Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №187/1623/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №187/1623/26

Суддя: Соловйов І. М.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1623/26

2/0187/947/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також позивачка просила стягнути на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюбні відносини припиненні відповідач проживає окремо, належної та регулярної матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає. У зв`язку з постійним доглядом за малолітньою дитиною позивачка несе витрати на забезпечення повсякденних потреб сім`ї та потребує матеріальної допомоги від відповідача. У зв`язку з чим звернулась до суду про стягнення з відповідача на її утримання до досягнення дитиною 3-го віку.

Ухвалою суду від 13.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.08.2026, яка повернулась до суду 26.08.2026 з відміткою «адресат відсутній».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.

16.08.2022 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по у місті Кам`янському Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 460, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу подружжя має малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 08.03.2020, батьками дитини записані сторони.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 123 від 03.08.2026 виданої Петриківською сільською радою позивачка проживає спільно з дитиною.

Статтею 75 СК України встановлено обов`язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати одне одного. За загальним правилом право на утримання має той із подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може її надавати.

Водночас спеціальні підстави надання утримання дружині, з якою проживає малолітня дитина, визначено статтею 84 СК України. Відповідно до частин другої та четвертої цієї статті дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини - до досягнення дитиною трьох років незалежно від того, чи працює дружина, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі статтею 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя в натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За частиною першою статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Позивачка зазначає, що відповідач є працездатним, проте не повідомляє свого місця роботи.

Отже, право позивачки на утримання до досягнення донькою трирічного віку не залежить від працевлаштування позивачки чи її матеріального становища. Для реалізації цього права вона не зобов`язана доводити свою непрацездатність або потребу в матеріальній допомозі. Водночас необхідною умовою присудження утримання є можливість відповідача надавати таку допомогу.

Відповідач не надав доказів на спростування доводів позивачки щодо його можливості надавати матеріальну допомогу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 141 Цивільно процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні із з даним позовом, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору, розмір якого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як убачається з матеріалів справи, Позивачкою заявлено до стягнення з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем до позовної заяви додано:

Договір про надання правничої допомоги № 92-ав від 03 серпня 2026 року, укладений між адвокатом Петренко Іриною Феліксівною та ОСОБА_1 ;

Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 03 серпня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 92-ав від 03.08.2026 року;

Документи на підтвердження повноважень адвоката Петренко І.Ф. (ордер / свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).

Згідно зі змістом Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 03.08.2026 року, адвокатом Петренко І.Ф. надано клієнту ОСОБА_1 такі правничі послуги: правовий аналіз документів та складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку загальною вартістю 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Суд враховує, що до понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу належать як витрати, що вже сплачені стороною, так і ті, які підлягають сплаті в майбутньому на виконання умов укладеного договору.

Визначальним є факт дійсно наданої адвокатом правничої допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Крім того, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем заперечень проти заявленого розрахунку чи клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до суду подано не було.

Оцінивши надані Позивачем докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн є обґрунтованим, реальним, фактично підтвердженим доданими документами та співмірним зі складністю цієї справи і обсягом виконаної адвокатом роботи.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_1 , починаючи з 04.08.2026 до досягнення трирічного віку їхньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 08.10.2026.

Суддя І. М. Соловйов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua