Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №183/5598/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5598/26

№ 2/183/5838/26

07 жовтня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії, отриманої в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Фабро Євгеній Альбертович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є сином та спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті у Першій полтавській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 1/2024. До складу спадщини увійшли грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 19 076,24 грн, а також недоотримана пенсія в розмірі 58 155,80 грн, яка обліковувалася на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України». Постановою державного нотаріуса від 08.10.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію.

Заочним рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 у справі № 186/2061/24 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю та визнано за ним право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти в АТ «Ощадбанк» у розмірі 58 155,80 грн, а також встановлено, що окремо існує і сума недоотриманої пенсії в розмірі 19 076,24 грн, яка входить до складу спадщини. Після набрання цим рішенням законної сили, Листом АТ «Ощадбанк» від 03.02.2026 № 34/2-12/980/2026/с позивача було повідомлено, що грошові кошти, які обліковувалися на рахунку станом на 01.01.2026, були перераховані Банком до Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 745.

Таким чином, станом на час звернення до суду обидві складові належних позивачу коштів фактично підлягають виплаті саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на загальну суму 77 232,04 грн (19 076,24 грн + 58 155,80 грн). Однак рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 08.04.2026 № 1200-0502-8/9503 позивачу було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлої матері. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його право власності на спадкове майно, оскільки суми пенсії, які увійшли до складу спадщини, передаються спадкоємцям у повному обсязі без будь-яких часових обмежень, а приписи ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо трирічного обмеження не розповсюджуються на спадкові правовідносини.

Позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на свою користь недоотриману пенсію, отриману в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , у розмірі 77 232,04 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064,96 грн.

Ухвалою судді від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, а також витребувано копію спадкової справи.

Відповідач, не погоджуючись з позовом, подав відзив, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач у поданому відзиві зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спадкодавець ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа. За її життя пенсія нараховувалася та виплачувалася в повному обсязі по липень 2023 року включно, і будь-якої заборгованості з виплати пенсії за цей період не існує. З 1 серпня 2023 року нарахування та виплату пенсії було припинено відповідно до вимог Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, у зв`язку з отриманням від АТ «Ощадбанк» інформації про те, що протягом року заходи щодо особистого звернення пенсіонера або руху коштів за її участю не здійснювалися. За життя ОСОБА_2 із заявами про поновлення виплати пенсії до органів Пенсійного фонду України не зверталася та рішення про припинення виплати не оскаржувала. Також відповідач вказав, що нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено чіткий механізм та строки виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю. Звільнення від пропуску цього строку чи його поновлення законом не передбачено, а виплата за межами шестимісячного строку здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений законом шестимісячний строк для звернення членів сім`ї померлої із заявою про виплату недоотриманої пенсії закінчився 24.04.2024. Позивач ОСОБА_1 у грудні 2023 року звертався лише за отриманням допомоги на поховання, яка була йому виплачена, однак із заявою про виплату недоотриманої пенсії у передбачений законом шестимісячний строк не звертався. Заява про виплату недоотриманої пенсії надійшла від позивача лише 01.04.2026, тобто з суттєвим пропуском встановленого строку. За результатами розгляду цієї заяви відповідачем прийнято рішення від 08.04.2026 № 1200-0502-8/9503 про відмову у виплаті у зв`язку з закінченням шестимісячного строку та відсутністю свідоцтва про право на спадщину на ці суми. До того ж, належним документом, що підтверджує набуття права на недоотриману пенсію в порядку спадкування за межами шестимісячного строку, є свідоцтво про право на спадщину, яке позивачем ані до органу Пенсійного фонду, ані до матеріалів справи надано не було. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що за розрахунком органу Пенсійного фонду України, проведеним із урахуванням трирічного обмеження, встановленого частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розрахована сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 станом на день її смерті становить 4 827,41 грн, що спростовує розрахунки, наведені позивачем. З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач подав відповідь на відзив у якій висловив незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві.

Ухвалою суду від 10.08.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав клопотання у якому просить проводити судовий розгляд у їх відсутність, позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданому відзиві просив розглядати справу у його відсутність, відмовивши у позові в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганську. Зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 .

Батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 18 травня 1976 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла у м.Луганську, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 19 грудня 2023 року та копією рішення суду у справі №554/10761/23 про встановлення факту смерті.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Першою полтавською державною нотаріальною конторою 03 січня 2024 року заведено спадкову справу № 1/2024 за заявою її сина - ОСОБА_1 .

08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до вказаної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію в розмірі 19 076,24 грн, що знаходиться в установах філії Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» та належала його померлій матері ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Кізіми В. В. від 08 жовтня 2024 року № 2111/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані грошові кошти недоотриманої пенсії.

Вказане рішення нотаріусом мотивовано тим, що за даними Спадкового реєстру - за померлою ОСОБА_2 було зареєстровано заповіт від 24.02.2001, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Черняк А. Л. Оскільки місце зберігання оригіналу заповіту знаходиться на тимчасово окупованій території (м. Луганськ), заявником не було надано оригінал заповіту або його дублікат, що унеможливило встановлення повної інформації про склад спадкового майна та коло спадкоємців, призначених у заповіті.

Крім того, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян нотаріусом встановлено наявність іншого сина спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який також є спадкоємцем першої черги за законом. Оскільки спадкодавець на час відкриття спадщини постійно проживала в м. Луганськ на тимчасово окупованій території, нотаріус позбавлена можливості встановити фактичне коло спадкоємців, які прийняли спадщину в силу вимог частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України як такі, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За таких обставин, з огляду на відсутність оригіналу заповіту, неможливість з`ясувати коло спадкоємців за заповітом та за законом, а також факт прийняття чи неприйняття спадщини іншим спадкоємцем ОСОБА_4 , нотаріусом констатовано відсутність у спадковій справі всіх необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як убачається з матеріалів спадкової справи, у позивача ОСОБА_1 є рідний брат - ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року у справі № 186/2061/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо кола спадкоємців померлої ОСОБА_2 та факт прийняття спадщини.

Зокрема, судовим рішенням установлено, що брат позивача — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент смерті матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не був зареєстрований разом із нею за однією адресою в м. Луганську, будь-яких дій, спрямованих на прийняття спадщини чи її відмову у встановлений законом шестимісячний строк, не вчинив, із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався. За даними ГУ ПФУ в Луганській області, ОСОБА_4 ще у 2021 році знявся з обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який у встановлений судом та законом строк прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, є її син - позивач ОСОБА_1 .

Крім того, вказаним рішенням у справі № 186/2061/24 встановлено, що ОСОБА_2 за життя перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа у Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області (електронна пенсійна справа № 909250134837) та отримувала пенсію за віком.

У період з січня 2015 року по липень 2023 року включно пенсія ОСОБА_2 нараховувалася та виплачувалася в повному обсязі на її банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України», заборгованість з виплати пенсії за цей період відсутня.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі № 186/2061/24, що набрало законної сили, не потребують доказуванню при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Заочним рішенням суду у справі № 186/2061/24 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 , які належать померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у сумі 58 155,80 грн, що складаються із грошових заощаджень з відповідними відсотками та недоотриманої пенсії.

Після набрання судовим рішенням законної сили, 12 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Ощадбанк» із заявою про виконання рішення Шахтарського міського суду від 24.11.2025 та виплату йому залишку коштів у розмірі 58 155,80 грн.

Листом АТ «Ощадбанк» від 03 лютого 2026 року № 34/2-12/980/2026/с позивача було повідомлено про те, що грошові кошти, які обліковувалися на рахунку ОСОБА_2 , станом на 01 січня 2026 року перераховані банком до Пенсійного фонду України на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 745 «Деякі особливості застосування статті 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Водночас Банк роз`яснив, що право власності на повернуті кошти за одержувачем зберігається, а їх виплата у разі смерті здійснюється безпосередньо Пенсійним фондом України в порядку виплати недоотриманої пенсії спадкоємцям, у зв`язку з чим рекомендував звернутися до відповідного територіального органу ПФУ із заявою, судовим рішенням та листом банку.

13 січня 2026 року та повторно 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про виплату йому як спадкоємцю всієї суми недоотриманої пенсії померлої матері за рішенням суду — 58 155,80 грн, а також недоотриманої пенсії в розмірі 19 076,24 грн, додавши копію судового рішення, виконавчий лист та свідоцтво про народження.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 квітня 2026 року № 1200-0502-8/9503 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Відмова мотивована тим, що звернення за недоотриманою пенсією надійшло після спливу шестимісячного строку від дня смерті пенсіонера, а для отримання коштів, що увійшли до складу спадщини, позивачу необхідно надати свідоцтво про право на спадщину. Також відповідач зауважив, що рішенням Шахтарського міського суду від 24.11.2025 у справі № 186/2061/24 зобов`язання щодо здійснення виплати безпосередньо на ГУ ПФУ в Луганській області не покладалися.

На запит Першої полтавської державної нотаріальної контори від 03.01.2024 № 3/02-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало відповідь від 19.01.2024 № 1200-0503-8/1539 у якій повідомив нотаріуса про те, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 19 076,24 грн.

Листом АТ «Державний ощадний банк України» від 17 січня 2024 року № 61-12-05/8249/2024/БТ повідомив нотаріуса, що станом на 17 січня 2024 року на ім`я ОСОБА_2 в установах філії — Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» (ТВБВ № 10012/0162) наявний банківський рахунок № НОМЕР_3 (відкритий 17.07.2015), сума залишку коштів на якому становить 58 155,80 грн.

Отже, спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання в порядку спадкування за законом спадкового майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавцю.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

Як указано у висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 428/3413/17, згідно з яким обов`язок з виплати недоотриманої пенсії спадкодавця покладається на Управління ПФУ. Верховний суд зауважив, що відповідно до статті 1227 ЦК України право на одержання сум заробітної плати, пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За загальним правилом зазначеної норми, ці грошові кошти до складу спадщини не включаються, а підлягають виплаті особам, зазначеним у цій статті або в інших (спеціальних) законам, і лише за відсутності таких осіб зазначені кошти включаються до складу спадщини. Звернення з вимогою про виплату пенсії, яка належала померлому пенсіонерові, має надійти до органу Пенсійного фонду не пізніше 12 місяців після смерті пенсіонера. За відсутності такого звернення впродовж зазначеного строку належна до виплати пенсія включається до складу спадщини і спадкується на загальних підставах.

Ураховуючи не отримання пенсії членам її сім`ї, особами, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті в порядку ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», входить до складу спадщини та успадковується єдиним спадкоємцем першої черги, який подав заяву про прийняття спадщини та яким є позивач.

Як зазначає відповідач та підтверджено матеріалами справи, виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01 серпня 2023 року на підставі пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596. Підставою для припинення нарахування та виплати пенсії стало надходження до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомлення від АТ «Державний ощадний банк України» (лист від 13.07.2023 № 110.14-20/35380/2023/БТ, вх. № 2982/8 від 13.07.2023) з інформацією про те, що пенсійні кошти за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 одержувалися з поточного рахунку № НОМЕР_3 за довіреністю або не одержувалися особисто пенсіонером більше одного року.

За приписами п. 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Орган Пенсійного фонду України та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги у разі виключення банку з переліку уповноважених банків.

Після припинення виплати пенсії ОСОБА_2 до пенсійних органів із відповідною заявою не зверталась, відповідно до дати її смерті виплату пенсії не було поновлено.

Відтак, на момент смерті ОСОБА_2 була нарахована та належала їй, але не була отримана, пенсія у сумі 19076,24 грн, що підтверджується відповіддю ГУ ПФ України у Луганській області від 19.04.2024 на запит нотаріуса (а.с.84).

Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).

Отже, доводи відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про неналежність ненарахованої пенсії до складу спадщини є безпідставними.

Обмеження у три роки на виплату нарахованої пенсії за минулий час, передбачені частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовуються тільки за наявності вини пенсіонера у несвоєчасному отриманні пенсії, тоді як належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність вини спадкодавця у неотриманні пенсії за життя, відповідачем не надано.

Доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, оскільки ця правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми ЦК України не визначають строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Отже, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Таким чином, суд висновує, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування положень статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом та у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, отже успадкував належні спадкодавиці суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавиця мала право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення до органу ПФУ з вимогою про надання інформації щодо нарахованої, але не виплаченої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає права на обмеження цих виплат.

Спадкодавиця ОСОБА_2 у період часу з 01 серпня 2023 року по 24 жовтня 2023 року пенсійні виплати не отримувала, через їх не нарахування Пенсійним фондом, проте мала право на отримання пенсії в зазначений період, а тому суд висновує про те, що позивач, як спадкоємець має право на всю суму недоотриманої пенсіонером пенсії, яка входить до складу спадщини.

Крім того, оцінюючи вимоги позивача в частині стягнення суми 58 155,80 грн, суд звертає увагу на те, що вказана сума грошових коштів обліковувалася на банківському рахунку спадкодавиці ОСОБА_2 в АТ «Державний ощадний банк України» та складалася з її заощаджень та раніше виплачених пенсійних сум. Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 у справі № 186/2061/24, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 було визнано право власності на вказані кошти в порядку спадкування за законом.

Як убачається з матеріалів справи та повідомлення АТ «Ощадбанк» від 03.02.2026 № 34/2-12/980/2026/с, зазначені грошові кошти у розмірі 58 155,80 грн станом на 01.01.2026 були перераховані банком до Пенсійного фонду України на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 745. При цьому Банк роз`яснив, що право власності спадкоємця на ці повернуті кошти зберігається, а їх виплата здійснюється безпосередньо органами Пенсійного фонду України у порядку виплати недоотриманої пенсії.

Таким чином, оскільки кошти в розмірі 58 155,80 грн, право власності на які в порядку спадкування за законом вже встановлено за позивачем рішенням суду, підлягають виплаті саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області як повернута пенсійна виплата спадкодавця, а сума недоотриманої за життя та не виплаченої пенсії у розмірі 19 076,24 грн також увійшла до складу спадщини та успадкована позивачем, суд доходить висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми недоотриманої пенсії в розмірі 77 232,04 грн (19 076,24 грн + 58 155,80 грн).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає стягненню з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, отриману в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 77 232 (сімдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн 04 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, код ЄДРПОУ 21782461, адреса: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9.

Повне судове рішення складено і підписано 07 жовтня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.