Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №191/7428/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/7428/26

Провадження № 1-кп/191/431/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026046390000112 від 02 червня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Володимирівське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року (справа №191/2656/17) та згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року (справа №191/452/19) ОСОБА_3 зобов`язаний виплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1400,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 27 липня 2029 року.

Однак ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок щодо сплати аліментів, маючи прямий умисел на злісне ухилення від сплати встанвлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, у період часу з 03 травня 2019 року до 08 травня 2026 року не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив право дитини на повноцінне жяття та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. У вказаний період часу ОСОБА_3 , працюючи на різни підприємствах без укладення трудового договору, про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з отриманих доходів гроші на утримання доньки у повному обсязі не сплачував, будь-якої іншої допомоги доньці не надавав, тобто умисно рішення суду не виконував.

Також ОСОБА_3 у Синельниківській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості у вказаний період на обліку не перебував та не звертався до вказаної установи за допомогою у працевлаштуванні, що свідчить про небажання офіційно працевлаштуватися та сплачувати аліменти на дитину, на попереджувальні листи Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність погашення заборгованості не реагував.

В результаті у ОСОБА_3 утворилася заборгованість в період з 03 травня 2019 року до 08 травня 2026 року зі сплати аліментів в розмірі 114409,17 грн., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відповідно до статей 291, 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_7 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Так, до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

-письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності;

- письмова заява потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_7 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

В заяві про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника - адвоката ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Згідно даної заяви ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В заяві щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні потерпілі зазначили, що згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, згодні на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч.2 ст.381 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні виду та міри покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, яке відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів наркологі та психіатра не перебуває, вину визнав повністю.

Як обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України суд враховує щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з урахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого і попередження вчиненню ним інших правопорушень призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.164 КК України.

Також, враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок, особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше не судимий, раніше до кримінальної відповідальногсті не притягувався, свою вину визнав, щиро покаявся, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові доказии і судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-370, 373, 374, 381, 382, ч.1 ст.394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його отримання до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1