Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №175/16771/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/16771/26

Провадження № 1-кп/175/1377/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026042240000643 за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довжи Сколівського району Львівської області Україна, неодруженого, не працюючого, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.08.2026, близько 21:40, знаходячись у коридорі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, взяв ніж, який знаходився у вказаному будинку. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , дочекавшись прибуття ОСОБА_4 до вказаного будинку і перебуваючи стосовно останнього у безпосередній близькості та утримуючи ніж у своїй правій руці, умисно наніс ОСОБА_4 один штиковий удар клинком ножа в область правої нижньої частини черевної порожнини.

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева, яке розпочинається раною на передній черевній стінці справа, далі проходить в раньовий канал, який йде спереду назад, дещо справа наліво та вгору, проникає в черевну порожнину, з ушкодженням по ходу раньового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та великого чепця, з явищами внутрішньочеревної кровотечі, що за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння згідно із п. 2.1.3-к «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор та потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_4 з`явився, вибачив обвинуваченого, просив його суворо не карати.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 не працює, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя та здоров`я особи, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому, оскільки цим вироком обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили скасувати, а обвинуваченого звільнити з-під варти у залі судового засідання.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення в період часу з 09 години 40 хвилин 12 серпня 2026 року по день винесення вироку, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

змив РБК, вилучений з поверхні підлоги поряд з шафою у коридорі дистильованою водою на 1 марлевий тампон, та контроль марлі, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з постановою про визнання речових доказів та вирішення питання про них від 12 серпня 2026 року, – знищити;

темно-сіру футболку з коротким рукавом зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 000002245, – знищити;

ніж кухонний, який складається з дерев?яного руків?я та металевого клинка, на ножі наявні подряпини, нерівності, сліди іржі та сліди РБК, поміщений до паперового конверту, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з постановою про визнання речових доказів та вирішення питання про них від 13 серпня 2026 року, – знищити;

зразок крові ОСОБА_4 у паперовому конверті, опечатаного пломбою ДСУ ДОБ СМЕ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 000002210, – знищити;

зразок крові ОСОБА_5 у паперовому конверті, опечатаного пломбою ДСУ ДОБ СМЕ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 000002211, – знищити;

марлевий тампон зі змивом у паперовому конверті НПУ, опечатаного пломбою ДСУ ДОБ СМЕ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 000002219, – знищити;

паперовий конверт НПУ, опечатаний пломбою ДСУ ДОБ СМЕ, в якому ніж; паперовий конверт ДСУ «ДОБ СМЕ», в якому змиви з об?єкта N?N?1,2 на нит. марлі, контр. марлі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією № 000002220, – знищити.

Скасувати арешти майна у кримінальному провадженні №12026042240000643, накладені ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2026 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1