Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №539/5919/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/5919/25

Провадження № 2/539/319/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

учасники справи у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс №407, ЄДРПОУ 38548598) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса; 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок №26, офіс №407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1400-4834 від 26 травня 2024 року на загальну суму 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 9 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 36 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 травня 2024 року між позивачем та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено електронний Договір на відкриття кредитної лінії № 1400-4634 (далі – кредитний договір), а також додаткові угоди до нього. Кредитний договір та додаткові угоди до нього підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер телефону відповідача.

За цим договором позивач передав позичальнику кредит для задоволення особистих потреб. Оскільки позивач не є банківською установою, а має ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги – надання коштів та банківських металів у кредит (а отже не має права відкривати рахунки, а тільки здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунків) позивач для виконання прийнятих на себе зобов`язань через свого партнера – АТ КБ «ПРИВАТБАНК» – надіслав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок. В свою чергу, відповідач не виконав умови укладеного кредитного договору та додаткові угоди до них та не повернув кошти, які отримав у кредит, не сплатив відповідні проценти за користування ними.

Таким чином, на переконання позивача, у відповідача перед ним у зв`язку із невиконання умов кредитного договору виникла заборгованість у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 9 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 36 000,00 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо обов`язковості умов укладених договорів; статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» щодо належної форми кредитного договору – електронної форми; статей 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором.

Від представника відповідача до суду 11 лютого 2026 року надійшли письмові пояснення у справі, у яких він зазначив, що позивач не довів укладання із відповідачем кредитного договору, а також позивач не надіслав виписки з рахунку про перерахування кредитних коштів відповідачу, наданий позивачем розрахунок не підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, нараховані позивачем відсотки за кредитним договором не відповідають розміру, передбаченому Закону України «Про споживче кредитування»

Заяви, клопотання учасників справи

До позовної заяви було додано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

21 січня 2026 року до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу та відкладення розгляду справи.

11 лютого 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у цій справі у режимі відеоконференції.

16 квітня, 21 липня, 29 вересня та 05 жовтня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 03 грудня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначивши судове засідання на 21 січня 2026 року.

Ухвалою від 12 лютого 2026 року суд надав можливість представнику відповідача брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представника відповідача.

Позивач під час подання позовної заяви просив розглядати справу за відсутності його представника, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач та/або представник відповідача у вказані вище судові засідання також не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Відповідно до вимог статті 244 ЦПК України у судовому засіданні 29 вересня 2026 року оголошувалася перерва до 05 жовтня 2026 року для виготовлення та оголошення рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Одними із засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, а також неприпустимість зловживання процесуальним правом.

Визначення розумного строку наводить ЄСПЛ у п. 25 Рішення «Соломахін проти України» від 24 вересня 2012 року (заява №24429/03) - що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, подання.

Суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення також і у частині першій статті 44 ЦПК України, якою встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, відповідач, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.

Натомість, представник відповідача не з`являвся у судові засіданні, надавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, які не містили підтверджуючих документів щодо поважності причин не прибуття у судові засідання (неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи містили інформацію про участь представника відповідача у іншому судовому засіданні, проте до клопотання не було додано відповідних документів, що підтверджують таку обставину).

За таких обставин, суд розцінює поведінку відповідача та дії його представника такими, що спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи і містять ознаки зловживання процесуальним правом.

У зв`язку із наведеним суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вимоги частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 64.92 – інші види кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.58).

Позивач є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, серії ІК 116, реєстраційний номер 16102873, видане 01 серпня 2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.59).

26 травня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1400-4834 продукту «CreditKasa» (далі - кредитний договір), відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 якого позивач відкриває для відповідача невідновлювальну кредитну лінію (далі – кредитна лінія) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а відповідач зобов`язаний повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані відсотки за його користування (а.с.12-21).

Відповідно до пункту 4.8 кредитного договору позивач встановив дату повернення кредиту базового періоду та сплати процентів за його користування – 30 календарних днів.

Кредитний договір укладено у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 3.1 кредитного договору).

Відповідно до розділу 3 кредитного договору порядок його укладення такий:

1. Відповідач надає позивачу інформацію про бажання отримати кредит шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті позивача (creditkasa.com.ua) (пункт 3.2 кредитного договору).

2. Здійснюється реєстрація відповідача та формування її особистого кабінету, доступ до якого здійснюється позичальником за допомогою використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що надсилається позивачем відповідачеві в СМС - повідомленні або дзвінком на номер телефону, вказаний відповідачкою під час реєстрації (пункт 3.3 кредитного договору).

3. Позивач перевіряє дані, зазначені відповідачем, а відповідач має надати номер банківської карти, на яку слід перерахувати кредитні кошти (пункт 3.4 кредитного договору).

4. Ідентифікація та верифікація відповідача (пункт 3.5 кредитного договору).

5. Рішення позивача про можливість укладення кредитного договору (пункт 3.6 кредитного договору).

6. Після позитивного рішення щодо укладення кредитного договору позивач надсилає відповідне повідомлення (оферту) в особистий кабінет відповідача з посиланням для ознайомлення із проєктом кредитного договору (пункт 3.7 кредитного договору).

7. У разі згоди із усіма пунктами кредитного договору (який включає також інформацію про суму кредиту та проценти, які будуть нараховані за його користування, а також умови настання відповідальності за невиконання неналежне виконання зобов`язань щодо повернення наданого кредиту) відповідач надсилає електронне повідомлення, підписане шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (пункт 3.8 кредитного договору).

8. Після накладення на кредитний договір позивачем кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу всі документи, що стосуються укладеного кредитного договору, надсилаються до особистого кабінету відповідача (пункт 3.9 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.10 кредитного договору позивач та відповідач визнають усі документи (у тому числі кредитний договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентним за значенням (з точки зору правових наслідків) та документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Підписуючи кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач підтверджує свою повну обізнаність та згоду із його усіма (в тому числі істотними) умовами, а також умовами Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом позивача від 23 листопада 2022 року № 69-ІІ (далі – Правила кредитування).

Розмір кредитного ліміту – 4 500,00 грн. Дата видачі кредиту – 26 травня 2024 року (пункти 4.1, 4.2 кредитного договору).

Строк кредитування – 365 календарних днів. Дата повернення кредиту – 25 травня 2025 року (пункт 4.13 кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитним договором складає 1,45% в день (пункт 4.10 кредитного договору). Денна процентна ставка – 1,491% в день (пункт 4.16 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.11 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

У разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2 (два) проценти від неповерненої суми кредиту за кожний день прострочення сплати (пункт 8.2 кредитного договору).

Згідно з таблицею розрахунку загально вартості кредиту (далі – Графік платежів) загальна вартість кредиту складає 28 991,25 грн, з яких: 4 500,00 грн – тіло кредиту, 23 816,25 грн – відсотки за його користування, 675,00 грн – комісія за надання кредиту (а.с.32).

Аналогічного змісту інформація міститься у Паспорті споживчого кредитування (а.с.30-32).

Паспорт споживчого кредиту, Правила кредитування, Графік платежів, які відповідно до пункту 11.12 є невід`ємною частиною кредитного договору, також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до квитанції ID 2467499101 відповідачу 26 травня 2024 року перераховано суму кредиту – 4 500,00 грн (а.с.33).

27 травня 2024 року до кредитного договору було укладено додаткову угоду (а.с.38, зворотна сторона – а.с.40), відповідно до пункту 2.1 якої позивач надав відповідачу додатково кредит у сумі 2 200,00 грн. Дата надання кредиту – 27 травня 2024 року (пункт 2.2 додаткової угоди до кредитного договору), денна процентна ставка – 1,45% в день (пункт 4 додаткової угоди до кредитного договору), строк кредитування – 366 днів (пункт 2.5 додаткової угоди до кредитного договору). Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту дата повернення коштів - 26 травня 2025 року, сума кредиту – 6 700,00 грн, відсотки – 35 511,95 грн, комісія за надання кредиту – 675,00 грн (а.с.40,зворотна сторона).

Відповідно до квитанції ID 2467788803 відповідачу 27 травня 2024 року перераховано суму кредиту – 2 200,00 грн. (а.с.34).

18 червня 2024 року до кредитного договору було укладено додаткову угоду (а.с.41, зворотна сторона – а.с.43), відповідно до пункту 2.1 якої позивач надав відповідачу додатково кредит у сумі 600,00 грн. Дата надання кредиту – 18 червня 2024 року (пункт 2.2 додаткової угоди до кредитного договору), денна процентна ставка – 1,54% в день (пункт 4 додаткової угоди до кредитного договору), строк кредитування – 388 днів (пункт 2.5 додаткової угоди до кредитного договору). Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту дата повернення коштів – 17 червня 2025 року, сума кредиту – 7 300,00 грн, відсотки – 40 397,29 грн, комісія за надання кредиту – 675,00 грн (а.с.43).

Відповідно до квитанції ID 2477857869 відповідачу 18 червня 2024 року перераховано суму кредиту – 600,00 грн. (а.с.35).

20 червня 2024 року до кредитного договору було укладено додаткову угоду (а.с.44, зворотна сторона – а.с.46), відповідно до пункту 2.1 якої позивач надав відповідачу додатково кредит у сумі 1 000,00 грн. Дата надання кредиту – 20 червня 2024 року (пункт 2.2 додаткової угоди до кредитного договору), денна процентна ставка – 1,54% в день (пункт 4 додаткової угоди до кредитного договору), строк кредитування – 390 днів (пункт 2.5 додаткової угоди до кредитного договору). Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту дата повернення коштів – 19 червня 2025 року, сума кредиту – 8 300,00 грн, відсотки – 45 859,15 грн, комісія за надання кредиту – 675,00 грн (а.с.40,зворотна сторона).

Відповідно до квитанції ID 2478723635 відповідачу 20 червня 2024 року перераховано суму кредиту – 1 000,00 грн. (а.с.36).

20 червня 2024 року до кредитного договору було укладено додаткову угоду (а.с.47, зворотна сторона – а.с.49), відповідно до пункту 2.1 якої позивач надав відповідачу додатково кредит у сумі 700,00 грн. Дата надання кредиту – 20 червня 2024 року (пункт 2.2 додаткової угоди до кредитного договору), денна процентна ставка – 1,53% в день (пункт 4 додаткової угоди до кредитного договору), строк кредитування – 390 днів (пункт 2.5 додаткової угоди до кредитного договору). Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту дата повернення коштів – 19 червня 2025 року, сума кредиту – 9 000,00 грн, відсотки – 49 563,90 грн, комісія за надання кредиту – 675,00 грн (а.с.49).

Відповідно до квитанції ID 2478730375 відповідачу 20 червня 2024 року перераховано суму кредиту – 700,00 грн. (а.с.37).

Листами позивач повідомив відповідача про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором з урахуванням додаткових угод (а.с.38, 41, 44, 47).

Відповідно до довідки позивача відповідачу було перераховано за кредитним договором та додатковими угодами до нього: 26 травня 2024 року - 4 500,00 грн, 27 травня 2024 року – 2 200,00 грн, 18 червня 2024 року – 600,00 грн, 20 червня 2026 року – 700,00 грн, 20 червня 2026 року – 1 000,00 грн, загальна сума наданих кредитних коштів – 9 000,00 грн (а.с.50).

Згідно з довідкою позивача про розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана послуга, а саме надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 13 жовтня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить: усього – 59 108,00 грн, основний борг – 9 000,00 грн, залишок відсотків – 49 433,40 грн, залишок комісії – 675,00 грн (а.с.51-54).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплачував заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Частиною п`ятою статті 8 Закону про споживче кредитування визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям, пункту 7-1 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит та договори, передбачені пунктами 1 і 5 частини другої статті 3 цього Закону, які відповідають встановленим у зазначеному пункті критеріям, а також пунктів 8-16 цього розділу, дія яких поширюється на всі договори про споживчий кредит та всі договори, передбачені частиною другою статті 3 цього Закону, предметом забезпечення за якими є або, станом на 24 лютого 2022 року, було майно, яке відповідає ознакам, визначеним пунктом 8 цього розділу (пункт 2 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування).

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав умови укладеного ним в електронному вигляді кредитного договору, а тому заборгованість слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи про ти позову зазначив, що денна відсоткова ставка, зазначена у кредитному договорі не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Як було зазначено вище, стаття 205 ЦК України надає право укладати договір, серед іншого у письмовій (електронній) формі. Крім того, Закон України «Про електронну комерцію» визначає, що договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, якому передував обмін електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач уклав із позивачем кредитний договір із додатками до цього – Паспортом споживчого кредитування, Правилами кредитування та графіком платежів, а також додаткову угоду до кредитного договору шляхом підписання своїм електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, як того вимагає кредитний договір і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Юридична особа, яка укладала кредитний договір з відповідачем, є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво.

Таким чином, аналізуючи норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а також матеріали справи, зокрема умови кредитного договору та додатків до нього, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що позивач мав право підписувати кредитний договір та надавати кошти у борг відповідачу; позивач виконав свою частину зобов`язання згідно з умовами кредитного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання – не повернув суму кредит та не сплатив відсотки за його користуванням, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем слід стягнути, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

При цьому, що стосується задоволення розміру позовних вимог в частині відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, відповідно до вимог пунктів 2 та 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування до договорів споживчого кредитування, які були укладені після набрання чинності змін Закону про споживче кредитування законодавчо передбачене обмеження щоденної процентної ставки:

протягом перших 120 днів – не більше 2,5 % (тобто з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року включно);

протягом наступних 120 днів – не більше 1,5 % (тобто з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року включно).

Крім того, відповідно до норм частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування з 20 серпня 2024 року денна процентна ставка не може перевищувати 1%.

Незважаючи на те, що позивач та відповідач підписали кредитний договір, денна відсоткова ставка за яким змінювалася унаслідок укладання додаткових угод з 1,45% до 1,54%, вона (відсоткова ставка) не відповідає вказаним вище вимогам Закону про споживче кредитування, а тому суд, погоджується із позицією відповідача у цій частині та, керуючись Законом про споживче кредитування, проводить власний розрахунок заборгованості (саме суми заборгованості за відсотками за кредитом) за користування кредитом.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього відповідачу з 26 травня 2024 року до 20 червня 2024 року надано кредит на загальну суму 9 000,00 грн на строк 390 днів із денною відсотковою ставкою – з 1,45 до 1,54%. Дата повернення останньої суми кредиту – 19 червня 2025 року.

Ураховуючи вказані вище вимоги пункту 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування, денна процентна ставка за кредитом має становити:

З 26 травня 2024 року до 17 червня 2024 року включно – сума кредиту на відсотків за ним, розраховані у кредитному договорі, відповідають вимогам Закону України про споживче кредитування та становлять станом на 17 червня 2024 року:

З 26 травня до 27 травня 2024 року: 4 500,грн (сума кредиту) * 1,45 (денна відсоткова ставка) /100 * 1 (день, коли ця відсоткова ставка діє) =65,25 грн (сума відсотків за користування кредитом 1 день при денній відсотковій ставці 1,45%).

З 27 травня 2024 року до 18 червня 2024 року (включно): 6 700,00 грн (сума кредиту) * 1,45 (денна відсоткова ставка) / 100 * 22 (дні, коли діє відсоткова ставка) = 2 137,30 грн (сума відсотків за користування кредитом 1 день при денній відсотковій ставці 1,45%).

З 19 до 20 червня 2024 року (включно): 7 300,00 грн (сума кредиту) * 1,50 (максимально допустимий розмір відсотків згідно із Законом України «Про споживче кредитування») / 100 * 1 день при денній відсотковій ставці 1,50%) = 109,50 грн (сума відсотків за користування кредитом 1 день при денній відсотковій ставці 1,50%).

З 20 червня 2024 року до 19 серпня 2024 року: 9 000,00 грн (сума кредиту) * 1,50 (максимально допустимий розмір відсотків згідно із Законом України «Про споживче кредитування») / 100 * 56 днів при денній відсотковій ставці 1,50%) = 7 560, 00 грн (сума відсотків за користування кредитом 1 день при денній відсотковій ставці 1,50%).

З 20 серпня 2024 року до 19 червня 2025 року: 9 000,00 грн (сума кредиту) * 1 (допустимий розмір відсотків згідно із Законом України «Про споживче кредитування») / 100 * 310 днів при денній відсотковій ставці 1,00%) = 27 900,00 грн (сума відсотків за користування кредитом 1 день при денній відсотковій ставці 1,00%).

Таким чином, сума відсотків за кредитним договором за відсотковою ставкою, яка відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» складає: 65,25 грн + 2 137,30 грн + 109,50 грн + 7 560,00 грн + 27 900,00 грн = 37 772,05 грн.

З урахуванням тіла кредиту у сумі 9 000,00 грн та комісії за надання кредиту у сумі 675,00 грн, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складає 47 447,05 грн. Ураховуючи, що позивач просить стягнути із позивача суму меншу, ніж розрахована судом, суд задовольняє вимоги у межах суми, яка ним заявлена – 45 000,00 грн.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач – не заперечуючи проти позову, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасникам справи та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40, що підтверджується Платіжною інструкцією №6984 від 13 листопада 2025 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача на користь позивача у сумі 2 442,40 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса; 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок №26, офіс №407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1400-4834 від 26 травня 2024 року на загальну суму 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 9 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 36 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса; 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок №26, офіс №407, код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс №407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва