Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №539/342/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 539/342/26

пров. № 2/544/706/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 26.04.2023 між відповідачкою та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №745906, згідно з умовами якого відповідачці було надано грошові кошти (кредит) у розмірі 3000,00грн, зі сплатою процентів за користування кредитом. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідачки, проте відповідачка зі свого боку не виконала умови договору.

21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №21062024 від 21.06.2024. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №745906. Сума заборгованості відповідачки становить 15471,94грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 2999,64грн; заборгованість за процентами – 12472,2999грн; заборгованість за комісією – 0,00грн, заборгованість за штрафом/пенею – 0,00гн.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 15471,94грн, а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.

17.04.2026 від представника відповідачки – адвоката Тисячник Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Стосовно відсутності згоди щодо істотних умов договору (строк кредитування) вказує на те, що з наданих Позивачем документів вбачається груба суперечність щодо погодження істотної умови строку кредитування. Зокрема, у Паспорті споживчого кредиту зазначено строк кредитування: 365 днів, а у тексті самого Договору (п. 1.4) вказано строк кредиту: 360 днів. Таким чином, сторони не погодили строк кредитування (365 чи 360 днів), що свідчить про недосягнення згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Стосовно наявності права вимоги у позивача представник відповідачки вказує на те, що відповідач не отримував жодних належних повідомлень про відступлення права вимоги з доданими доказами переходу прав (повним реєстром боржників, завіреним належним чином). До позову долучено лише витяг, сформований самим позивачем. Без надання повного, прошитого та підписаного обома сторонами Реєстру боржників неможливо достеменно встановити перехід права вимоги. Відповідач ставить під сумнів існування такого належно оформленого документа. Позивачем не доведено набуття права вимоги саме до Відповідача, а не якихось сторонніх осіб, оскільки з наданих ним витягів і не повних копій документів не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним додатків до договору факторинга з ним договором. Ним надані лише витяги первісним кредитором без повних текстів реєстру боржників, має місце прострочення кредитора. Стосовно укладення кредитного договору представник відповідача вказує таке. Позивач стверджує, що договір було укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. У позовній заяві та «Довідці про ідентифікацію» зазначено, що договір нібито підписано Відповідачем за допомогою ідентифікатора «Т298». Проте Позивач не надав жодних об`єктивних доказів (лог- файлів телекомунікаційної системи, роздруківки від оператора), що цей код був дійсно надісланий Відповідачу та успішно введений нею. Додана «Довідка про ідентифікацію» є виключно внутрішнім документом первісного кредитора (ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») і не є належним доказом. Отже, позивачем не надано жодних об`єктивних доказів того, що саме Відповідач отримав та вів зазначені коди/паролі для укладення договору. Не надано роздруківки СМС-повідомлень з кодом, що були надіслані на номер телефону Відповідача, а також доказів їх успішного введення. Крім того, зі сторони кредитора договір підписано факсиміле (печаткою та підписом уповноваженої особи, відтвореними засобами електронного копіювання), хоча сторони письмово цього не погоджували до моменту підписання. Договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця. Отже, порушена процедура підписання договору. Відповідач категорично заперечує проти укладення цього договору. Згідно пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме Відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі Позивача, а довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом Позивача тому жодним чином не підтверджує проходження ідентифікації та підписання Кредитного договору. Стосовно перерахування коштів позивач стверджує, що на виконання умов Кредитного договору первісним кредитором було надано Відповідачу кошти. Як доказ переказу коштів Позивач долучив лист (довідку) від фінансової компанії (ТОВ «ПЕЙТЕК»), в якому зазначається про перерахування коштів. Проте цей документ не є первинним фінансовим документом (таким як платіжна інструкція, меморіальний ордер з печаткою банку чи банківська виписка по рахунку), що беззаперечно підтверджує факт зарахування коштів саме на рахунок Відповідача. Відповідач категорично заперечує проти доведеності перерахування коштів. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості, складений позивачем, також не є безспірним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. Відповідач категорично заперечує проти доведеності перерахування коштів. В матеріалах справи відсутні будь-які допустимі докази, які підтверджують факт отримання Відповідачем від Позивача кредитних коштів, момент (час, місце, дату) їх видачі, спосіб видачі, періоду часу протягом якого та в якій частці здійснювалась виплата коштів відповідачу, рух коштів по рахунку. Розрахунок заборгованості складений позивачем не є доказом наявності заборгованості, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Договір містить посилання на те, що Відповідач ознайомився з «Правилами надання грошових коштів у позику», що розміщені на сайті первісного кредитора. Проте посилання на загальнодоступність інформації не є достатнім доказом того, що саме Відповідач була належним чином ознайомлена з цими правилами та умовами до моменту укладення договорів. Особливо це стосується договорів приєднання, де відсутність належного доведення умов до відома споживача може свідчити про їх недійсність або нікчемність. Стосовно розміру заборгованості та процентів позивач заявляє до стягнення загальну суму 15471,94грн, де тіло кредиту становить 2999,64грн, а відсотки 12472,30грн, тобто розмір відсотків більш ніж у 4 рази перевищує суму основного боргу, що не відповідає принципам розумності та добросовісності і є несправедливим щодо споживача. Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн. Дана сума є абсолютно неспівмірною зі складністю справи, враховуючи, що ціна позову складає 15471,94грн, а саме тіло кредиту 2999,64грн. Справа є типовою (малозначною), позовна заява є шаблонною і не потребує 6 годин 30 хвилин роботи кваліфікованого адвоката (як це вказано в описі послуг Позивача).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, її представник у відзиві на позовну заяву просила розгляд срправи проводити без їх участі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

26.04.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №745906.

У відповідності до п.1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно з п. 1.2. Договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,32% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 26.05.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 26.04.2023 або 27.04.2023 (п.1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 2.1, 2.2 договору).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підтверджується, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 745906 від 26.04.2023, підписано із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т298 26.04.2023 о 12:03:26, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380960599085.

Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т298 26.04.2023 ОСОБА_2 підписано Паспорт споживчого кредиту та Додаток № 1 до Договору про надання сплживчого кредиту № 745906 від 26.04.2023 «Графік платежів».

Згідно Паспорту споживчого кредиту сума кредиту – 3000,00грн, строк кредитування – 365 днів, стандартна процентна ставка – 803% річних (2,20% в день, знижена процентна ставка – 481,8 % річних (1,32 % в день), реальна річна процентна ставка – 47541,10%; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою – 23760,00грн, за з урахуванням зниженої процентної ставки – 22968,00грн.

Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 745906 від 26.04.2023, кількість днів у розрахунковому періоді – 360.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції станом на момент укладення кредитного договору) накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі, якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (в редакції станом на момент укладення кредитного договору) передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачкою не надано, що кредитний договір між відповідачкою та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кредитор виконав свій обов`язок перед відповідачкою по перерахуванню 26.04.2023 о 12:06:24 кредитних коштів в сумі 3000грн на картку відповідачки, вказану нею у кредитному договорі, № 4441114464987294, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.10.2025, а також інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 26.04.2023 було здійснено переказ коштів на суму 3000,00грн.

Наведене свідчить, що первісний кредитор свій обов`язок перед відповідачкою по перерахуванню кредитних коштів виконав, доказів іншого відповідачкою не надано.

Отже, позивачем в повному обсязі доведено факт укладення з відповідачкою договору кредиту та отримання відповідачкою кредитних коштів.

Доводи відповідачки про те, що вона не укладала та не підписувала кредитний договір, а також не отримувала коштів від первісного кредитора не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вказаними вище доказами.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виникла заборгованість, що згідно розрахунку заборгованості за Договором № 745906 від 26.04.2023 станом на 21.06.2024 становила 15471,94грн.

21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №21062024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 745906 від 21.06.2024, що укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 15471,94грн, з яких: 2999,64грн - сума залишку по тілу кредиту; 12472,30грн - сума заборгованості за відсотками.

Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в сумі 15471,94грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1ст. 516 ЦК).

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що позивач ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за кредитним договором № 745906 від 26.04.2023, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою.

Натомість, доводи відповідачки щодо відсутності доказів переходу права вимоги за договором факторингу до позивача не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вказаними вище доказами, а також копією платіжного доручення про перерахування первісному кредитору коштів на виконання умов договору факторингу, копією акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024.

Отже, з огляду на те, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Інші заперечення відповідачки не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 8000грн.

Так, відповідно до ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, копію Акта № 643 наданих послуг від 12.01.2026, копію детального опису наданих послуг до Акта № 643 від 12.01.2026.

Згідно з п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00грн.

Відповідно до детального опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, адвокатом надані такі послуги: усна консультація 0,30год; ознайомлення з матеріалами справи 2год; погодження правової позиції 0,30год; складання позовної заяви 3год 30хв; всього 6год 30хв.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача участі в розгляді справи не приймав, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на ознайомлення з матеріалами справи, на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витрати на професійну правничу допомогу складають 5000,00грн.

Відповідно до положень ч.2 ст. 141 ЦПК України оскільки суд задовольнив позовні вимоги повністю позивач має право на відшкодування з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Згідно вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, становить 7422,40грн.

Керуючись ст.1-18, 76-81, 141, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. корпус 28, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 745906 від 26.04.2023 в сумі 15471 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) гривень 94 копійки, яка складається з: 2999,64грн - заборгованість по тілу кредиту; 12472,30грн - заборгованвсть за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. корпус 28, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236), понесені судові витрати в сумі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 07.10.2026.

Суддя Н.В.Нагорна