Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №542/2025/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/2025/26

Провадження № 1-кп/542/208/26

В И Р О К

Іменем України

08 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170000000404 від 29 вересня 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Решетники, Новосанжарський район, Полтавська область, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 332, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обставин, встановлених судом

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб та після його затвердження Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» та статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (далі - Правила перетинання державного кордону), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, наявність у військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, які перебувають на його утриманні є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідно до Правил перетинання державного кордону надають право військовозобов`язаній особі на виїзд за межі території України.

Крім того, відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила державної реєстрації), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану), виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 3 Розділу І Правил державної реєстрації передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють їх та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до пункту 15 Розділу І Правил державної реєстрації, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження.

У разі подання заяви про державну реєстрацію народження одним із батьків або іншою особою походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства (додаток 1 до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні), поданою через представника, повноваження якого мають бути засвідчені нотаріально, або надісланою поштою за умови її нотаріального посвідчення.

Однак, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вищевказаних вимог законодавства, сприяла незаконному переправленню військовозобов`язаній особі через державний кордон України, шляхом надання засобів у вигляді фіктивних документів про наявність у такої особи двох дітей віком до 18 років, які перебувають на її утриманні та зважаючи на той факт, що у відповідної особи наявна власна неповнолітня дитина, вказані дії надали підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідно до Правил перетинання державного кордону надає право військовозобов`язаній особі на виїзд за межі території України, за наступних обставин.

У невстановлений час та місці, однак до 10.05.2023 до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_6 , що будучи військовозобов`язаною особою чоловічої статі, мав намір уникнути мобілізації та виїхати за межі кордону України, однак не мав на те законних підстав.

У невстановлений час та місці, однак до 10.05.2023, перебуваючи в межах Новосанжарської селищної територіальної громади, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про наявність у раніше знайомої ОСОБА_5 двох малолітніх дітей стосовно яких відсутні відомості про батька у свідоцтвах про народження, запропонував ОСОБА_5 фіктивно оформити батьківство щодо вказаних дітей, шляхом внесення змін до актових записів про народження вказаних дітей та отримання нових свідоцтв про їх народження, згідно яких ОСОБА_6 буде визначений як батько, що надасть йому змогу безперешкодно перетнути державний кордон, як особа, на утриманні якої перебуваються троє дітей віком до 18 років, на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність наміру ОСОБА_6 , погодилась.

Так, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 вказала, що реєстраційні дії щодо встановлення батьківства можливо провести у найбільш наближеному територіальному підрозділі, а саме: Новосанжарському відділі ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області (далі - Новосанжарський відділ ДРАЦС), при цьому організаційні питання щодо оформлення та транспорту ОСОБА_6 зобов`язався взяти на себе.

10.05.2023 у невстановлений точний час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , маючи при собі необхідні документи, зокрема паспорти громадянина України, реєстраційні номери облікових карток платників податків та первинні свідоцтва про народження дітей, спільно прибули до Новосанжарського відділу ДРАЦС.

Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на сприяння у незаконному переправленні військовозобов`язаної особи через державний кордон України, зайшла разом із ОСОБА_6 до приміщення Новосанжарського відділу ДРАЦС, де працівником вказаного відділу надано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бланки заяв матері та батька дитини про визнання батьківства згідно зі встановленим зразком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - заяви про визнання батьківства), заповнення та подача яких, є підставою для проведення державної реєстрації зміни батьківства стосовно дітей.

У подальшому, в той же час та місці, ОСОБА_5 підробила заяви про визнання батьківства, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей, після чого засвідчила їх власним підписом у графах «Мати», підтвердивши таким чином факт особистого заповнення та достовірність відомостей про спорідненість ОСОБА_6 , як батька, стосовно її дітей, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після цього, ОСОБА_5 , маючи при собі необхідні документи, зокрема паспорти громадянина України, реєстраційні номери облікових карток платників податків та первинні свідоцтва про народження дітей, використала завідомо підроблений документ - заяви про визнання батьківства, шляхом їх подачі до Новосанжарського відділу ДРАЦС, що стало підставою для проведення державної реєстрації зміни батьківства стосовно дітей за ОСОБА_6 та мало завідомо фіктивний характер, без наміру створення сім`ї та виховання дітей ОСОБА_5 .

Надалі, в той же день, працівником Новосанжарського відділу ДРАЦС видано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 нові свідоцтва про народження двох дітей останньої та визнання батьківства за ними ОСОБА_6 , а саме: свідоцтво серії НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво серії НОМЕР_2 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У подальшому, 05.09.2023 ОСОБА_6 після отримання свідоцтв про народження, у яких його фіктивно визначено батьком двох дітей ОСОБА_5 , безперешкодно перетнув державний кордон України через пропускний пункт «Лужанка» до республіки Угорщина та на даний час не повернувся.

Ураховуючи викладене, на підставі поданих заяв про визнання батьківства ОСОБА_6 стосовно двох дітей, які ОСОБА_5 заповнені із завідомо недостовірними відомостями, Новосанжарським відділом ДРАЦС видано нові свідоцтва про народження двох дітей та визнання батьківства за ними, чим ОСОБА_5 сприяла ОСОБА_6 в незаконному переправленні через державний кордон України шляхом створення фіктивної підстави для набуття останнім статусу особи на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років, що надає йому право на безперешкодний виїзд за межі території України.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_5 , 10.05.2023 реалізуючи злочинний умисел, спрямований на сприяння у незаконному переправленні військовозобов`язаної особи через державний кордон України, зайшла разом із ОСОБА_6 до приміщення Новосанжарського відділу ДРАЦС, де працівником вказаного відділу надано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заяви про визнання батьківства, заповнення та подача яких, є підставою для проведення державної реєстрації зміни батьківства стосовно дітей.

У подальшому, в той же час та місці, ОСОБА_5 підробила заяви про визнання батьківства, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей, після чого засвідчила їх власним підписом у графах «Мати», підтвердивши таким чином факт особистого заповнення та достовірність відомостей про спорідненість ОСОБА_6 , як батька, стосовно її дітей, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою та надає права, з метою використання його підроблювачем тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України.

В подальшому, ОСОБА_5 , маючи при собі необхідні документи, зокрема, паспорти громадянина України, реєстраційні номери облікових карток платників податків та первинні свідоцтва про народження дітей, використала завідомо підроблений документ - заяви про визнання батьківства, шляхом їх подачі до Новосанжарського відділу ДРАЦС, що стало підставою для проведення державної реєстрації зміни батьківства стосовно дітей за ОСОБА_6 та мало завідомо фіктивний характер, без наміру створення сім`ї та виховання дітей ОСОБА_5 .

Таким чином, на підставі поданих заяв про визнання батьківства ОСОБА_6 стосовно двох дітей, що ОСОБА_5 заповнені із завідомо недостовірними відомостями, Новосанжарським відділом ДРАЦС видано нові свідоцтва про народження двох дітей та визнання батьківства за ними, чим ОСОБА_5 сприяла ОСОБА_6 в незаконному переправленні через державний кордон України шляхом створення фіктивної підстави для набуття останнім статусу особи, на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років, що надає йому право на безперешкодний виїзд за межі території України.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченої, як:

- сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 КК України;

- підроблення іншого офіційного документа, який видається установою та надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України;

- використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитана в ході судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_5 визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. ОСОБА_5 підтвердила факт їх скоєння за обставин, викладених вище.

Щиро розкаялась у вчиненому та просила її суворо не карати.

Прокурор, захисник та обвинувачена просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_5 визнала себе винною, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Судом роз`яснено, що у такому випадку, обвинувачена буде позбавлена права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, допитом обвинуваченої та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченої, стосуються долі речових доказів, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Позиції учасників судового розгляду

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, пропонував суду призначити ОСОБА_5 покарання за частиною 1 статті 332 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, за частиною 1 статті 358 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на один рік із покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації), за частиною 4 статті 358 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на два роки із покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації). Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та відповідно до статті 75 КК України звільнити її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Обвинувачена, визнаючи вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, просила її суворо не карати, із запропонованою прокурором мірою покарання погодилась, запевняла суд, що в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченої просила суворо не карати ОСОБА_5 , застосувати до неї найменшу міру покарання та відповідно до статті 75 КК України звільнити її від відбування покарання із випробуванням, врахувавши пом`якшуючі обставини.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 332 КК України є нетяжким злочином, кримінальні правопорушення за частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 КК України віднесені до кримінальних проступків.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до довідки № 59-23092026/53204 ОСОБА_5 є не судимою особою.

Згідно з довідкою КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» № 4885 від 25.08.2026 ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до довідки КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 28.09.2026 № 6370/06-11, ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в даному закладі в період з 05.01.2001 по 05.03.2001 з діагнозом легка розумова відсталість.

Поряд з цим, відповідно до довідки Відокремленого підрозділу – Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1 за № 5925/321-14 від 25.09.2026, ОСОБА_5 за медичною допомогою не зверталась, перевірено з 01.11.2023 по 23.09.2026, облік скасовано згідно з наказом МОЗ № 1063 від 13.05.2019.

Суд також враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

Суд доходить висновку, що по справі встановлена сукупність пом`якшуючих обставин, яка, на думку суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.

У зв`язку із вищенаведеним, за обставинами справи суд вважає, що виправлення й перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що обвинувачена, на переконання суду, усвідомила суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялась у вчиненому і своєю поведінкою сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, запевнила суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчиняти кримінальних правопорушень, враховуючи інформацію за місцем проживання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за частиною 1 статті 332 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, за частиною 1 статті 358 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на один рік із покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації), за частиною 4 статті 358 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на два роки із покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації). Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, та відповідно до статті 75 КК України звільнити її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

До ОСОБА_5 ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 29.09.2026 року до 29.11.2026 року включно застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченої, відсутність клопотань сторони обвинувачення про продовження даного запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для продовження запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 368-370, 373, 374, 392, 395, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі пунктів 1-3 частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази:

- оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 та оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 – повернути ОСОБА_5 ;

- справу № 30/30.24-36 про внесення змін у зв`язку з визнанням батьківства до актового запису про народження, складеного Великосолонцівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області на ОСОБА_8 – повернути Новосанжарському відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області;

- справу № 31/30.24-36 про внесення змін у зв`язку з визнанням батьківства до актового запису про народження, складеного Великосолонцівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області на ОСОБА_7 – повернути Новосанжарському відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області.

Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_9