Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про відвід судді
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №705/4164/26
Суддя: Душин О. В.
Справа №705/4164/26
3-зв/705/4/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В.,
при секретарі Аркуші Н.Б.,
за участі:
захисника Заборського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Заборського Олександра Валентиновича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Годік Л.С. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. перебувають матеріали справи 705/4164/26 (3/705/1617/26) відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
05.10.2026 до суду від захисника Заборського О.В. надійшла заява про відвід судді Годік Л.С.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказана заява передана для розгляду судді Душину О.В.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи суддею було безпідставно, невмотивовано та систематично відхилено абсолютно всі клопотання, заявлені стороною захисту. Такі дії суду переконливо свідчать про формальний підхід до розгляду справи та відверте небажання повно, всебічно та об`єктивно встановлювати істину, що є неприпустимим у демократичному суспільстві та прямо вказує на наявність упередженості. Відхилення всіх без виключення клопотань захисту фактично позбавляє особу, яка притягається до відповідальності, можливості реалізувати свої фундаментальні процесуальні права, гарантовані ст. 268 КУпАП. Це є грубим порушенням принципу змагальності сторін, недвозначно закріпленого у статті 129 Конституції України. Суд, відмовляючи у задоволенні обґрунтованих клопотань, спрямованих на належний збір та перевірку доказів, штучно створює перевагу для сторони обвинувачення, тим самим перебираючи на себе її функцію. Це прямо суперечить засадам незалежного та безстороннього правосуддя. За таких підстав просить відвести суддю Годік Л.С. від розгляду вказаної справи.
У судовому засіданні адвокат Заборський О.В. заяву про відвід судді підтримав та просив задовольнити.
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. в судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв та клопотань не подала.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які передбачають можливість заявити відвід судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/20, суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, зокрема наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.
Згідно ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. У протилежному випадку це є підставою для відмови у його задоволенні.
Із заяви вбачається, що відвід заявлений з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді, при цьому, будь-яких посилань на обставини, які моли б свідчити про упередженість судді Годік Л.С. й викликати сумнів щодо об`єктивного та безстороннього розгляду нею даної справи, на думку суду, заявником не надано.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в постанові №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
За таких обставин, суд вважає, що суб`єктивні внутрішні переконання заявника щодо подальшого розгляду справи та неможливості ухвалення суддею законного рішення, не можуть бути підставою для відводу та не є достатнім для виникнення сумніву, внаслідок якого суддя не може брати участі у розгляді справи.
Таким чином, заявником не було надано доказів існування обставин, які входять до визначеного ст. 75 КПК України переліку підстав для відводу судді, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді Годік Л.С.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України, ст. ст. 2, 7, 245, 268, 271 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні заяви Заборського Олександра Валентиновича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Годік Л.С. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Душин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua