Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №127/27557/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/27557/26

Провадження № 2-а/127/283/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гриневича В.С.,

секретар судового засідання: Руда І.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/27557/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 03.08.2026 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» нею отримано постанову від 09.07.2026 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі (відеозапису) серія ІВ №00225291 до повідомлення серії ІВ №00225291 від 03.07.2026, винесену головним спеціалістом – інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Дюг Катериною Федорівною.

В постанові зазначено, що позивач на транспортному засобі Suzuki new Sx4, НОМЕР_1 03.07.2026 о 13:05 за адресою: м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, 81, здійснила зупинку в зоні дії знака (Розділ 33, знак 3.34 ПДР), чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Із вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Зокрема, як зазначається позивачем під час повторного огляду місця події здійснено фотофіксацію, зокрема у понеділок 06.07.2026, який є вихідним днем для Центрального ринку, в умовах відсутності інтенсивного дорожнього руху для більш чіткого розуміння організації дорожнього руху.

На опорі, на якій встановлено знак 3.34 «Зупинку заборонено» також встановлено і інші знаки у різних бічних проекція. Знак 3.34 «Зупинку заборонено» розгорнутий на 90 градусів (у бічну проекцію) відносно інших знаків на тій самій опорі (знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» та інформаційно-вказівного 5.38.1 «Пішохідний перехід» до напрямку руху з вул. Казимира Малевича (Шмідта) праворуч від опори. Знак розміщений у безпосередньому хаотичному сплетінні великої кількості дротів та інженерних кабельних комунікацій у бічній проекції до напрямку руху з вул. Казимира Малевича (Шмідта) ліворуч від опори. Також на опорі встановлено інформаційно-вказівний знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом» із табличкою 7.4.4 зони дії.

Зазначені об`єкти розташовані безпосередньо на перехресті вулиць Казимира Малевича (Шмідта) та Героїв Нацгвардії, у зоні чотирьох пішохідних переходів і Центрального ринку, що характеризується інтенсивним рухом транспортних засобів і пішоходів. Сукупність цих обставин формує візуально перевантажене середовище, яке ускладнює своєчасне виявлення та належне сприйняття дорожнього знака.

Розміщення знаку 3.34 «Зупинку заборонено» при русі авто по вул. Казимира Малевича (Шмідта) до перехрестя з вул. Героїв Нацгвардії не забезпечує можливості своєчасного та безперешкодного його сприйняття водієм.

Після проїзду перехрестя у зоні видимості дублюючі знаки відсутні, тому позивач з об`єктивних причин не могла сприйняти інформацію дорожнього руху щодо заборони зупинки транспортного засобу навіть при відсутності інтенсивного руху. Сприйняття знаку 3.34 «Зупинку заборонено» можливе лише у напрямку руху по вул. Героїв Нацгвардії. При повороті з вул. Казимира Малевича (Шмідта) цей знак знаходиться у бічній проекції до напрямку руху.

Таким чином, спосіб розміщення Знаку 3.34 «Зупинку заборонено» разом із значною інтенсивністю руху на перехресті унеможливлює його своєчасне сприйняття при русі з боку вул. Казимира Малевича (Шмідта), оскільки фактично перебуває поза зоною сприйняття водія:

- площина знака не спрямована належним чином до потоку транспортних засобів з боку вулиці Казимира Малевича (Шмідта), що унеможливлює своєчасне ознайомлення зі змістом встановленого обмеження;

- у момент виконання маневру водій повинен контролювати безпечний рух через складне перехрестя, наявність пішоходів та інших транспортних засобів;

- сам знак та спосіб його встановлення не відповідають вимогам нормативних документів.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00225291 від 03.07.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити, додатково зазначивши, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тоді як обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається саме на відповідача.

Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про даставку електронного листа від 26.08.2026, в черговий раз повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

Саме у зв`язку з неявкою в судові засідання представника відповідача та ненадання останнім відзиву на позовну заяву розгляд справи неодноразово відкладався.

Зокрема, розгляд справи відкладався на 25.08.2026 та 06.10.2026, з метою надання можливості відповідачу надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Про час та місце розгляду справи відповідачі повідомлялися належним чином, шляхом направлення повістки про виклик, а також шляхом телефонного інформування (телефонограма) про виклик в судові засідання. Напавлення ухвали про вікриття провадження у справі та примірника позовної заяви відповідачу, а також отримання цих матеріалів відповідачем підтверджується роздруківкою трекінгу відстеження доставки поштового відправлення R0 6725 5115 011.

Однак, по даний час на адресу суду не надходило відзиву на позовну заяву, або ж заяв про відкладення та причини неподання відзиву.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 липня 2026 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Дюг Катериною Федорівною, в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу SUZUKI, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, 81, а саме указаний транспортний засіб перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено Правила дорожнього руху.

В подальшому, головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Дюг Катериною Федорівною винесено постанову серії IB №00225291 від 09.07.2026 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відповідно до якої ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та рішенню суб`єкта владник повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності судом враховується наступне.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пунктом 8.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

Відповідно до розділу 33 "Дорожні знаки" ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено", тобто забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено вище, на думку головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу SUZUKI, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Вінниця, вул. Героїв Нацгвардії, 81, а саме указаний транспортний засіб перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено Правила дорожнього руху.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Посилання на жоден із доказів, які передбачені статтею 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.

Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустила вказане правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, за відсутності доказів вчинення такого правопорушення.

Окрім того, як зазначено вище, ухвалою від 10.08.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00225291 від 03.07.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 25.08.2026 та 06.10.2026 з метою надання можливості відповідачу надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази. Однак, по даний час на адресу суду не надходило відзиву на позовну заяву, або ж заяв про відкладення та причини неподання відзиву.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що неподання відповідачем відзиву може свідчити про визнання позову ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії IB №00225291 від 09 липня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за частиною першою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 14-2, 122, 219, 251, 276, 279-1, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ІВ №0225291 від 09 липня 2026 року, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Дюг Катериною Федорівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ..

Відповідач: Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Суддя: