Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №210/7483/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7483/25

Провадження № 2/210/598/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 жовтня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого рогу Сільченко В.Є., розглянувши в розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1411-3850.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A2993, для підписання Кредитного договору №1411-3850 від 20.06.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту – 8 000,00 грн.;

- строк кредитування – 365 днів;

- базовий період* – 20 днів;

- комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту;

- промо-ставка – 0,90 % в день;

- знижена % ставка – 1,50 % в день;

- стандартна % ставка 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою;

- 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період

починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії

Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Також Додатковою угодою №1 від 21.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1411-3850 від 20.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн. Також Додатковою угодою №2 від 22.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1411-3850 від 20.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн. Також Додатковою угодою №3 від 26.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1411-3850 від 20.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 71 946,00 гривень, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 12 000,00 гривень,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 58 146,00 гривень,

- прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 800,00 гривень,

Разом з тим повідомляємо, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме:

- часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованимикомісією тапроцентами у загальній сумі 11 946,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним

- договором в розмірі 60 000,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 12 000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 48 000,00 гривень.

У зв`язку з невиконанням відповідача своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З наведеного випливає, що позов може бути задоволений тільки у випадку, коли позивач, по-перше, мав відповідне охоронюване Законом право чи інтерес, а по-друге, таке право чи інтерес дійсно були порушені відповідачем.

Згідно тексту позову, позивач вважає, що підставою позову є кредитний договір №1411-3850 від 20.06.2024 року, ніби то укладений позивачем з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у формі електронного документу, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У подальшому, згідно позову, відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим позивач і звертається з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, згідно вимог Закону, умови договору є обов`язковими і для позивача, і для відповідача, і, отже, наявність права вимоги у позивача залежить від повного та безумовного виконання умов договору кредиту первинним кредитором, тобто – надання відповідачу кредитних коштів згідно укладеного договору кредиту №1411-3850 від 20.06.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1046 ЦК України (що застосовується до кредитного договору в силу ч.2 ст.1054 ЦК України, згідно якої до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України), договір позики є укладеним з моменту передання грошей (…).

З наведеного випливає, що обов`язок повернути кредит і сплатити проценти виникає в позичальника лише після того, як кредитодавець надав йому кошти. Таким чином, надання кредитних коштів є суттєвою та однією з основних обставин, яку безумовно має довести позивач, а її недоведеність є абсолютно самодостатньою підставою для відмови в позові.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи, і не збирає їх за власною ініціативою, крім випадків, прямо передбачених ЦПК України.

При цьому, суд доходить до висновку, що позивач вказаного обв`язку доказування належним чином не виконав та факт повного виконання своїх обов`язків за договором кредиту, а саме – факт передачі грошових коштів відповідачу – належним чином не довів.

Так, згідно наданого відзиву, відповідач проти позову заперечував та стверджував, що кредитний договір не укладав та грошові кошти не отримував.

Згідно з ч.1 ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Ця норма застосовується до кредитного договору в силу ч.2 ст.1054 ЦК України, згідно якої до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

При цьому, суд доходить до висновку про підтвердження такої позиції відповідача фактичними матеріалами та доказами, що маються у справі.

Так, згідно з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, на підтвердження ніби то надання кредитних коштів позивач надав суду документи про здійснення платежів на рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.34-38). Проте жоден із цих документів не містить відомостей про те, кому саме належать рахунки, на які здійснено перерахування коштів, і не пов`язує їх із відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивач таким правом не скористався і не заявив клопотання про витребування з банку інформації про те, кому належать рахунки, на які здійснено перерахування коштів за договором, або які рахунки має в цьому банку відповідач. Інших доказів, які б підтверджували належність цих рахунків відповідачу, позивач суду також не надав.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, беззаперечним предметом доказування у цій справі є, зокрема, факт передачі кредитних коштів саме відповідачу. Документи ж про платежі на рахунки, власник яких не встановлений, не містять інформації про отримання коштів відповідачем, а тому не є належними доказами цього факту.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно загальних принципів доказування, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У застосуванні до обставин даної справи наведені обґрунтування означають, що висновок про те, що у даному випадку кошти кредитодавця надійшли саме відповідачу, може ґрунтуватися лише на припущенні, що рахунки, на які здійснено платежі, належать йому.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, надані позивачем докази, як окремо, так і у їх сукупності, не є достатніми для висновку про те, що кошти за кредитним договором передано саме відповідачу.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивач не довів, що передав кошти відповідачу, і, отже, виконав свої обов`язки за договором кредитування. Ця обставина, на переконання суду, є абсолютно самостійною та достатньою для вирішення спору і не залежить від будь-яких інших доводів сторін (зокрема – позивача) з даного приводу, а тому усі інші обставини на які посилаються у справі як позивач, так і відповідач, судом до уваги не приймаються, оскільки жодні з них не спростовують фактів відсутності доказів належної передачі позичальнику (відповідачу) коштів за ніби то укладеним від його імені кредитним договором.

Аналогічно, оскільки позивач не довів, що надав кредитні кошти відповідачу, у відповідача не виникло обов`язку повернути кошти та сплатити проценти згідно ст. 1054 ЦК України, а тому немає підстав і для застосування наслідків порушення зобов`язання згідно ст.ст.610, 611 ЦК України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду складено та підписано 07 жовтня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко