Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №190/1712/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1712/26

Провадження №1-кп/190/175/26

ЄРДР № 12026042110000228

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Березівка Одеської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, військовослужбовця, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 426-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді командира 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимогам ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 20, 21, 22, 22-1, 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 20 січня 2026 приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи у місті розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , діючи умисно, на грунті виниклої підозри вживання військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 наркотичних засобів, наблизився до ОСОБА_7 та завдав йому 3 удари лівою ногою, а саме коліном в область грудної клітини, чим наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження, внаслідок яких останній впав на підлогу, та надалі завдав ще не менше 8 ударів лівою ногою в область тулубу, ребер ОСОБА_7 , чим спричинив йому тупу травму грудної клітини у виді переломів ребер праворуч: 9,10 приблизно по передньо-пахвовій лінії, 10 приблизно по лінії лопатки, переломи ребер ліворуч: 2 по білягрудинній лінії, 4-6 приблизно між середньо-ключичною лінію та передньо-пахвовою, 7-10 зі зміщенням від середньо-пахвової до задньо-пахвової лінії, 10,11 приблизно по лінії лопатки, перебіг котрої протікав з розвитком двобічної пневмонії з гнійним, серозно-гнійним фібринозним характером ексудату, абсцедуванням та карніфікацією у легенях, фібринозно-гнійного плевриту та гнійного бронхіту, випотом у плевральні порожнини, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, від яких ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у медичному госпіталі.

Крім того, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді командира 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимогам ст. ст. 3, 27, 28, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 28, 29, 31, 32. 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, 20 січня 2026 приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи у місті розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті виниклої підозри вживання військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_7 наркотичних засобів, будучи військовослужбовцем сержантського складу та начальником за військовим званням стосовно останнього як військовослужбовця рядового складу, прагнучи продемонструвати свою уявну перевагу, утвердити власний авторитет у військовому колективі, в порушення закріпленого у військових статутах порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, всупереч інтересам служби, наблизився до ОСОБА_7 та завдав йому 3 удари лівою ногою, а саме коліном в область грудної клітини, чим наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження, внаслідок яких останній впав на підлогу, та надалі завдав ще не менше 8 ударів лівою ногою в область тулубу, ребер ОСОБА_7 , чим спричинив йому тупу травму грудної клітини у виді переломів ребер ліворуч: 9,10 приблизно по передньо-пахвовій лінії, 10 приблизно по лінії лопатки, переломи ребер ліворуч: 2 по білягрудинній лінії, 4-6 приблизно між середньо-ключичною лінію та передньо-пахвовою, 7-10 зі зміщенням від середньо-пахвової до задньо-пахвової лінії, 10,11 приблизно по лінії лопатки, перебіг котрої протікав з розвитком двобічної пневмонії з гнійним, серозно-гнійним фібринозним характером ексудату, абсцедуванням та карніфікацією у легенях, фіброзно-гнійного плевриту та гнійного бронхіту, випотом у плевральні порожнини, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, внаслідок чого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в медичному госпіталі, таким чином спричинив тяжкі наслідки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 426-1 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 20.01.2026 року, будучи військовослужбовцем сержантського складу, перебуваючи у місті розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , на грунті підозри вживання наркотичних засобів солдатом ОСОБА_7 наніс останньому тілесні ушкодження, а саме 3 удари лівою ногою, коліном в область грудної клітини, внаслідок яких останній впав на підлогу, та надалі завдав ще не менше 8 ударів лівою ногою в область тулубу, ребер, внаслідок яких ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в медичному госпіталі. У скоєному щиро каявся та просив суворо не наказувати. Циивільний позов визнає, проти стягнення з нього моральної шкоди не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 426-1 КК України повністю, а також визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи на підставі ст. 349 КПК України, неможливість оскарження обставин справи ОСОБА_4 зрозуміла. Судом з`ясовано, що наслідки ст. 349 КПК України обвинуваченому зрозумілі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;

- за ч. 5 ст. 426-1 КК України - як застосування насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

При визначенні виду та розміру покарання суд враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання в силу ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують обвинувачення в силу ст. 67 КК України судом не встановлено.

Ураховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченого, виходячи з положень статей 65-67 КК України, наявних у матеріалах кримінального провадження відомостей, належно перевірених та оцінених судом, ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового провадження, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України 7 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 426-1 КК України 8 років позбавлення волі, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого та дозволить останньому стати на шлях виправлення.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку.

Так, в ході судового розгляду потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, згідно якого остання просила стягнути з обвинуваченого 1 000 000,00 грн. в рахунок відшкодування відшкодування моральної шкоди/а.с.61-64/.

Згідно ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як встановлено судом, в результаті неправомірних дій обвинуваченого, що виразились в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_7 , який є рідним братом потерпілої, останній безумовно завдано моральну шкоду, а тому суд, враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала потерпіла, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, що у свою чергу спричинило порушення нормального, повсякденного укладу життя позивача та виходячи із тривалості, глибини страждань позивача, яка втратила брата, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Речові докази - шапку, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області слід знищити.

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 426-1 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України – СІМ років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 426-1 КК України – ВІСІМ років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 ВІСІМ років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обраховувати з моменту затримання, тобто з 22.10 години 24.04.2026.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування відшкодування моральної шкоди.

Речові докази - шапку, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1