Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №127/26100/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №127/26100/26

Суддя: Борисюк І. Е.

Справа № 127/26100/26

Провадження 3/127/5121/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

20.07.2026 поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Окульською О.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723987. З даного протоколу вбачається, що «20.07.2026 о 01 год. 44 хв. у м. Вінниця по улиці Київська, 27, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки, у встановленому законом порядку, за допомогою приладу алкотестер Drager № 7510, ARLM 0421, результат огляду позитивний – 2, 05 ‰». Тим самим ОСОБА_1 порушив пп. «а» п. 2.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про розгляд справи. Водночас, в судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 – адвокат Рвачов О.О.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за участю його захисника.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та/або його захисника, до суду не надходили.

У ході судового засідання захисником ОСОБА_1 – адвокатом Рвачовим О.О. підтримано подані клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовані тим, що працівниками поліції було допущено ряд порушень процедури проведення огляду, оскільки огляд було проведено приладом у якому пройшов встановлений інструкцією по використанню цього приладу шестимісячний строк для його повірки (калібрування приладу). Крім того захисник зазначив, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, що ставить під сумнів законність дій працівників поліції та суперечить обставинам викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення. Також в матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння, а сам протокол та рапорт працівника поліції не можуть вважатися доказами по справі.

Заслухавши пояснення адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 468919 та 470728, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі – відеозаписи) вбачається, що 20.07.2026 о 01 год. 44 хв. у м. Вінниця по вулиці Київській біля будинку № 27 було зупинено транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, які йому були озвучені, у зв`язку із чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (час запису ID реєстраторів 468919 та 470728- 01 год. 50 хв. - 01 год. 51 хв.).

Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі – Інструкція), визначено ознаки алкогольного сп`яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі – Порядок), огляд проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

-лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до п. 4 Порядку, п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції – ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 було роз`яснено його права, порядок застосування спеціального технічного засобу, продемонстровано прилад для проведення тесту й надано запакований мундштук до газоаналізатора та повідомлено про результат тесту – позитивний 2, 05 ‰ (час запису ID реєстраторів 468919 та 470728 – 01 год. 52 хв. – 01 год. 55 хв.).

Крім того, з відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я в разі незгоди із результатом тесту, однак ОСОБА_1 погодився із результатами огляду, про що особисто повідомив працівників поліції (час запису ID реєстраторів 468919 та 470728 - 01 год. 55 хв.).

За результатами проведеного огляду на стан сп`яніння поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння і до якого долучено відповідний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, як те передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.

Згода ОСОБА_1 із результатами огляду на стан сп`яніння вбачається, зокрема, із наявного в матеріалах справи вищевказаного акту, який водій підписав власноруч, як те вбачається з відеозаписів.

Також, ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та вручено його копію, про що свідчить відповідна відмітка, яка містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджується відеозаписами (час запису ID реєстраторів 468919 та 470728 - 02 год. 15 хв. – 02 год. 18 хв.).

З відеозаписів не вбачається висловлення незгоди водія із результатами огляду проведеного поліцейським та/або бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Вищевказане підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, наявними в матеріалах справи і дослідженим судом в ході розгляду справи.

Будь-яких зауважень чи заперечень з боку правопорушника протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723987 від 20.07.2026 не містить.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. про проведення огляду приладом, який не відповідає технічним вимогам приладу Drager «Alcotest 7510», а саме приладом у якому пройшов строк повірки, то суд відхиляє такі доводи захисника, з огляду на наступне.

Так, на чеку (роздруківці) з приладу Drager «Alcotest 7510», яка міститься в матеріалах справи, зазначено дата останнього градуювання - 15.10.2025.

Згідно інструкції з експлуатації приладу Drager «Alcotest 7510» кожні шість місяців прилад потребує перевірки калібрування. Водночас, інструкцією передбачено можливість збільшення інтервалів між калібруванням, наприклад, до одного року за умов залучення служби Drager Safety. Крім того, згідно інструкції з експлуатації приладу вбачається автоматичне блокування подальшої експлуатації приладу у разі наявності помилки «дата обслуговування закінчилась», яка пов`язання із закінченням періоду проведення регламентного технічного обслуговування. Для усунення вказаної помилки необхідно відкалібрувати прилад, залучаючи сервісний персонал, наприклад з Drager Safety.

З офіційного вебсайту «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є уповноваженим офіційним представником (ексклюзивним дистриб`ютором) концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) щодо Impairment Checks Products в Україні і надає послуги уповноваженого сертифікованого виробником ексклюзивного сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування медичних виробів - приладів алкодіагностики - Drager Alcotest, вбачається, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управляння національної поліції, Міністерства охорони здоров`я, службах охорони праці та безпеки підприємств необхідно своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Регулювання» («Градуювання») та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.

Оскільки прилад здійснив забір проби повітря та згенерував результат, це підтверджує його належний технічний стан та готовність до роботи на момент огляду.

Вищевказане підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в ході розгляду справи, що в свою чергу спростовує заперечення захисника ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О.

Суд відхиляє доводи захисника про недопустимість як доказів протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Так, протокол про адміністративне правопорушення – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Так, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть слугувати однозначними доказами винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не є єдиними та самостійними доказами винуватості особи у даній справі.

Суд звертає увагу на те, що докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій працівників поліції, а посилання захисника ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. на порушення такого порядку - є безпідставними.

Посилання захисника ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортного засобу, є безпідставними. Як вбачається з відеозаписів, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом (час запису ID реєстраторів 468919 та 470728 - 02 год. 20 хв.) Так, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Однак, як вбачається з відеозаписів, ОСОБА_1 не повідомляв працівників поліції про наявність особи, яку він уповноважує керувати транспортним засобом і яка може бути допущена до його керування. Крім того, не відсторонення від керування транспортного засобу не є доказом відсутності вини у вчиненні правопорушення. Невчинення працівником уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, визначених ст. 266 КУпАП дій, спрямованих на відсторонення особи, яка керує транспортним засобом і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, від керування транспортним засобом, жодним чином не може вказувати на відсутність факту правопорушення, а може свідчити лише про неналежне виконання службових обов`язків працівником поліції.

Досліджені в ході розгляду справи відеозаписи не змінюють відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду, та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності, не спростовують встановлені судом факти.

Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КупАП.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що висловлені захисником ОСОБА_1 – адвокатом Рвачовим О.О. заперечення спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами і розцінюються судом як намагання правопорушника уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Отже, заслухавши пояснення адвоката особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723987 від 20.07.2026, результатом тестування на алкоголь від 20.07.2026, актом огляду від 20.07.2026, рапортом працівника поліції О.Сандрацького від 20.07.2026, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Водночас, судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов`язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua