Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №761/49691/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49691/25

Провадження № 2/761/6281/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту - відповідач) про захист прав споживачів.

В позовній заяві позивач просив суд: визнати протиправним та незаконним застосування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» для розрахунку та нарахування позивачу, як споживачу гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання формули 27 Методики № 315; зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з січня 2023 року по жовтень 2025 року оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, відповідно до п. 3 Розділу V Методики № 315 та формули 29 Методики № 315; стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 та споживачем послуги з постачання гарячої води та теплової енергії, надавач послуги КП «Київтеплоенерго» (№ особового рахунку: НОМЕР_1 ). Починаючи з 2023 року відповідач виставляє рахунки за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання. Згідно інформації КП «Київтеплоенерго», наданої листами від 26.05.2025 № 4/03.2/5280, від 10.07.2025 № 4/03.2/7070 та від 01.10.2025 № 4/032/10702 нарахування проводиться відповідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 (далі - Методика № 315), для нарахування застосовується пункт 1 розділу V Методики № 315 та формула 27. Водночас, як зазначено у листах відповідача від 26.05.2025 № 4/03.2/5280 та від 01.10.2025 №4/032/10702, багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання (2 вузла) зазначеного будинку. Система гарячого водопостачання житлового будинку оснащена двома вузлами комерційного обліку, які обраховують обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води. Відповідно до п. 2 Розділу V Методики № 315 у разі, якщо приготування гарячої води відбувається у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/ когенераційній установці будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Q гвп ф.с), за наявності циркуляції, визначається: в міжопалювальний період: як різниця між показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q гвп приг), визначеного у відповідності до формули 27 цієї Методики; розрахунково у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики у разі відсутності, тимчасового виходу з ладу або втраті вузла комерційного обліку теплової енергії; а у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики - як відсоток Qгвп ф.с = 20 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвп приг); в опалювальний період - не визначається (Qгвп ф.с = 0), а входить до обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення. Разом з цим, згідно з п. 3 Розділу V Методики № 315 у разі, якщо приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с), за наявності циркуляції, визначається у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики. Враховуючи, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання (2 вузла) зазначеного будинку, тобто приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі/будинку (про що відповідач сам підтверджує у своїх листах), та будинок облаштований рушникосушарками, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с) має визначатися у відповідності до формули 29 Методики №315. Відповідне застосування формул 27, 28, 29 Методики № 315 в залежності від способу забезпечення гарячим водопостачанням будівлі/будинку підтверджується й роз`ясненням Міністерства розвитку громад та територій України, викладеної у листі-відповіді від 08.09.20257267/25/ЗВГ-25. Враховуючи вищевикладене, як споживач комунальної послуги з постачання гарячої води, враховуючи фактичні обставини забезпечення гарячою водою споживачів житлового будинку АДРЕСА_2 , позивач вважає протиправним та незаконним застосування відповідачем для розрахунку на нарахування мені оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання формули 27 Методики № 315. Згідно листа-відповіді КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 05.09.2025 №Ел.З/4/25/32252/30- Вих в період з січня 2023 року по липень 2025 року позивачу, як споживачу гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , було безпідставно та неправомірно нараховано із застосуванням формули 27 Методики № 315 й виставлено рахунки за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, на загальну суму 6013,62 грн. Також, позивач зазначав, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виражається в порушенні його прав на справедливий розрахунок постачання теплової енергії і її оплату та в системному неодноразовому наданні на його звернення відповідей всупереч правових норм та здорового глузду, що призвело до душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього і змусило його нервувати, погіршило стан здоров`я через підвищення тиску та посилення гіпертонічної хвороби, внаслідок чого він був вимушений приймати ліки для його нормалізації. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивачем визначений у сумі 10 000 грн.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.12.2025 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.12.2025 року до суду було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував з приводу позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що з листопада 2021 року порядок надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, нарахування плати та визначення обсягів за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 11.12.2019 № 1182, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 зі змінами (Методика №315) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 забезпечується опаленням від центрального пункту за цією ж адресою за залежною схемою через елеваторні вузли приєднання. Система опалення житлового будинку АДРЕСА_3 України обладнана вузлами теплової енергії типу: Суперком-01-1 - заводський номер 2789, діапазон квартир №№1 - 162 , остання метрологічна повірка 22.10.2021 з терміном її проведення 4 роки, перебуває у працездатному стані; Суперком-01-1 заводський номер № 2790, діапазон квартир №№ 163 - 378 , остання метрологічна повірка 01.06.2023 з терміном її проведення 4 роки, перебуває у працездатному стані. Система гарячого водопостачання вказаного будинку обладнана вузлами комерційного обліку теплової енергії, які обраховують обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води: Суперком-01-1, заводський номер №2653, діапазон квартир №№ 1 - 162 , остання метрологічна повірка 27.06.2023 з терміном її проведення 4 роки, перебуває у працездатному стані; Суперком-01-1, заводський номер №2654, діапазон квартир №№ 163 - 378 , остання повірка 27.06.2023 з терміном її проведення 4 роки, перебуває у працездатному стані. Згідно з Законом України «Про комерційний теплової енергії та водопостачання» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», як оператор зовнішніх інженерних мереж. здійснює обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку. На підтвердження справності вузлів комерційного обліку до відзиву долучено копії Актів про готовність вузлів обліку теплової енергії та гарячого водопостачання за період 2023-2024, 2025-2026 роки. Акти складені в присутності представника балансоутримувача будинку - Житлово-експлуатаційна дільниця 303 та засвідчені його підписом та підписом представника Відповідача. При проведенні нарахувань за послугу з постачання гарячої води КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» застосовує норми з урахуванням складових, порядок яких визначено Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 (Методика № 315). Так, ст. 9 Закону України «Про комерційний облік та водопостачання», визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Цей основний принцип, що закладений у Законі України «Про комерційний облік та водопостачання», має застосовуватися у підзаконних актах, розроблених на виконання цього Закону, зокрема у Методиці № 315. Розділом 2 Методики №315 визначено, що загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Q буд) розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Q оп/буд) та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Q гвп/ буд). При цьому, загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Q гвп/буд) визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (V гвп бул). Тобто, вузол комерційного обліку гарячої води, яким оснащена системи гарячого водопостачання, обраховує, як обсяг теплової енергії (Гкал), так і об?єм спожитої води (куб. м). Частиною 2 Розділу 5 Методики №315 визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Q гвп ф.с.) визначається як різниця між показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q гвп. приг.), визначеного у відповідності до формули 27. Тобто за формулою 27 Методики № 315 визначається об`єм теплової енергії, який іде на підігрів гарячої води. Застосування формули 29 Методики №315, як того бажає позивач, не є можливим, оскільки, складові формули 29 Методики № 315 повинні містити дані щодо: фактична кількість годин надання послуги з постачання гарячої води розрахунковому періоді, годин, питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються підвалах, техпідпіллях, на горищі; довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП у підвалах техпідпіллях та на горищах, м; питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати грубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %; довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП без врахування трубопроводів у підвалах, техпідпіллях та на горищі. Проте, дані щодо довжини трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, дані щодо ізольованих трубопроводів, які прокладені в підвалах, техшдшлях, на горищі у КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відсутня, оскільки, внутрішньобудинкові мережі житлового будинку позивача, та розташовані на них прилади, не перебувають в господарському володінні відповідача. Технічні характеристики будинку (проект) повинні міститися у балансоутримувача будинку і саме балансоутримувач повинен надати даний проект виконавцю послуг відповідачу. Однак, даний проект КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не надано. В даному випадку КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» керується пунктом 5 Розділу 5 Методики № 315, згідно якого у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньо будинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП (Q гвп. ф.с.) за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (приг), будівлею/будинком Q гвп. ф.с. = 20 %. В листі КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» № 4/032/10702 від 01.10.2025 адресованому позивачу наведено приклад плати за обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водо-постачання за АДРЕСА_1 , розрахунковий період «квітень 2025 року» .

За викладених обставин, представник відповідача вказував, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню, а тому відповідно й вимоги щодо відшкодування моральної шкоди на суму 10 000 грн. - є надуманими, безпідставними, необґрунтованими, не підтверджена жодним доказом. Враховуючи наведені у відзиві доводи просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18.01.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог та вказував, шо відповідач у відзиві зазначає, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 забезпечується опаленням від центрального теплового пункту за цією ж адресою за залежною схемою через елеваторні вузли приєднання. Система гарячого водопостачання вказаного будинку обладнана двома вузлами комерційного обліку теплової енергії (Суперком-01-1, заводські №№ 2563 та 2564), які обраховують обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води. Раніше, у листі від 01.10.2025 № 4/032/10702 відповідач вказував, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання (2 вузла) зазначеного будинку. Тим самим відповідач підтверджує та не заперечує, що приготування гарячої води для споживання в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 відбувається не в індивідуальному тепловому пункті (автономній теплогенеруючій/когенераційній установці будівлі/будинку) (далі - ІТП), а поза межами будівлі/будинку. Відтак застосування відповідачем п. 2 розділу V Методики 315 (зокрема формули 27) для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП (Qгвп_ф.с) для житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , в якому відсутній ІТП та приготування гарячої води здійснюється поза межами будинку, є порушенням нормативних приписів Методики 315, протиправним та незаконним. Відповідач, аргументуючи неможливість застосування формули 29 Методики № 315 (тобто п. 4 розділу V ) через відсутність у нього необхідної інформації інформує, що балансоутримувачем будинку не надано КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відповідний проект (технічні характеристики щодо трубопроводів внутрішньо будинкової системи ГВП). Водночас відповідач не надав будь яких доказів або документальних підтверджень щодо вжиття заходів та направлення відповідних запитів до балансоутримувача (КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва») та/або відповіді балансоутримувача з відмовою у наданні відповідної інформації. Водночас, відповідно до п. 4 Розділу V Методики № 315, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньо будинкової системи ГВП для розрахунків у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики для типових будівель/будинків можуть бути застосовані довжини визначені на базі проектних довжин трубопроводів відповідної серії будівлі/будинку. Також позивач вказував на некоректне застосування відповідачем пункту 5 Розділу V Методики № 315 та наполягав на обґрунтованості доводів позову частині стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 02.03.2026 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

04.03.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21.04.2026 закрито підготовче судове засідання у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.05.2026 задоволено клопотання позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

09.09.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд » подано до суду додаткові пояснення у справі, до яких долучено розрахунок проведеного позивачу перерахунку за період з листопада 2023 по квітень 2026 року.

14.09.2026 року позивачем надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів - закрито в частині вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів: щодо зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з листопада 2023 року по жовтень 2025 року оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, відповідно до п. 3 Розділу V Методики № 315 та формули 29 Методики № 315.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Від позивача та представника відповідача наявні в матеріалах справи заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.

Позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира під`єднана до внутрішньо будинкової системи тепло та водопостачання, послуги з постачання якої надаються КП «Київтеплоенерго».

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з січня 2023 року відповідач здійснював позивачу як споживачу послуг нарахування за обсяг теплової енергії, у зв`язку з чим маючи сумніви щодо правильності такого нарахування позивач звернувся до відповідача зі зверненнями з приводу надання інформації щодо правильності нарахувань за обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями відповідних звернень від 12.05.2025 та 12.06.2025, які містяться в матеріалах справи.

Згідно інформації КП «Київтеплоенерго», наданої листами від 26.05.2025 № 4/03.2/5280, від 10.07.2025 № 4/03.2/7070 та від 01.10.2025 № 4/032/10702 нарахування проводиться відповідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 (далі - Методика N 315), для нарахування застосовується пункт 1 розділу V Методики № 315 та формула 27. У вказаних листа відповідача також повідомлено, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання (2 вузла) зазначеного будинку. Система гарячого водопостачання житлового будинку оснащена двома вузлами комерційного обліку, які обраховують обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води. Система перебуває у працездатному стані.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем починаючи з 01.11.2023 позивачу як споживачу послуг за адресою АДРЕСА_1 здійснюється нарахування оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання згідно формули 27 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018.

Після звернення до суду з даним позовом позивач звернувся до Держспоживслужби з відповідними зверненнями щодо перевірки правомірності та додержання вимог закону КП «Київеплоенерго» (звернення за вх. М-2875 від 18.08.2025, М-2887 від 18.08.2025, М-4133 від 25.11.2025, М-2664 від 02.06.2026).

Згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 23.06.2026 №07.3/6950 Головне управління повідомило позивача, що його звернення були розглянуті та у період з 08.06.2026 по 19.06.2026 Головним управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання КП «Київтеплоенерго» законодавства про захист прав споживачів, у ході якої встановлено, що визначення та розподіл обсягу теплової енергії витраченої на приготування гарячої води у будівлі/будинку, на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гвп, як різниця між показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q приг гвп) визначеного у відповідності до формули 27 Методики, фактично потрібно - як частина від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q приг гвп, спожитої будівлею/будинком Q ф.с гвп = 20%, чим порушено вимоги Розділу V визначення та розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води у будівлі/будинку на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства» від 22.11.2018 № 315; частини 1 статті 9 Закону України « Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; пункту 24 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830; абзацу 1 пункту 11 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії; пункту 5 частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХП.

Згідно листа ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 23.07.2026 № 05.3/8111 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві на звернення позивача від 15.07.2026 вх.№3 М-3572 надало копії документів, які були складені за результатами здійсненого позапланового заходу державного нагляду КП «Київтеплоенерго», а саме: акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів віуд 19.06.2026 № 854-1 на 127 арк., припис про усунення порушень вимог законодавства від 26.06.2026 № 45 на 3 арк, протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.2026 № 30 на 2 арк., постанова про накладення адміністративного стягнення від 21.07.2026 № 28/4833 на 2 арк.

На виконання припису про усунення порушень вимог законодавства від 26.06.2026 № 45 відповідачем здійснено перерахунок нарахувань позивачу, що підтверджується наданим суду розрахунком перерахунку нарахувань обсягу теплової енергії за витрачену на забезпечення функціонування теплової внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання за період з листопада 2023 по квітень 2026, який містить відкориговані нарахування за період з 01.11.2023 по 30.04.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, нарахування плати та визначення обсягів за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 11.12.2019 № 1182, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 зі змінами (далі - Методика №315) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 Розділу ІІ Методики № 315 загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку ГВП або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.п.буд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Qбуд) розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд).

Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд) визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд).

У разі, якщо приготування гарячої води відбувається у будівлі/будинку (у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці), то загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Qбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, а загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допомогою вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем (Vгвпбуд = Vх.в.гвп.буд).

Відповідно до п. 2 Розділу V Методики № 315 у разі, якщо приготування гарячої води відбувається у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/ когенераційній установці будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с), за наявності циркуляції, визначається:

в міжопалювальний період:

як різниця між показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q гвп приг ), визначеного у відповідності до формули 27 цієї Методики;

розрахунково у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики у разі відсутності, тимчасового виходу з ладу або втраті вузла комерційного обліку теплової енергії; у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики - як відсоток Qгвп ф.с = 20 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвп приг );

в опалювальний період - не визначається (Qгвп ф.с = 0), а входить до обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.

Разом з цим, згідно з п. 3 Розділу V Методики № 315 у разі, якщо приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с ), за наявності циркуляції, визначається у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики.

Враховуючи, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання (2 вузла) зазначеного будинку, тобто приготування гарячої води відбувається поза межами будівлі/будинку, то обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с) має визначатися у відповідності до формули 29 Методики №315.

Водночас, положення п. 3 розділу V Методики № 315 підлягають застосуванню саме з урахуванням фактичної схеми теплопостачання конкретного будинку та наявних у виконавця послуг вихідних даних, необхідних для проведення відповідного розрахунку.

Згідно п. 4 розділу V Методики № 315 у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП для розрахунків у відповідності до формул 28, 29 цієї Методики для типових будівель/будинків можуть бути застосовані довжини визначені на базі проектних довжин трубопроводів відповідної серії будівлі/будинку. При відсутності інформації щодо технічного стану ізоляції на трубопроводах внутрішньобудинкової системи ГВП - теплові втрати трубопроводів приймаються як для неізольованих трубопроводів Q втр.підв = 22 Вт/м.

Згідно п. 5 розділу V Методики № 315 у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік відповідної комунальної послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Як убачається з матеріалів справи, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 обладнаний вузлами комерційного обліку теплової енергії та гарячої води, які перебувають у працездатному стані та забезпечується гарячим водопостачанням від окремо розташованого центрального теплового пункту по розподільчим тепловим мережам гарячого водопостачання до вузлів приєднання будинку. Приготування гарячої води здійснюється поза межами будинку, а тому відповідно, визначення обсягів спожитої теплової енергії та їх подальший розподіл між споживачами має здійснюватися з дотриманням установленого законодавством порядку.

Враховуючи вказані обставини, для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, підлягають застосуванню положення п. 3 розділу V Методики № 315, а у випадках, передбачених Методикою, - формули 28 та 29.

При цьому, суд звертає увагу, що сам факт відсутності у виконавця послуг певних технічних даних не може автоматично свідчити про правомірність застосування ним іншої формули розрахунку, якщо нормативно-правовим актом встановлений спеціальний порядок визначення відповідного обсягу теплової енергії.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Як установлено судом, у період з 08.06.2026 по 19.06.2026 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві проведено відповідний захід державного нагляду за зверненнями позивача.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що визначення та розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води у будинку, на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП здійснювалися із застосуванням розрахунку, який не відповідав вимогам Методики № 315.

За висновком контролюючого органу, такий порядок розрахунку не відповідав вимогам розділу V Методики № 315, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, абз. 1 п. 11 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та п. 5 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Cуд приймає до уваги, що висновки контролюючого органу були зроблені за результатами проведення відповідного заходу державного нагляду щодо діяльності відповідача та дослідження документів, пов`язаних із нарахуваннями за відповідну комунальну послугу.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та встановленими порушеннями контролюючого органу, а факт допущення відповідачем порушення при здійсненні відповідних нарахувань знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Водночас, суд враховує, що після проведення перевірки відповідачем було здійснено перерахунок нарахувань за спірний період.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що перерахунок здійснено за період з 01.11.2023 по 30.04.2026, у зв`язку з чим, відповідні нарахування, проведені позивачу раніше, були скориговані.

Отже, на момент розгляду справи в суді вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок, зокрема в частині за період з листопада 2023 по жовтень 2025 року фактично виконана, що мало наслідком закриття провадження в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що починаючи з січня 2023 року по жовтень 2023 року позивачем здійснено нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, відповідно до п. 3 Розділу V Методики № 315 та формули 29 Методики № 315.

За таких обставин, вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок в частині починаючи з січня 2023 року по жовтень 2023 року задоволенню не підлягає.

Разом із тим, факт подальшого усунення відповідачем порушення не спростовує встановленої судом обставини щодо неправомірності здійснення первісних нарахувань.

Принагідно зауважити, що саме неправомірність застосованого відповідачем способу розрахунку стала підставою для звернення позивача до відповідача, контролюючого органу та суду, а в подальшому - для проведення відповідачем перерахунку.

Таким чином, за наявності встановлених у справі фактичних обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправним та незаконним застосування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» для розрахунку та нарахування ОСОБА_1 як споживачу гарячої води за адресою АДРЕСА_1 оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання формули 27 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 в період з листопада 2023 по жовтень 2025 року.

З приводу позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як зазначено вище, ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 статті 23 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц.

Окрім цього, при розгляді справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17.

Практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У переважній більшості випадків ЄСПЛ наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого.

В даному випадку, суд зазначає, що для відновлення свого порушеного права позивач був вимушений витрачати власний час, докладати додаткових зусиль, готувати звернення, збирати документи, а після неналежного вирішення питання з боку відповідача звертатись до суду та контролюючого органу.

Такі обставини, на переконання суду, виходять за межі звичайних незручностей, які можуть виникнути у споживача у зв`язку з отриманням комунальної послуги.

Саме по собі відновлення майнового становища споживача не означає автоматичного відновлення його психоемоційного стану та не позбавляє права на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права.

Суд враховує доводи позивача про те, що тривала необхідність відстоювати свої права, невизначеність щодо правильності нарахувань, необхідність витрачати час та докладати додаткових зусиль спричинили йому душевні переживання, нервове напруження та погіршення самопочуття.

Моральна шкода у цій справі полягає передусім у душевних стражданнях, нервовому напруженні, вимушеній необхідності постійно відстоювати своє право та докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права споживача.

Саме такі наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку із неправомірною поведінкою відповідача, оскільки за умови здійснення відповідачем нарахувань відповідно до вимог законодавства, позивач не був би змушений протягом тривалого часу звертатися до відповідача, контролюючого органу та суду за захистом своїх прав.

Отже, встановивши, що в даному випадку позивачу спричинена моральна шкода, суд приходить до висновку, що виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди за вищевказаних обставин у сумі 10 000, 00 грн. є необхідним та достатнім.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано обґрунтованих доказів, які б спростовували докази позивача.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, яку позивач оцінив у 10 000 грн., є законними та обгрунтованими.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та незаконним застосування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» для розрахунку та нарахування ОСОБА_1 як споживачу гарячої води за адресою АДРЕСА_1 оплати за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, формули 27 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 в період з листопада 2023 року по жовтень 2025 року.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 .

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ЄДРПОУ 40538421.

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА