Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №187/2162/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/2162/26 Провадження №1-кп/0187/230/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047250000038 від 16.08.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.

Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, має середню освіту, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, одружений, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 15.08.2026 приблизно об 23:00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи на березі річки «Дніпро», неподалік бази відпочинку «Славутич», розташованого поблизу с-ще Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області (за координатами 48.5601280, 34.5591926), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, за допомогою заздалегідь заготовлених та принесених із собою заборонених знарядь лову, а саме: 2 (двох) жилкових сіток для вилову риби (загальною довжиною 70 м. та 300 м., висота 1,5 м., вічко 30 мм), в супереч вимогам ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», за відсутності дозволу на зайняття рибним і добувним промислом відповідно, діючи у порушення п.п. 1 п. 1 Розділу IV, п.п. 4. п. 4 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 N? 700, в яких визначено:

-«Забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції кхапка та підсак, встановлених цими Правилами розмірів», відпливши від берега на гумовому човні на деяку відстань незаконно встановив у воді річки «Дніпро», заздалегідь заготовлені та принесені з собою заборонені знаряддя лову, а саме: 2 (дві) жилкові сітки для вилову риби (загальною довжиною 70 м. та 300 м., висота 1,5 м., вічко 30 мм), після чого повернувся на берег.

Далі, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 16.08.2026 приблизно о 04:30 годині ОСОБА_3 , заплив на гумовому човні у воду на те ж саме місце, зняв, раніше ним встановлені заборонені знаряддя лову — 2 (дві) жилкові рибальські сітки, в яких вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: риба судак в кількості 27 штук, риба плітка в кількості 103 штуки, риба плоскирка в кількості 69 штук, риба лящ в кількості 30 штук, риба сом в кількості 1 штука, риба карась сріблястий в кількості 8 штук.

Таким чином, ОСОБА_3 за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме: 2 (двох) жилкових сіток, вчинив незаконний вилов водних живих біоресурсів, а саме: риба судак в кількості 27 штук, риба плітка в кількості 103 штуки, риба плоскирка в кількості 69 штук, риба лящ в кількості 30 штук, риба сом в кількості 1 штука, риба карась сріблястий в кількості 8 штук, на загальну суму 433 092 гривень.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року N? 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля передбачено, що незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову. На те, що шкода є істотною, вказують наступні дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо.

Тим самим, відповідно до додатку N? 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 N? 1042, своїми умисними діями направленими на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_3 заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40995974), розмір якої складає 433092 гривень (чотириста тридцять три тисячі дев`яносто дві гривні).

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, кваліфікуються за ч. 1 ст. 249 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- письмова заява ОСОБА_3 щодо визнання цивільного позову;

- письмова заява представника потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- цивільний позов представника Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника, та представнику потерпілого ОСОБА_5 було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленим в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник ОСОБА_4 .

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України, через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).

ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має середню освіту, одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на військовому обліку.

Як обставини, що пом`якшують покарання суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, передбаченими ст. 67 КК України, які обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, що їх обтяжують, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду.

Окрім того, в рамках даного кримінального провадження представником Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм ОСОБА_5 на досудовому слідстві заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, є територіальним органом Держрибагентста який реалізує державну політику у сфері рибного господарства, до повноважень якого належить, зокрема, державний контроль у галузі охорони використання рибальства в межах району діяльності (Дніпропетровська область)

Пунктом 1 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (Дніпропетровський рибоохоронний патруль), затвердженого наказом Держрибагентства від 20.01.2026 N? 51, визначено, що Дніпропетровський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства, як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб?єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

16 серпня 2026 року завідувачем Кам?янської територіальної дільниці відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль ОСОБА_6 було викрите правопорушення, скоєне ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було внесене 16.08.2026 до ЄРДР за N? 1202604720000038 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК

16.08.2026 року о 04.30 годині ОСОБА_7 маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, з корисних мотивів, перебуваючи на водоймі р. Дніпро Дніпровське водосховище поблизу бази відпочинку «Славутич» с-ще Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, де забороненими знаряддями лову - сітками жилковими здійснювали незаконний вилов живих водних біоресурсів, виловивши 238 екземплярів ЖВБ.

В результаті протизаконних дій ОСОБА_8 на момент виявлення правопорушення здійснили незаконний вилов живих водних біоресурсів - загальною кількістю 238 екземплярів, а саме:

карась сріблястий 8 екз. х 1 581,00 грн. = 12 648,00 грн.;

судак звичайний 27 екз. ? 3 587,00 грн. = 96 849,00 грн.;

Плітка (тарань) 103 екз. х 1 564,00 грн. = 161 092,00 грн.;

Плоскирка 69 екз. ? 1 564,00 грн. = 107 916,00 грн.;

Лящ 30 екз. x1 649,00 грн. = 49 470,00 грн.;

Сом 1 екз. ? 5 117,00 грн. = 5 117,00 грн.

чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству держави на суму 433 092 (чотириста тридцять три тисячі дев?яносто дві) грн. 00 коп.

ОСОБА_7 своїми діями порушив вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 року N? 2894 - III, підпункт 1 пункту 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених Наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 N? 700 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 року за N? 1412/38748 (далі - Правила).

Згідно статті 52' Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 N? 2894-III сітки (крім тих, що призначені для промислового лову) віднесені до заборонених знарядь лову.

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками віднесено до повноважень посадових осіб органів рибоохорони.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються У володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об?єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізаци) у визначених відповідно до законодавства водних об?єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об?єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Кожний громадянин має право користуватися об?єктами тваринного світу - об?єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Об?єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність, відповідно до закону.

Згідно п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів?- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов?язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.127 Кримінального процесуального кодексу України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 4 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міста Києва та )Севастополя) - 50 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 %, бюджет міста Києва та Севастополя - 70%. Таким чином, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної ради, на адміністративній території якого скоєне правопорушення.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок Петриківської селищної територіальної громади, на адміністративній території якої скоєне правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджету у вказаному вище співвідношенні.

На даний час шкода, заподіяна рибному господарству Держави не відшкодована.

За наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки завдані рибному господарству України у розмірі 433 092 (чотириста тридцять три тисячі дев?яносто дві) грн. 00 коп.

При вирішенні цивільного позову суд керується вимогами ст.ст. 127, 128, 129 КПК України, ст. 22, 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Як вбачається з положень ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст.22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Беручи до уваги викладене, доведений розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та відповідно у завданні шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправними діями ОСОБА_3 та шкодою, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 433 092 (чотириста тридцять три тисячі дев?яносто дві) грн. 00 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушення.

Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Так, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 96-1, п. 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: ?? жилкову сітку в кількості 1 (одна) штука довжиною 70 метрів висота 1,5 метри розмір вічка 30 мм., жилкову сітку в кількості 1 (одна) штука довжиною 300 метрів висота 1,5 метри розмір вічка 30 мм., 1 (один) гумовий човен «KOLIBRI» з двома веслами.

Риба судак в кількості 27 штук, риба плітка в кількості 103 штуки, риба плоскирка в кількості 69 штук, риба лящ в кількості 30 штук, риба сом в кількості 1 штука, риба карась сріблястий в кількості 8 штук вилученню у власність держави не підлягає, оскільки повернута до природного середовища.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 у справі № 187/1729/26, необхідно скасувати.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.1, п. 1, ч.2 ст. 96-1, п. 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: жилкову сітку в кількості 1 (одна) штука довжиною 70 метрів висота 1,5 метри розмір вічка 30 мм., жилкову сітку в кількості 1 (одна) штука довжиною 300 метрів висота 1,5 метри розмір вічка 30 мм., 1 (один) гумовий човен «KOLIBRI» з двома веслами.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 у справі № 187/1729/26.

Речовий доказ: відео диск з записом від 16.08.2026 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов представника Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області матеріальну шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища у розмірі 433 092 (чотириста тридцять три тисячі дев?яносто дві) грн. 00 коп.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок кримінального правопорушення сплатити на користь Петриківської селищної територіальної громади за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/ТГ смт. Петриківка/24062100, код отримувача ЄДРПОУ - 37988155, розрахунковий рахунок - UA788999980333119331000004519, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 24062100.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя:ОСОБА_1