Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №514/1809/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_______________________________________________________

Справа № 514/1809/26

Провадження по справі № 3/514/664/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тарутине Одеської області, громадянина України, мешканця квартири АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Зазначені матеріали відповідно до розділів ІІ, ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Тарутинського районного суду Одеської області Тончевій Н.М.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380754 від 06 вересня 2026 року вбачається, що 06 вересня 2026 року о 03 годині 25 хвилин прикордонним нарядом «ПП» за оперативною інформацією ІМО на напрямку Підгірне (Україна) – Кірієт-Лунга (РМ) на відстані 2000 м від лінії Державного кордону в районі прикордонного знаку №0731 було виявлено ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України поза пунктом пропуску.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапис, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено у ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені у протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Частина 1 статті ст.204-1 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частиною 2 статті 204-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за такі ж самі дії, які вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380754 від 06 вересня 2026 року вбачається, що 06 вересня 2026 року о 03 годині 25 хвилин прикордонним нарядом «ПП» за оперативною інформацією ІМО на напрямку Підгірне (Україна) – Кірієт-Лунга (РМ) на відстані 2000 м від лінії Державного кордону в районі прикордонного знаку №0731 було виявлено ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України поза пунктом пропуску. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад), вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Однак, в порушення зазначених вище вимог, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, а саме з протоколу не вбачається що ОСОБА_1 вчинив правопорушення у складі групи осіб або повторність тих самих дій ОСОБА_1 протягом року, тобто даних про те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

Зазначене є обов`язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Формулювання обвинувачення у викладеній в протоколі формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатися від пред`явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об`єктивний розгляд справи.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повинні тлумачитися на його користь.

У п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), сформовано висновок згідно якого «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Виходячи зі змісту ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості особи полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене в своїй сукупності дає підстави дійти висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставини в справі відсутні належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 204-1, ст.ст. 245, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Тончева