Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №179/559/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/559/26

2-о/179/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

присяжних Клименко С.Ю., Гаджаса О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Кобець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Покровська міська рада Донецької області про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про оголошення його дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою.

Заява мотивована тим, що у грудні 2024 року, перебуваючи в с.Нововасилівка Покровського району Донецької області зникла безвісті його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.02.2025 дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202504247000008. Він має статус ВПО, переместився з м.Покровська Донецької області, наразі проживає у с-щі Магдалинівка.

З грудня 2024 року безвісті відсутня на сьогодні ОСОБА_2 не з`являлася, ніяких відомостей про її місцеперебування не надходило ні йому, ні її сину. Зі слів чоловіка сестри дружини, вона та її сестра загинули ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ворожого обстрілу.

Метою подання заяви, заявник зазначає отримання своєї частки у спадщину на транспортний засіб, який був придбаний у шлюбі.

Посилаючись на вищенаведені обставини, заявник просить оголосити дружину померлою.

Ухвалою від 14.05.2026 заява залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.06.2026 відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги заяви та просив їх задовольнити. Від виклику та допиту свідків відмовився.

Представник Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобець В.В. у судовому засіданні просив вирішити заяву відповідно до вимог діючого законодавства.

Представник Покровської міської ради Донецької області у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника міської ради та винести рішення на розсуд суду.

Вислухав пояснення заявника та представника заінтересованої особи, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042470000018 від 15.02.2025, до органу досудового розслідування 14.02.2025 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що в грудні 2024 року, перебуваючи в с.Нововасилівка Покровського району Дніпропетровської області, зникла безвісті його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаним повідомленням ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до отриманої судом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу №3279585 від 07.09.2025, ОСОБА_2 не зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа.

Відповідно до інформації з Головного центру оброки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21.09.2026, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 по 21.09.2026 не виявлено.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частини перша статті 2 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко - і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Щодо порядку оголошення фізичної особи померлою внаслідок бойових дій Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, де визначила, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи (пункт 72).

Так, у вказаній постанові зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Офіційні часові та територіальні характеристики воєнних дій встановлюються нормативно-правовими актами. Основним джерелом інформації про статус територій є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

У сфері судової практики фундаментальне значення має правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), де визначено, що встановлений реченням другим частини 2 статті 46 ЦК України шестимісячний строк має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Зазначений підхід підтверджений і деталізований у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 753/2274/25 (провадження № 61-14943св25), яка вказує, що у разі переходу території зі статусу ведення активних бойових дій до статусу тимчасової окупації, перебіг строку розпочинається з дати завершення активних бойових дій на цій місцевості.

У цьому Наказі зазначені :(1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Обгрунтовуючи подану заяву, Коваленко Заявник посилається на те, що його дружина зникла безвісті в грудні 2024 року, перебуваючи в с.Нововасилівка Покровського району Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, Покровська міська територіальна громада Донецької області, до якої віднесено с.Нововасилівку, з 23.08.2024 і до теперішнього часу є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_1 зникла безвісти в районі населеного пункту проведення воєнних дій, який до теперішнього часу є територією активних бойових дій, відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою, зазначений у ч. 2 ст.46 ЦК України, не настав, а отже заяву про оголошення дружини померлою, заявником ОСОБА_1 подано передчасно.

Крім того, наявні в матеріалах справи документи не є достатніми для підтвердження обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_1 загинула в грудні 2024 року при обставинах, на які посилається заявник.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Покровська міська рада Донецької області, про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.21-А.

Покровська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 04052933, місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, місто Покровськ, площа Незалежності, буд.11.

Повний текст рішення складений 06.10.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко

Присяжні С.Ю. Клименко

О.В.Гаджаса