Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №753/22245/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22245/26

провадження № 1-кп/753/2259/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за 12026100020001853 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коритня Монастирищенського р-ну Черкаської обл., українця, громадянина України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

21.11.2018 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців;

15.04.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці 1 день; звільнився 10 жовтня 2022 року;

29.04.2025 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2024 року та остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 1 місяць;

22.09.2025 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі статей 71, 72 КК України остаточно призначено покарання шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року, у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. 19 січня 2026 року звільнений Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі ст. 81-1 КК України; невідбута частина покарання становить 4 роки 10 місяців 1 день,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу № 35 командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 21, 28, 29 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право на повагу до його гідності. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об?єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або іне є невід?ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний станс - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв?язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжено.

Під час проходження військової служби ОСОБА_3 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи незняту й непогащену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисні кримінальні правопорушення за таких обставин.

Так, 23.06.2026 приблизно о 16 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном.

В подальшому, реалізуючи вказаний умисел, діючи умисно, таємно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_3 проник на територію ТОВ «Корпус Сіті Інвест», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 та підійшовши до складського приміщення, розташованого на території підприємства, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмета збив навісний замок і незаконно проник усередину.

У подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи всередині складського приміщення, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмета зірвав навісний замок на дверях однієї з кімнат, в якій виявив та таємно викрав бензопилу марки «Dnipro-M DSG 45H» вартістю 5 043 грн. 10 коп. та мотокосу марки «Dnipro-M 52» вартістю 5 301 грн. 60 коп.

Після цього ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадені бензопилу марки «Dnipro-M DSG 45H» та мотокосу марки «Dnipro-M 52» покинув територію ТОВ «Корпус Сіті Інвест» та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Корпус Сіті Інвест» майнову шкоду на загальну суму 10 344 грн 70 коп.

Окрім того, 25.06.2026 року близько 00 год. 09 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, поблизу корпусу №73 зі сторони вул. Приколійна, побачив припаркований біля паркану автомобіль марки «Skoda Octavia», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_6 .

У цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх і дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до автомобіля марки «Skoda Octavia», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , де під час огляду транспортного засобу виявив під двірником лобового скла прихований ключ від автомобіля.

Після цього ОСОБА_3 , без відома та дозволу власника транспортного засобу, за допомогою вказаного ключа відкрив водійські двері автомобіля та проник до його салону та, перебуваючи на водійському місці, вставив ключ у замок запалення та шляхом повороту запустив двигун автомобіля.

У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію євого злочинного умислу, увімкнув передачу та розпочав рух автомобілем марки «Skoda Octavia», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_6 , тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди власнику транспортного засобу ОСОБА_6 на загальну суму 236 907 гривень. У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_3 було затримано працівниками поліції за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Сатанівка, вул. Шосейна, із транспортним засобом, яким він незаконно заволодів, а саме автомобілем марки «Skoda Octavia», 2006 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 .

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.

Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує:

за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану;

за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого який неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, вчинив умисні злочини, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України та у виді позбавлення волі без конфіскації майна за ч. 2 ст. 289 КК України із подальшим визначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.09.2025 року і призначити таким чином ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому, та у повній мірі буде відповідати вимогам ст.ст. 50,65 КК України.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.09.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскацї майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення у період із 25.06.2026 року по день набрання вироком законної сили, виходячи із розрахунку один день позбавлення волі дорівнює одному дню попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 7701 гривень 76 копійок.

Речові докази:

- змиви з керма, з ручки ручного гальма, з ручки коробки передач, із зовнішньої ручки передньої лівої двері, із внутрішньої ручки передньої лівої двері, із зовнішньої ручки передньої правої двері, із внутрішньої ручки передньої правої двері, із зовнішньої ручки задньої правої двері, із зовнішньої ручки задньої лівої двері - знищити;

- автомобіль марки «Skoda Octavia», синього кольору, без д.н.з., номер кузова НОМЕР_5 , ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, комплект д.н.н. НОМЕР_7 - повернутий під зберігальну розписку ОСОБА_6 - залишити останньому як власнику за належністю;

- DVD-R диски - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: