Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №766/1176/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 766/1176/26

Номер провадження 2/184/838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом та посилається на наступні обставини.

08.12.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8552720. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. 17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Відповідно до Реєстру боржників від 17.10.2025 до Договору факторингу №17102025 від 17.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 500,00 грн. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ». Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №8552720 в розмірі 27 500,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 500,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 14 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами. Враховуючи вище вказане, ТОВ ФК ЄАПБ звернулося до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 наданий відзив на позовну заяву, згідно якого після вивчення матеріалів справи, вважає позовні вимоги позивача по даному договору не обґрунтованими. А додані до позову додатки такими, які ні доказом надання кредиту відповідачу по справі, ні доказом його боргу перед позивачем – не являються. Через що, сторона відповідача, позовні вимоги позивача не визнає з наступних причин:

- кредитний договір без підтвердження надання кредиту первинними фінансовими бухгалтерськими документами доказом надання кредиту не являється;

- факт надання кредиту відповідачу по справі не підтверджений первинними фінансовими бухгалтерськими документами;

- до позовної заяви не доданий, складений у відповідності з вимогами чинного законодавства, розрахунок боргу;

- відповідач не повідомлявся про зміну кредитора по кредитному договору.

Згідно відповіді на відзив представника позивача, кредитні договори, які укладені між сторонами в електронній формі мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами. Заповнюючи заявку, заявник підтверджує свою обізнаність із умовами Правил та надає свою згоду на передачу Фінансовій установі своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов`язання за договором. У відповідності до умов кожного укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Відповідачем в кредитному договорі було вказано наступні реквізити платіжної картки, а саме: НОМЕР_1 . Звертаємо увагу суду на те, що Позивач не є банківською установою, а отже на підтвердження зарахування кредитних коштів перерахованих ОСОБА_1 за кредитним договором на його банківську картку номер НОМЕР_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може надати жодної інформації, адже згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. А тому, Відповідач, як тримач карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти може, власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження та/або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведених договорах.

Звертають увагу суду, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного Позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України

Нарахована заборгованість відповідає погодженим умовам за кредитом, тому Первісний кредитор нараховував % відповідно до умов погодженого договору з Відповідачем.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просять відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на факти, зазначені у відзиві на позов.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, 08.12.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8552720 про надання споживчого кредиту на наступних умовах (п.п.1.3.-1.4., 1.5.1, 1.5.2. Договору): сума кредиту 6 000,00 гривень; тип кредиту кредит; строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується, якщо Споживач до 07.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Згідно п.п.1.8. Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 21600,00 грн.

1.10.1 Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 27600,00 грн.

Крім того, згідно Додаткової угоди від 09.12.2024 до Договору № 8552720 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали Додаткову про наступне.

1. Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:

1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції:

«1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Тип кредиту – кредит.»

Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25 190,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25 085,50 грн.

Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе 32 190,00 грн.

Згідно п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «ФК Контактовий Дім» від 23.10.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 на суму 6000.00 грн.- 08.12.2024 та 1 000,00 грн. – 09.12.2024.

Крім того, згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , за період 08.12.2024 було зарахування коштів на суму 6 000 грн., 09.12.2024 на суму 1 000,00 грн.

17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 17.10.2025 до Договору факторингу №17102025 від 17.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 500,00 грн.

Згідно картки обліку за договором №8552720 від 08-12-24 відповідачем було внесено оплату в рахунок відсотків, а саме: 07.01.2025 – 1 985,00 грн., 24.02.2025 – 2 000,00 грн., 07.03.2025 – 2 000,00 грн., всього на суму 5 985,00 грн.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, згідно до розрахунку заборгованості позивача ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №8552720 в розмірі 27 500,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 500,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 14 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 7 000,00 грн.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого, утворилась заборгованість.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення договору №8552720 від 08-12-24 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів з огляду на таке.

У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 7 000,00 грн. відповідачем на момент пред`явлення позову не була погашена. Доказів, що підтверджували б часткове чи у повному розмірі погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, слід вказати наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд дійшов висновку про те, що необхідно визначити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

На підставі викладеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за процентами в розмірі 7 000,00 грн., та з урахуванням часткової сплати відповідачем суми в розмірі 5 985,00 грн. (за процентами), до стягнення підлягає 1 015,00 грн. заборгованість за відсотками.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 14 000,00 грн., то суд зважає на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних Перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок пені, штрафів за кредитним договором №8552720 від 08.12.2024.

З огляду на зазначене, пеня за кредитним договором №8552720 від 08.12.2024 в розмірі 14 000,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №8552720 від 08.12.2024 у загальному розмірі 8 015,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 776,09 грн. (2662,40 х29,15%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 263, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, б.2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором №8552720 від 08.12.2024 в розмірі 8 015,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, б.2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») судовий збір в сумі 776,09 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко