Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №127/30435/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/30435/26

Провадження № 33/801/1053/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником – адвокатом Пенькас Вікторією Миколаївною, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Не погодившись із ухваленою судом постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Пенькас В. М. подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом не розглянуто клопотання сторони захисту про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 електросамокатом.

Стверджує, що ОСОБА_1 лише переміщував електросамокат у руках, забираючи з дитячого святкування, про що повідомляв працівників поліції безпосередньо на відео.

Зауважує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише вимагав у працівників поліції надати докази керування електросамокатом, оскільки не погоджувався із інкримінованим йому правопорушенням.

Вказує, що працівник поліції дивним чином встановив ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 ще до моменту як підійшов до останнього.

Звертає увагу на те, що причиною зупинки ОСОБА_1 поліцейські вказали порушення комендантської години, однак на момент зупинки до комендантської години залишалося близько восьми хвилин. При цьому, ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що проживає поруч, а саме через дорогу від місця зупинки та прямує додому пішки, не здійснюючи керування електросамокатом.

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2026 о 23.53 год по вул. Хмельницьке шосе, 62 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував електросамокатом «Essential» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №751038 від 21.08.2026, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 2).

Направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.08.2026, у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 (а.с. 4).

Рапортом поліцейського взводу № 1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департамету патрульної поліції капрала поліції Іванни Фіонової, відповідно до якого працівниками поліції 20.08.2026 близько 23 год. 50 хв. за адресою м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе 62, було зупинено електросамокат MI ESSENTIAL (без днз) під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу «Алко Тестер Драгер», на що гр. ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі. В подальшому йому було запропоновано проїхати в медичний заклад для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння, на що ОСОБА_1 відмовився та був проінформований про наслідки. Працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом (а.с.5).

Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 електросамокатом, вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду (а.с. 6).

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 електросамокатом, оскільки із наявного відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 на 00:00:10 секунді здійснює керування електросамокатом, а не веде його в руках, як стверджує сторона захисту.

З огляду на це, доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише вимагав доказів керування електросамокатом, який насправді переміщував у руках з дитячого свята (про що зазначав працівникам поліції на відеозапис), оцінюються судом як намагання ОСОБА_1 уникнути притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з можливим порушенням комендантської години.

Та обставина, що на момент зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 до комендантської години залишалося близько восьми хвилин, а також твердження ОСОБА_1 про проживання поруч та пересування пішки, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 31 вказаного Закону поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.

Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Оскільки до початку комендантської години залишалося всього вісім хвилин, а ОСОБА_1 перебував на вулиці, тому дії працівників поліції були фактично спрямовані на попередження порушення режиму комендантської години.

ОСОБА_1 справді стверджував на відео під час спілкування з працівниками поліції, що проживає через дорогу від місця зупинки (вул. Хмельницьке шосе, 62, м. Вінниця).

Разом із тим, відповідно до матеріалів справи та апеляційної скарги зареєстрованим або фактичним місцем проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 .

Інших доказів, які б підтверджували, що його місце проживання знаходиться справді поруч від місця зупинки ОСОБА_1 не надав.

Відстань між вул. Хмельницьким шосе, 62 та вул. Пирогова, 73А у м. Вінниця є значною, приблизно понад 2 - 2, 5 км, тому подолати її пішки за вісім хвилин, які залишалися до початку комендантської години, фізично неможливо.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 намагався ввести працівників поліції в оману з метою уникнення оформлення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Також не є підставою для задоволення апеляційної скарги доводи про те, що працівник поліції дивним чином встановив ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 ще до моменту як підійшов до останнього.

Відповідно до п. 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Саме цими положеннями керуються працівники поліції при встановленні у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність таких ознак не є встановленням факту перебування особи в стані сп`яніння, а лише є підставою для проходження нею огляду у визначеному законом порядку. Саме проходженням такого огляду встановлюється факт наявності чи відсутності в організмі водія залишків алкогольних, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.

Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно.

Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку.

Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають.

Натомість пасивна відмова водія або ухилення останнього від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння чи заперечення факту керування транспортним засобом тощо буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції чітко вбачається, що ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, однак він відмовився пройти такий огляд.

Після чого, поліцейським був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інформація, що міститься на відеозаписах, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Досліджені судом відеозаписи є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ОСОБА_1 роз`яснено його права, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Стосовно доводів про те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, то слід зазначити, що зміст цього клопотання фактично зводився до тих самих доводів, що й наведені в апеляційній скарзі, а саме про відсутність складу та події адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції ці доводи по суті розглянуто та відхилено шляхом ухвалення постанови про визнання ОСОБА_1 винним, у якій встановлено всі юридично значимі обставини, що спростовують доводи про відсутність складу та події правопорушення.

Відсутність окремого формального згадування про клопотання в тексті постанови за таких обставин не є істотним порушенням вимог процесуального закону, яке б перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу, ухвалити законне і обґрунтоване рішення, і не може бути самостійною підставою для скасування постанови.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, із урахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, оскільки доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення відсутні.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником – адвокатом Пенькас Вікторією Миколаївною, залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук