головуючий у 1 інстанції: Мазур Д. Г.

Провадження № 22-ц/802/1277/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про оголошення фізичної особи померлою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 та особи, яка приєдналась до апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заявник зазначає, що є рідним сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу у ЗСУ та 10.03.2023 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Оріхово-Василівка, Донецької області зник безвісти. Факт зникнення підтверджується витягом із наказу військової частини №814 від 19.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 визнано таким, що зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби.

Протягом трьох років відомості про місцезнаходження ОСОБА_6 відсутні, на зв`язок із рідними та іншими особами він не виходив, проведені розшукові заходи позитивних результатів не дали.

У зв`язку з тривалою відсутністю відомостей про ОСОБА_6 заявник просить визнати його померлим.

Єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просить суд оголосити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , стрільця 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , який загинув під час проходження військової служби та виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, померлим з дня ймовірної дати його смерті — ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши місцем смерті: н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

Вважаючи рішення суду незаконним і необґрунтованим заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильну оцінку доказів та встановлених обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його заяву задовольнити. До початку розгляд справи по суті до апеляційної скарги заявника приєдналась заінтересована особа ОСОБА_4 ..

Заслухавши заявника та його представника, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що заявник є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 13).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 має двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Батьки ОСОБА_6 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 51-52).

01 травня 2024 року рішенням Горохівського районного суду Волинської області встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 однією сім`єю, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу до 10 липня 2023, тобто до дати набуття статусу безвісти зниклої особи за особливих обставин.

ОСОБА_6 був мобілізований до Збройних Сил України та 10 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Оріхово-Василівка, Бахмутського району Донецької області зник безвісти.

За фактом зникнення безвісти стрільця 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_6 , проведено службове розслідування.

Згідно з актом службового розслідування від 19 квітня 2023 року солдат ОСОБА_6 вважається таким, що зник безвісти, ймовірно загинув, оскільки на момент зникнення виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області, під час якого відбулося бойове зіткнення з противником.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 04 год. 30 хв. противник розпочав штурм позицій 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону, розпочавши його з ВОП «Літо», який було взято в оточення. Особовим складом ВОП «Весна» здійснено спробу контрнаступу з метою виведення особового складу ВОП «Літо» з оточення, однак вона виявилася невдалою у зв`язку з чисельною перевагою противника та інтенсивним вогнем ворожої артилерії. На ВОП «Літо» перебував особовий склад, серед якого був солдат ОСОБА_6 . Після зазначених подій будь-які відомості про місцезнаходження ОСОБА_6 відсутні.

Відповідно до сповіщення №112 від 18.03.2023 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти 10.03.2023 о 18:30 поблизу н.п. Оріхово-Василівка Донецької області внаслідок обстрілу під час виконання бойових і його подальша доля невідома.

20 березня 2023 року ОСОБА_3 , яка проживала з ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, звернулася до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. У заяві вона повідомила, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області зник безвісти. Відомості за вказаною заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2023 року за № 12023030590000148, що підтверджується витягом з ЄРДР від 03 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 814 від 19 квітня 2023 року солдата ОСОБА_6 , стрільця 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що зник безвісти, до встановлення інших обставин.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 , виданою командиром військової частини, солдат ОСОБА_6 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 03 березня 2023 року по 10 березня 2023 року.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин № 20230718-2220 від 18 липня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має нам меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 роз`яснила, що закон доповнив частину другу статті 46 ЦК України реченням другим задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа – з надзвичайно великою вірогідністю – є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко - і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (див. постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23)).

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 10 березня 2023 року поблизу н.п. Оріхово- Василівка Донецької області внаслідок обстрілу під час оборони виконання бойових і його подальша доля не відома. Вказана обставини жодним учасником справи не заперечувалась та не спростовувалась. За змістом висновку службового розслідування військовослужбовець ОСОБА_6 10.03.2023 року разом з іншими військовослужбовцями під час бойового завдання попав у вороже оточення, силами ВОП «весна» була здійснена спроба контрнаступу для виведення з оточення, яка зазнала невдачі через кількісну перевагу ворога і вогонь ворожої артилерії. Подальша інформація про солдата ОСОБА_6 відсутня.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія с. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Соледарської міської територіальної громади Донецької області з 24 лютого 2022 року по 06 серпня 2024 року та з 07 серпня 2024 року по даний час відноситься до тертої на які ведуться активні бойові дії.

ОСОБА_6 зник безвісти в результаті виконання бойового завдання в районі населеного пункту с. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Соледарської міської територіальної громади Донецької області ще 10 березня 2023 року, де як на момент зникнення так і на момент розгляду справи ведуться активні бойові дії, закінчення яких не відомо.

В судовому засіданні з`ясовано, що з моменту зникнення ОСОБА_6 не виходить на зв`язок та щодо нього відсутня будь яка інформація. Фактично з моменту набуття ОСОБА_6 статусу безвісно відсутнього за особливих обставин пройшло понад 3 роки.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність даних про перебування ОСОБА_6 у полоні.

Зважаючи на обставини за яких безвісти зник ОСОБА_6 , ведення постійних бойових дій на даній території, навколо та безпосередньо місця ймовірного зникнення, заявник позбавлений можливості подати інші докази, які на переконання суду першої інстанції, дали б підстави для висновку про високу ймовірність загибелі ОСОБА_6 .. При тому, компетентні органи жодної інформації щодо зникнення військового службовця не надають, стверджуючи, що інформація про перебування його у полоні відсутня.

За загальним правилом оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

В ході розгляду даної справи такі обставини знайшли своє підтвердження в повному обсязі, зокрема: доказами, які містяться в матеріалах справи та відсутністю будь якої інформації про місце знаходження ОСОБА_6 ..

Встановивши, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 та дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини в районі населеного пункту с. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Соледарської міської територіальної громади Донецької області 10 березня 2023 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив передчасний висновок про відсутність підстав для задоволення заяви.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником Полетилом Павлом Сергійовичем та особи, яка приєдналась до апеляційної скарги ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 , який загинув під час проходження військової служби та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України на тимчасово окупованій російською федерацією території України. Датою смерті ОСОБА_6 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті вказати: населений пункт Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: