Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №522/3177/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3177/26-Е

Провадження № 2/522/12145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2026 року Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором № 47123-12/2024 про надання споживчого кредиту від 21.12.2024 року у розмірі 12 122, 38 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір у розмірі 2 145,62 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

17.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2026 року та відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову в частині, яка перевищує належно доведену суму фактично отриманого та неповернутого кредиту. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що погоджується з позовом лише в частині факту отримання 7300 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнає, оскільки розмір основного боргу, нарахованих процентів та перехід права вимоги не підтверджені послідовними й несуперечливими доказами.

Матеріали заяви разом зі справою суддя отримала 29.07.2026 року.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року зазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено до розгляду.

19.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Чечельницької А.О. на заяву відповідача про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2026 року по справі №522/3177/26-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасовано і призначено справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 23.09.2026 року.

21.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 23.09.2026 року з`явилася відповідач ОСОБА_1 , надала пояснення, не заперечувала щодо факту отримання коштів у розмірі 7300 грн., проте не згодна з розміром боргу. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у прохальній частині позову просив розглядати справу за його відсутністю.

Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення на 25.09.2026 року.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та, враховуючи перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 28.09.2026 року по 05.10.2026 року, датою складення судового рішення є 07.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10136201 (надалі – Кредитний договір) відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 7300 грн. Тип кредиту – кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 22 грудня 2025 року згідно умов пункту 3.6 цього Договору.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору, позичальник зобов?язаний здійснювати оплату на рахованих процентів в періодичну дату платежу, а саме: «11» січня 2025 року, та на кожний 15 день після цієї дати (розрахунковий платіжний період) протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).

Дата повернення кредиту, Періодичні дати платежу та дата сплати Комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід?ємною частиною.

У разі, якщо Позичальник виконав зобов?язання по сплаті процентів та належної до оплати Комісії/частини Комісії (згідно Графіку платежів) не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов?язання по сплаті платежу належним чином.

Згідно з п. 1.5 Кредитного договору, тип процентної ставки – фіксована.

Стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Знижена процентна ставка становить 0,85% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

Згідно з п. 1.7.1 Кредитного договору, денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00%.

Відповідно до п. 1.7.2 Кредитного договору, денна процентна ставка за цим договором у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 0,99%.

Відповідно до п. 2.10 Кредитного договору, кредитодавець зобов?язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: «27» грудня 2024 року. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 7300,00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Вказаний вище кредитний договір містить електронний одноразовий підпис ОСОБА_1 , накладений шляхом використання одноразового ідентифікатора 97734, відправленого 27.12.2024 року о 02:50:52, який введено 27.12.2024 року о 02:51:14.

До укладання договору кредитної лінії відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, про що свідчить її електронний підпис одноразовими ідентифікаторами 26582 та 97734 відповідно.

З наданої інформації ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що кошти були перераховані ОСОБА_1 через ТОВ «ПрофітГід»: номер платіжної інструкції 128781038, номер транзакції 43526-06822-31124, дата/час здійснення переказу коштів 27.12.2024 02:51:22, сума переказу 7300,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK, код RRN 436202012726.

У Розділі 9 «Адреса місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» зазначено паспортні дані ОСОБА_1 , її податковий номер, електронну адресу, номер телефону.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №00-10136201 від 27.12.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (97734), що відповідає наведеним вище вимогам закону, унаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки.

Отже, 27.12.2024 року у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії №00-10136201, за умовами якої позивач надав, шляхом перерахування відповідачу грошові кошти у розмірі 7300 грн на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення власних потреб.

Цього ж дня, тобто 27.12.2024 року, вказана сума позики була перерахована відповідачу на її платіжну картку № НОМЕР_2 .

Крім того, відповідач у відзиві та в судовому засіданні підтвердила факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 7300 грн.

Відповідно до наданого до позову детального розрахунку ТОВ «Макс Кредит», загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором № 00-10136201 від 27.12.2024 року становить 12 122,38 грн. станом на 14.08.2025 року, що складається з:

- 7300 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 3362,38 грн. заборгованість за нарахованими процентами;

- 1460 грн. заборгованість за комісією;

- 2920 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Таким чином, ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 7300 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, у той час як відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.

14 серпня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.п. 2.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Згідно п.п. 2.4. Договору факторингу, з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно платіжної інструкції №23139 від 19.08.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» здійснило оплату за відступлення прав вимоги відповідно до Договору факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ у розмірі 1 876 049,42 грн. на рахунок ТОВ «Макс Кредит».

Відповідно до Реєстру боржників від 14.08.2025 до Договору факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15 042,38 грн., з яких:

- 8 760,00 грн. – залишок по тілу кредиту;

- 3 362,38 грн. – залишок по відсоткам;

- 2 920,00 грн. – штрафні санкції згідно умов договору.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Такі висновки містяться постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 року у справі №759/24061/19, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2025 року у справі №183/4256/21.

Відомості про те, що договір факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025 року в частині відступлення права вимоги за договором кредитної лінії № 00-10136201 від 27.12.2024 року, судовим рішенням визнано недійсним, матеріали справи не містять.

Факт переходу права вимоги позивача саме до відповідача за вказаним вище кредитним договором підтверджується сукупністю доказів, наданих позивачем, які містять необхідні відомості, такі як анкетні дані відповідача, номер кредитного договору, суми заборгованості, які дають можливість належним чином підтвердити набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів обставини щодо його права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі вказаного вище правочину, який у судовому порядку недійсним не визнавався, тобто презумпцію його правомірності не спростовано.

У позовній заяві представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8760 грн., проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, а відтак позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Водночас матеріалами справи підтверджується отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 7300 грн., що також не заперечується останньою.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту лише у розмірі 7300 грн., а в решті заявлених вимог щодо стягнення тіла кредиту відмовляє.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами. Укладений між сторонами правочин або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови кредитного договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання відповідачем.

За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату процентів, які обумовлено в договорі та які відповідач, підписуючи його, добровільно погодився сплатити.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Договір кредитної лінії №00-10136201 укладений відповідачем з першим кредитором 27.12.2024 року, тобто, після внесення та набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже враховуючи вищенаведене, нарахування процентів за користування кредитом є правомірним, яке підтверджується умовами кредитного договору та доказами кредитної заборгованості.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеними між первісним кредитором і ОСОБА_1 , надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами, стосовно надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування процентів.

Таким чином з урахуванням наявних у справі письмових доказів, підстав для висновку про недоведеність факту отримання відповідачем кредитних коштів немає.

Відповідачка жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості або свідчили про її погашення, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

У відповідності до Постанови Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Отже суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення процентів за кредитним договором у розмірі 3362,38 грн., тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 2 920,00 грн.

5.3. У випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості – на наступний день після терміну сплати, встановленого графіку платежу за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору (27.12.2024 року) та на території України діє воєнний стан, первісний кредитодавець не мав права нараховувати штрафи, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2 920,00 грн. слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у розмірі 10 662,38 грн., яка складається з: 7300 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3362,38 грн. – заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662, 40 грн. Оскільки позов задоволено частково на 70,88%, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно – у розмірі 1887,11 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2) заборгованість за Кредитним договором № 00-10136201 від 27.12.2024 року у розмірі 10 662 (десять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 38 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 7300 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами – 3 362,38 грн.,

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2) судовий збір у розмірі 1 887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 11 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 07.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.