Суд: Великобагачанський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №525/687/26
Суддя: Прасол Я. В.
Справа № 525/687/26
Провадження № 2/525/509/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.10.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 06.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений Договір №524227-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальникові грошові кошти у розмірі 24000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1% за кожний день користування кредитом. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 24000 грн., шляхом зарахування на банківську картку Позичальника.
30.05.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №524227-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до якої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит у розмірі 9000 грн.
Боржник свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання встановлені договором. Станом на 05.05.2026 розмір заборгованості становить 93465,84 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 28102,08 грн.; сума прострочених платежів по процентах – 47301,36 грн.; сума заборгованості по відсотках, згідно ст. 625 ЦК України – 16262,40 грн.; сума прострочених платежів за комісією – 1800 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором №524227-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 у розмірі 93465,84 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2662,40 грн.
15.06.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання було призначено на 28.08.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 106).
28.08.2026 судом за клопотанням позивача витребувано додаткові докази, розгляд справи відкладено на 01.10.2026 (а.с. 118). Витребувані судом докази надійшли на адресу суду 09.09.2026.
Сторони у судове засідання 01.10.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.
Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом установлено, що 06.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений Договір №524227-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Кредит надається строком на 24 тижні, термін дії договору до 21.08.2025. Сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом становить 1% в день, фіксована; комісія за надання кредиту 4800 грн.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 59357,15 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,25%, загальні витрати за кредитом 35357,15 грн., денна процентна ставка 0,87% (а.с. 22-52). Указана інформація підтверджується також Паспортом споживчого кредиту (а.с. 18-21).
30.05.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору №524227-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025, згідно якої сторони домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди, кредит збільшується на 9000 грн., строк кредитування продовжується на 85 днів, загальний строк кредитування за Договором становить 254 днів; комісія за надання додаткової суми кредиту – 1800 грн. ( а.с. 56-61). Аналогічні умови містяться у Паспорті споживчого кредиту ( а.с. 53-54).
Факт укладення кредитного договору підтверджується візуальною послідовністю дій Клієнта ( а.с. 62, 73).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 24000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується інформацією наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с. 130-142, 143-146).
Згідно розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості за Договором №524227-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 станом на 14.05.2026 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 93465,84 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 28102,08 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 47301,36 грн.; сума прострочених платежів за комісією 1800 грн.; за відсотками згідно ст. 625 ЦК України – 16262,40 грн. (а.с. 13-16, 17).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційних телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, суд враховує умови кредитного договору та норми чинного законодавства.
Так, умовами кредитного договору було передбачено надання кредиту у розмірі 24000 грн. строком на 169 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 1% за кожний день користування кредитом, комісія за надання кредиту 3600 грн.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що між сторонами була укладена додаткова угода, за умовами, якої відповідачу була надана додаткова сума кредиту у розмірі 9000 грн.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зауважує, що метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування грошових коштів на рахунок відповідача згідно умов додаткової угоди №1 до Договору №524227-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Додані до позовної заяви копія додаткової угоди №1 від 30.05.2025, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості не свідчать про отримання відповідачем додаткових кредитних коштів.
Згідно інформації отриманої з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», 06.03.2025 на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 24000 грн., інформація про перерахування грошових коштів у розмірі 9000 грн. 30.05.2025 на рахунок відповідача відсутня.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання зобов`язань кредитором за додатковою угодою №1 до Договору №524227-КМ-002 про надання кредиту від 06.03.2025, указана додаткова угода є неукладеною.
Згідно розрахунку позивач, крім іншого, нарахував відповідачу заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України.
У частині вирішення питання про стягнення з відповідача нарахованих відсотків згідно ст. 625 ЦК України суд приходить до наступних висновків.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні з 24.02.2022 воєнний стан, який діє донині.
Отже заявлені вимоги у частині стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.
Заборгованість за договором мала нараховуватися наступним чином.
14 днів ( з 06.03. 2025 по 19.03.2025) заборгованість 24000 грн., нараховані відсотки 3360 грн. ( 24000 х 1% х 14 = 3360), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4920 грн., з яких: 3360 грн. – заборгованість по відсотках; 1320 грн. – комісія за надання кредиту; 240 грн. – тіло кредиту;
15 днів ( з 20.03.2025 по 03.04.2025) заборгованість 23760 грн., нараховані відсотки 3564 грн. ( 23760 х 1% х 15 = 3564), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4884 грн., з яких: 3564 грн. – заборгованість по відсотках; 1320 грн. – комісія за надання кредиту;
15 днів (з 04.04.2025 по 18.04.2025) заборгованість 23760 грн., нараховані відсотки 3564 грн. ( 23760 х 1% х 15 = 3564), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 5124 грн., з яких: 3564 грн. – заборгованість по відсотках; 1560 грн. – комісія за надання кредиту;
13 днів (з 19.04.2025 по 01.05.2025) заборгованість 23760 грн., нараховані відсотки 3088,80 грн. ( 23760 х 1% х 13 = 3088,80), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4886,40 грн., з яких: 3088,80 грн. – заборгованість по відсотках; 600 грн. – комісія за надання кредиту; 1197,60 грн. – тіло кредиту;
14 днів (з 02.05.2025 по 15.05.2025) заборгованість 22562,40 грн., нараховані відсотки 3158,68 грн. (22562,40 х 1% х 14 = 3158,68), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4920 грн., з яких: 3158,68 грн. – заборгованість по відсотках; 1761,32 грн. – тіло кредиту;
14 днів (з 16.05.2025 по 29.05.2025) заборгованість 20801,08 грн., нараховані відсотки 2912,14 грн. ( 20801,08 х 1% х 14 = 2912,14), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4920 грн., з яких: 2912,14 грн. – заборгованість по відсотках; 2007,86 грн. – тіло кредиту;
1 день (30.05.2025) заборгованість 18793,22 грн., нараховані відсотки 187,93 грн. ( 18793,22 х 1% х 1 = 187,93), відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 191,02 грн., з яких: 187,93 грн. – заборгованість по відсотках; 3,09 грн. - тіло кредиту;
83 дні (з 31.05.2025 по 21.08.2025) заборгованість 18790,13 грн., нараховані відсотки 15595,70 грн. ( 18790,13 х 1% х 83 = 15595,70).
При цьому суд враховує висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після сплину визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 54).
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на корить позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34385,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18790,13 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 15595,70 грн.
У іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 93465,84 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 34385,83 грн. (36,79%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 979,50 грн. (2662,40 х 36,79 % = 979,50 грн.).
У іншій частині заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №524227-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 в розмірі 34385 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень та судовий збір у розмірі 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 50 копійок.
У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133;
представник позивача: Танцуріна Єлизавета Вадимівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 06.10.2026
Суддя Я.В. Прасол
Оригінал: reyestr.court.gov.ua