Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №294/1471/22 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/566/26

справа № 294/1471/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чуднів в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 24.10.2022 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягувати з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 21 000 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем, який рішенням Вінницького міського суду від 09.01.2020 було розірвано, мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час діти проживають разом з позивачко та її чоловіком ОСОБА_6 у м. Вінниці. При цьому позивачка самостійно забезпечує дітей фінансово, тобто купує продукти, одяг, іграшки та товари для інтелектуального розвитку. Крім вказаних витрат позивачка також несе додаткові витрати, пов`язані з лікуванням дітей та з профілактичними заходами для запобігання хворобам. Незважаючи на те, що відповідачу ніхто не чинить перешкод у спілкуванні з дітьми, останній свідомо не цікавиться життям дітей, не виявляє бажання їх бачити та приймати участь у вихованні, матеріальній допомозі, інших витратах на утримання дітей.

13.02.2024 від відповідача через представника ОСОБА_7 надійшов відзив, в якому зазначив, що як батько неповнолітніх дітей усвідомлює свій обов`язок та відповідальність за своїх дітей, однак в силу життєвих обставин, зокрема того, що він є офіційно не працевлаштованим, має мінливий нерегулярний дохід та хворобу легень, а також батька пенсійного віку, не в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей у заявленому розмірі, просить їх зменшити з 12 000 грн. до 7 000 грн.

Не погодившись із обставинами, вказаними у відзиві, позивачка 27.02.2024 подала до суду відповідь на відзив, у якій вказала, що наведені у відзиві обставини вважає надуманими, безпідставними та не обґрунтованими, відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 12 000 грн, оскільки проживає наразі закордоном, де працює та має гарний дохід. Стан здоров`я відповідача також є хорошим та дозволяє останньому працювати, а надані представником документи про стан його здоров`я на даний час не відповідають дійсності, оскільки датуються 2012 роком, тому не можуть підтверджувати стан його здоров`я на момент подачі позову до суду. Що стосується батька відповідача, то він є здоровою людиною, отримує пенсію за віком та має ще одного сина. Крім того, будь-яких доказів того, що останній потребує матеріальної допомоги не надано.

24.08.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій остання із врахуванням інфляційних процесів, які відбулись з моменту подачі позову до суду, просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей в розмірі 21 000 гривень.

Ухвалою судді від 23.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 головуючим суддею у справі №294/1471/22 визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 19.06.2026 справу прийнято до свого провадження та вирішено здійснити перехід від розгляду справи, відкритої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, до її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, прищначено судовий розгляд на 28.08.2026.

Ухвалою суду від 28.08.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, розгляд справи вікладено на 08.10.2026.

08.10.2026 суд перейшов на стадщію ухвалення рішення.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити, додатково пояснила, що відповідач з моменту розлучення жодним чином не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, добровільно кошти не надає. Двоє дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відвідують приватну шкоду у м. Вінниці, вартість навчання коштує 10 тис. грн на кожну. Також дівчата відвідують гуртки, зокрема займаються танцями, відвіують музичну шкоду, гурток кераміки та малювання, які, в середньому, в місяць обходяться їй близько 2 тис. грн. Також діти потребують витрат на одяг, шкільне приладдя, їжу, в чому дітей забезпечує лише позивачка за допомогою її теперішнього чоловіка та родини. У той же час їй відомо, що відповідач перебуває закордом, де працює та отримує дохід, неодноразово повімляв сину, що подорожує, інших утриманців не має, а батько відповідача пенсійного віку одружився вдруге та на даний час утримує свою малолітню дитину від іншого шлюбу.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсиланя повідомлення за зареєстрованим місцем його проживання та розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, будь - яких заяв чи клопотань не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи думку позивачки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, справа № 127/26055/19, шлюб сторін було розірвано (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.07.2010 Вільшанською сільською радою Чуднівського району Житомирської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , сторони у справі (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого11.10.2013 повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чуднівського районного управління юстиції у Житомирській області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , сторони у справі (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 16.05.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , сторони у справі (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 20.11.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище з « ОСОБА_11 » на ОСОБА_12 (а.с.5).

Діти проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с.11-13).

Згідно характеристик ОСОБА_3 , учня 6-Б класу, та ОСОБА_4 , учениці 4-б класу, наданих у 2022 році Комунальним закладом «Вінницький ліцей №36», мати дітей ОСОБА_1 , бере активну участь у вихованні та навчанні дітей. Спілкується з вчителями, класними керівниками та завжди відвідує загальношкільні та класні батьківські збори (а.с.14-15).

Згідно довідки «Дошкільного навчального закладу №57 Вінницької міської ради», наданої на час подачі позову, вихованням дитини ОСОБА_13 , яка відвідує старшу групу №2 «Смайлики», займається її мама ОСОБА_1 (працює виховатилем в даному дошкільному закладі), постійно цікавиться як пройшов день у доньки у садочку, які досягнення має дитина. Відвідує батьківські збори, тренінги, інші заходи. За харчування дитини в дошкільному закладі мати сплачує вчасно та регулярно. З батьком вихованки, ОСОБА_2 , вихователі групи не знайомі. За час перебування дитини в ЗДО батько жодного разу в закладі не з`являвся (а.с.16).

Долученими до матеріалів справи фіскальними чеками підтверджуються витрати на дітей, здійснювані позивачкою, зокрема на одяг, їжу, шкільне приладдя.

Разом з тим, суд не приймає до уваги докази проведення оплати за навчання ОСОБА_4 за гурток танців за періоди 17.02.2022 (а.с. 28 - 31), оскільки відправником коштів значиться власник рахунку ОСОБА_14 , яка, зі слів позивачки, є керівником гуртка, оскільки такі докази не свідчать про витрати, здійснені позивачкою чи іншою особою в її інтересах, а тому суд вважає такі докази неналежними у цій справі.

Не приймається також до уваги судом копія виписки з медичної картки відповідача від 18.01.2012, оскільки такий документ свідчить про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у період з 05.01.2012 по 18.01.2012 з випискою на амбулаторне лікування (а.с.50).

Увесь зміст виписки з протоколу №3 від 18.01.2012 є нечитабельним, окрім рішення ВКК - продовжує лікування амбулаторно (а.с. 51). З аналізу вказаних документів не вбачається отримання відповідачем групи інвалідності чи захворювання, яке б перешкоджало його працездатності.

Судом також досліджено копію пенсійного посвідчення ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який отримав право на пенсію за віком з 22.08.2023.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 5 ст.183 СК України, той з батьків або інший законний представник дитини, разом з якими проживає дитина, має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Між сторонами не було досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з позивачкою, відповідач не приймає участі в їх утриманні.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач є працездатного віку, будь - яких тяжких захворювань, які б перешкоджали йому працювати, судом не встановлено, а сам по собі факт відсутності у відповідача офіційного або постійного заробітку не звільняє його від абсолютного обов`язку утримувати своїх малолітніх дітей.

Будь - яких осіб, які перебувають на утриманні відповідача, судом також не встановлено. При цьому, суд враховує, що досягнення батьком відповідача пенсійного віку автоматично не є доказом перебування на його утриманні, оскільки відповідно до вимог частини 1 ст. 202 СК України обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків виникає лише за одночасної наявності двох умов: батьки є непрацездатними (досягли пенсійного віку або мають інвалідність) та вони потребують матеріальної допомоги. Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що його батько, який досяг пенсійного віку, потребує матеріальної допомоги.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей.

Щодо розміру стягуваних аліментів, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання тьрох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 21 000 грн. щомісяця.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає 3 512 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Суд наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи витрати на трьох дітей, які позивачка несе, а також враховуючи і те, що жоден зі сторін не повинен весь тягар утримання нести самостійно, в тому числі і відповідач, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 5000 грн. на кожного, тобто 15 000 грн загалом, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи інтереси дитини та вищезазначені вимоги закону.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 708, 87 грн (992 грн 40 коп. х 71, 43%)

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 12, 206, 265, 274-279, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень щомісяця, починаючи з 24.10.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 708 (сімсот вісім) грн. 87 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА