Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №522/19602/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №522/19602/26

Суддя: Кічмаренко С. М.

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/19602/26

Провадження № 3/522/6385/26

08 жовтня 2026 року м.Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водій 5 ДПРЧ 1ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом серії ЕПР1 №777272 від 21.09.2026 року у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 18.09.2026 року, о 17 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи службовим пожежним автомобілем марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Одесі, по пров.Бісквітний 1, не витримав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Фіат» державний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 13.1, правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він працює водієм пожежного автомобіля ДСНС України в Одеській області. 18.09.2026 року, будучи на чергуванні, він отримав терміновий виклик та виконуючи свої службові обов`язки, виїхав для ліквідації наслідків влучань ворожого БПЛА по багатоповерховому будинку. Під`їжджаючи до місця події, рухаючись у м. Одесі, по пров.Бісквітний 1 та виконуючи складний (враховуючи габарити автомобіля) поворот ліворуч, допустив незначне зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Фіат» державний номер НОМЕР_2 . При дачі пояснень ОСОБА_1 повідомив, що під час руху, удару при ДТП він не відчув, тому що, воно було незначним та його автомобіль їхав з ввімкненою сиреною. Далі, наступного дня, після закінчення добового чергування, він приїхав на місце події, де дізнався, що працівниками поліції відносно нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ДТП та залишення місця ДТП.

Суд, дослідив пояснення, а також надані в судовому засіданні докази, оцінивши їх в сукупності, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Так, відповідно до статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Верховний Суд зауважив «що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності».

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім.

Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода.

Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи.

В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій» (постанова від 21.12.2018 у справі №686/5225/17).

Таким чином, визнання обставин, що виключають адміністративну відповідальність, є важливим елементом захисту прав людини, що дозволяє уникнути несправедливого і надмірного накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила правопорушення, та забезпечити справедливе застосування закону.

Крайня необхідність є такою обставиною, коли особа вчиняє дію в обставинах, які за умов нормального життя не могли бути передбачені та уникнуті, з метою захисту свого життя, здоров`я, майна, або прав і свобод інших осіб.

При цьому, дії повинні бути обґрунтованими та відповідати вимогам принципу допустимої шкоди.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 діяв виключно для усунення небезпеки, яка загрожує громадянам, а саме виконуючи свої службові обов`язки, виїхав для ліквідації наслідків влучань ворожого БПЛА по багатоповерховому будинку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст.124 КУпАП і, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП – закрити на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя : С.М.КІЧМАРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua