Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №153/1125/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа153/1125/26

Провадження2/153/590/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

представника позивача прокурора Вінницької

спеціалізованої прокуратури у сфері оборони

Південного регіону - Конончука В.В.

представника Міністерства оборони України - Лукача Я.О.

представника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці – Сидорюка Д.А.

представника третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастр у Вінницькій області–Чугаєнко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Клим`юка Романа Івановича в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастр у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Представник Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані наступним: звуженим виконкомом Ямпільської районної Ради депутатів трудящих 07.03.1954 прийнято рішення № 4, яким підтверджено право користування Міністерства оборони СССР на земельні ділянки в районі с.Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, а саме військового містечка № НОМЕР_1 і навчального плацу площею 323,84 га та військового містечка № НОМЕР_2 (каптаж і насосна станція) площею 1,923 га. Відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 №1540-XII, Указу Президента України «Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 №4/91, Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» від 30.08.1991 №1452-ХII все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР, перейшли відповідно до Міноборони в державну власність.

На час винесення вказаного рішення діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року, відповідно до якого відвід земель для оборонного відомства здійснювався за загальними правилами «землевпорядного провадження», і положеннями зазначеного Земельного Кодексу допускалося існування земель для спеціальних цілей або земель спеціального призначення, на яких розміщувались фортеці та інші військові споруди та які заходились в управлінні відповідних відомств.

Оскільки вказана земельна ділянка відводилась у користування у 1954 році, коли діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року, який не передбачав встановлення державного акту на право постійного користування земельними ділянками, то саме по собі рішення Звуженого виконкому Ямпільської районної Ради депутатів трудящих від 07.03.1954 №4 було достатньою правовою підставою для користування земельною ділянкою. Відтак, дані земельні ділянки у с.Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, на яких розміщувалися військові містечка № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 площею 323,84 га та 1,923 га відповідно, відносилися до земель оборони та належали державі з 1954 року.

Рішенням Виконавчого комітету Ямпільської районної Ради народних депутатів Вінницької області УРСР від 18.10.1979 № 328 Гайсинській КЕЧ району видано державні акти на право користування земельною ділянкою загальною площею 296,56 га для розміщення військової частини на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. У подальшому Гайсинська КЕЧ району передала до Васильківської КЕЧ району земельні ділянки загальною площею 295,61 га. Наразі, на обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м.Вінниця (далі- КЕВ м.Вінниця) перебуває земельна ділянка площею 295,61 га (військове містечко № НОМЕР_3 ) у АДРЕСА_1 ), яка прийнята Вінницькою КЕЧ району (правонаступником якої з натепер є КЕВ м.Вінниця) від Васильківської КЕЧ району, згідно актом приймання-передачі від 25.11.2005.

Відповідно до довідок про склад угідь з форми державної статистичної звітності з кількісного обліку земель №6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», виданих начальником відділу Держгеокадастру в Ямпільському районі Вінницької області, встановлено, що станом на 01.01.2013, 04.09.2015 за Міністерством оборони України по КЕВ м. Вінниця на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області рахується земельна ділянка загальною площею 295 га. Дана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №803-р та розпорядження начальника ГКЕУ від 05.04.2019 №303/6/27/525 про забезпечення внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, що належать до земель оборони, КЕВ м. Вінниця листом від 16.06.2017 №2014 звернувся до Вінницької обласної державної адміністрації щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки площею 295,61 га в постійне користування Міністерству оборони України для державної реєстрації речових прав на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 на підставі рішення Звуженого виконкому Ямпільської районної Ради депутатів трудящих від 07.03.1954 №4.

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 28.07.2017 №528 надано дозвіл КЕВ м.Вінниця на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею лише 112,6 га за рахунок земель оборони, що перебувають в запасі, на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, без зазначення причини відносно решти земельної ділянки площею 183,01 га.

Після повторного звернення КЕВ м.Вінниця листом від 21.09.2017 №3166 Вінницька обласна державна адміністрація повідомила про підтримання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції на Сході країни та громадян інших пільгових категорій, що проживають у Ямпільському районі, за рахунок земельних ділянок орієнтовною площею 182,4 га на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району.

Зокрема, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.03.2018 №2-3282/15-18-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, площею 2,00 га з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного вище наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області державним реєстратором Центру адміністративних послуг виконавчого комітету Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Р.А, 04.04.2018 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 .

У подальшому ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку у платне користування строком на 10 років Приватному акціонерному товариству «Продовольча компанія "Поділля, на підставі договору оренди землі б/н від 21.12.2023 р, про що державним реєстратором Ямпільської районної державної адміністрації Ковальовою О.А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис .

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 21.03.2024 №CE-19/102-24/2860-3T встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030, розташована на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (наразі -Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) знаходиться в межах земельної ділянки Міністерства оборони України за межами населеного пункту згідно «Плану землекористування в/ч НОМЕР_4 Міноборони України на території Ямпільського району Вінницької обл.» та викопіювання « ІНФОРМАЦІЯ_1 , с.Дзигівка, Ямпільський р-н, Вінницька обл., КЕВ м.Вінниця».

Земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_3 була надана для розміщення і постійної діяльності Збройних Сил рішенням Ямпільської районної ради депутатів трудящихся від 07.03.1954 року N?4 . Земельна ділянка загальною площею 295,61 га прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району, згідно Акту приймання-передачі від 25.11,2005 року на підставі Розпорядження начальника Головного КЕУ ЗСУ від 16.09.2005 №303/1/4/4911. При передачі до Вінницької КЕЧ були надана Індивідуальна карточка обліку, в якій вказано, що земельна ділянка надавалась для оборони, на підставі Рішення Ямпільської районної ради від 18.10.1979 №382. Тобто, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 знаходиться в межах земель площею 295,7 га, наданих в користування військовій частині НОМЕР_4 (на теперішній час КЕВ АДРЕСА_1 , військове містечко № НОМЕР_3 ).

Отже, зазначена земельна ділянка надана ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель оборони, що суперечить вимогам ст.77, 84, 143 ЗК України (без отримання від власника земель оборони - Кабінету Міністрів України та законного користувача - Міністерства оборони України, згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 .

Надання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 у приватну власність є протиправним, оскільки відбулося з порушенням вимог ЗК України та Закону України «Про використання земель оборони».

Згідно з договором оренди землі від 21.12.2023 року ОСОБА_1 передав ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» спірну земельну ділянку у платне користування на 7 років. Таким чином, на час пред`явлення цього позову, хоча право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , однак вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля».

У зв`язку із наведеним, вважають, що витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 та ПрАТ «Продовольча компанія "Поділля»» без оскарження договору оренди землі, відповідає вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті індикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 неправомірно набув у власність спірну земельну ділянку, а тому не мав права передавати її в оренду ПрАТ «Продовольча компанія "Поділля», а тому існує необхідність витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 та ПрАТ «Продовольча компанія "Поділля»». При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна. З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ПрАТ «ПК «Поділля» на користь держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця земельну ділянку з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030, що розташована на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області. Стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Представник позивача Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону прокурор Конончук В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник Міністерства оборони України Лукач Я.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Сидорюк Д.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. Надав суду письмові пояснення наступного змісту: на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця перебуває земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_3 , загальною площею 295,61 га, що розташована у Ямпільському районі (на тепер Могилів-Подільський район). Так, установлено що 07 березня 1954 року Звуженим виконкомом Ямпільської районної Ради депутатів трудящих було прийнято рішення №4 яким підтверджено право користування Міністерства оборони СССР на земельні ділянки в районі с.Дзигівка, а саме військового містечка № НОМЕР_1 і навчального плацу площею 323,84 га та військового містечка № НОМЕР_2 (каптаж і насосна станція) площею 1,923 га. На час винесення вказаного рішення діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року відповідно до якого відвід земель для оборонного відомства здійснювався за загальними правилами «землевпорядного провадження», і відповідно до його п.157-158 розділу 1 частини 3, допускалось існування земель для спеціальних цілей або земель спеціального призначення, на яких розміщувались фортеці та інші військові споруди та які заходились в управлінні відповідних відомств. Відтак, дана земельна ділянка, на якій розміщувалось, зокрема, військове містечко № НОМЕР_3 (на сьогоднішній день), у м.Вінниця, відноситься до земель оборони та належала державі. І оскільки ця земельна ділянка відводилась у користування у 1954 році, коли діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року, який не передбачав встановлення державного акта на право постійного користування земельними ділянками, то саме по собі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради депутатів трудящих №4 від 07 березня 1954 року було достатньою правовою підставою визначення її статусу та користування земельною ділянкою.

На даний час, вищезазначена земельна ділянка перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м.Вінниця Міністерства оборони України, яка прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району, згідно акту приймання-передачі від 25 листопада 2005 (військове містечко № НОМЕР_3 ).

Відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 № 1540-XII, Указу Президента України «Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 №4/91, Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» від 30.08.1991 № 1452-XII все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР, перейшли відповідно до Міноборони в державну власність.

У 2017 році, без погодження із постійним землекористувачем (Міністерством оборони України та КЕВ м. Вінниця) 24 листопада 2017 року відділом в Ямпільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га на праві власності за ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0525682200:04:001:0030.

У подальшому в порушення вимог законодавства України, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля» було укладено договір оренди землі від 21.12.2023 року. Умовами договору оренди б/н передбачено що орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій або натуральній формі. Договір оренди укладено строком на 10 років з правом пролонгації та правом передачі в піднайм (суборенду).

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 21 березня 2024 року №СЕ-19/102-24/2860-ЗТ встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номерам 0525682200:04:001:0030, що розташована на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (теперішньої Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) знаходиться в межах земельної ділянки Міністерства оборони України за межами населеного пункту, згідно «Плану землекористування в/ч НОМЕР_4 Міноборони України на території Ямпільського району Вінницької обл.» та викопіювання « ІНФОРМАЦІЯ_1 , с.Дзигівка, Ямпільський р-н, Вінницька обл., КЕВ м. Вінниця». Тобто, встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 знаходиться в межах земель площею 295,7 га наданих в користування військовій частині НОМЕР_4 (на теперішній час КЕВ АДРЕСА_1 , військове містечко № НОМЕР_3 ).

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та його структурний підрозділ перевищив свої повноваження, оскільки розпорядження землями оборони відноситься до повноважень Вінницької обласної державної адміністрації. Оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні МОУ, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони (№902/538/14).

Кабінет Міністрів України є єдиним уповноваженим органом державної влади щодо прийняття рішень з питання передачі військового нерухомого майна, до якого відносяться і земельні ділянки (землі оборони), та зокрема, щодо прийняття рішення з питання передачі спірної земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_5 (його частини). Проте Кабінетом Міністрів України такого рішення не приймалося. Підсумовуючи, квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці є законним землекористувачем. Земельна ділянка, що була відведена, не вибувала з категорії земель оборони, її призначення не було змінено у встановленому законом порядку, та станом на даний час вона перебуває на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці. Отже, земельна ділянка, перебуває у власності держави уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, як землекористувача. Враховуючи вище викладене, просить задовільнити позов заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача.

Представник відповідача ПрАТ "ПК Поділля" в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастр у Вінницькій області –Чугаєнко К.Є. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову. Надала суду письмові пояснення та в судовому засіданні зазначила наступне: 15.02.2017 року до Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. Згідно інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Ямпільському районі Вінницької області земельна ділянка орієнтовною площею 2,0000 га, яку бажав отримати у власність ОСОБА_1 , відносилась до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (рілля), в користуванні третіх осіб не перебувала, і не відносилась до земель оборони.

Пунктом «а» частини 2 статті 22 Земельного кодексу України (в редакції, чинній як на момент розгляду клопотання про надання дозволу, так і на момент надання спірної земельної ділянки у власність) визначено, що рілля належать до сільськогосподарських угідь. Оскільки до вищевказаного клопотання ОСОБА_1 було додано усі документи та графічні матеріали, які передбачені положеннями статті 118 ЗК України, у Головного управління були відсутні підстави для відмови у його задоволенні. Тому наказом Головного управління від 03.04.2017 №2-4193/15-17-СГ ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030, що розташована на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Згідно з частиною восьмою статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Звертає увагу суду, що разом із клопотанням про надання земельної ділянки у власність Жолонко було подано Проект земелеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Дзигівського сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Даним Проектом визначено цільове призначення новоствореної земельної ділянки – для ведення особистого селянського господарства (код – 01.03), категорія земель згідно ст.19 ЗК України – землі сільськогосподарського призначення. В матеріалах даного Проекту міститься Перелік обмежень у використанні земельних ділянок від 12.07.2017 в пункті 4 якого зазначено, що прикордонної смуги, зони особливого режиму використання земель навколо військової частини, інших військових формувань, зони особливого використання земель навколо військових об`єктів – не виявлено. Більше того, поданий на затвердження Проект містив «Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.10.2017 року №961». Тобто, враховуючи положення ст.186-1 ЗК України, у Головного управління були відсутні підстави для відмови в затвердженні поданого проекту і наданні сформованих земельних ділянок у власність.

За результатами розгляду вказаного клопотання та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у затвердженні проектної документації Головним управлінням було прийнято наказ №2-3282/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 15.03.2018, яким затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення – 01.03). Враховуючи вищевикладене, при прийнятті зазначеного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством.

В позові зазначається, що рішенням Виконавчого комітету Ямпільської районної Ради народних депутатів Вінницької області УРСР від 18.10.1979 №328 Гайсинській КЕЧ району видано державні акти на право користування земельною ділянкою загальною площею 296,56 га для розміщення військової частини на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Проте Позивачем не додано до матеріалів позову зазначених державних актів.

Більше того, в позовній заяві зазначено, що КЕВ м.Вінниця листом від 16.06.2017 №2014 звернувся до Вінницької обласної державної адміністрації щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки площею 295,61 га в постійне користування Міністерству оборони України.

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 28.07.2017 №528 надано дозвіл КЕВ м.Вінниця на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 112,6 га за рахунок земель оборони, що перебувають в запасі, на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Звертає увагу суду, що згідно ч.5 ст.122 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Тобто згідно законодавства, чинного як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час, розпорядником земель оборони є обласна державна адміністрація.

Що стосується висновку експерта від 14.11.2023 №СЕ-19/102-23/9348-ЗТ, то залишається незрозумілим, згідно документів станом на який рік експертом використовувався «План землекористування в/ч НОМЕР_4 Міноборони України на території Ямпільського району Вінницької області». Також вважають за необхідне зазначити, що згідно Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6азем, 6б-зем, 2-зем), затвердженій наказом Державного комітету статистики від 05.11.1998 №377, «у звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо – в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності». Тобто форма 6-зем велася без прив`язки до конкретного планово-картографічного матеріалу. А тому посилання позивача на те, що по формі 6-зем на території Ямпільського району обліковувались землі оборони, не можна прив`язати до конкретної земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позову заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до ОСОБА_1 та ПАТ «Продовольча компанія «Поділля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Процесуальні дії у справі: прийняття справи до свого провадження, відкриття загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання, призначено проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Заяви та клопотання: заява представника Міністерства оборони про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання представника КЕВ м.Вінниця про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастр у Вінницькій області, клопотання представника відповідача ПрАТ «ПК «Поділля» про розгляд справи у відсутність представника, заява відповідача про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

З досліджених судом письмових доказів встановлено: 07 березня 1954 року Звуженим виконкомом Ямпільської районної Ради депутатів трудящих було прийнято рішення №4, яким підтверджено право користування Міністерства оборони СССР на земельні ділянки в районі с.Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, а саме військового містечка № НОМЕР_1 і навчального плацу площею 323,84 га та військового містечка № НОМЕР_2 (каптаж і насосна станція) площею 1,923 га (а.с.60,62).

З копії рішенням Виконавчого комітету Ямпільської районної Ради народних депутатів Вінницької області УРСР від 18.10.1979 №328 встановлено, що Гайсинській КЕЧ району видано державні акти на право користування земельною ділянкою загальною площею 296,56 га для розміщення військової частини на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області(а.с.59).

З копії Індивідуальної карточки обліку земельної ділянки встановлено, що в 1979 році Гайсинська КЕЧ району передала до Васильківської КЕЧ району земельні ділянки загальною площею 295,61 га, військове містечко № НОМЕР_3 АДРЕСА_1 (а.с.44-45).

З копії акту приймання-передачі від 25.11.2005 року встановлено, що Вінницькій КЕЧ району (правонаступником якої з натепер є КЕВ м.Вінниця) від Васильківської КЕЧ району було передано земельну ділянку площею 295,61 га (військове містечко № НОМЕР_3 АДРЕСА_1 (а.с.33-34).

З копії довідок про склад угідь з форми державної статистичної звітності з кількісного обліку земель № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», виданих начальником відділу Держгеокадастру в Ямпільському районі Вінницької області встановлено, що станом на 01.01.2013, 04.09.2015 за Міністерством оборони України по КЕВ м. Вінниця на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області рахується земельна ділянка загальною площею 295 га. Дана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.41-42).

З копії листа від 16.06.2017 №2014 встановлено, що КЕВ м. Вінниця на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №803-р та розпорядження начальника ГКЕУ від 05.04.2019 №303/6/27/525 про забезпечення внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, що належать до земель оборони, звернувся до Вінницької обласної державної адміністрації щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки площею 295,61 га в постійне користування Міністерству оборони України для державної реєстрації речових прав на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 на підставі рішення Звуженого виконкому Ямпільської районної Ради депутатів трудящих від 07.03.1954 №4 (а.с.50).

З копії Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 28 липня 2017 року №528 встановлено, що було надано дозвіл КЕВ м.Вінниця на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею лише 112,6 га за рахунок земель оборони, що перебувають в запасі, на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (а.с.61).

Після повторного звернення КЕВ м.Вінниця листом від 21.09.2017 №3166 Вінницька обласна державна адміністрація повідомила про підтримання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції на Сході країни та громадян інших пільгових категорій, що проживають у Ямпільському районі, за рахунок земельних ділянок орієнтовною площею 182,4 га на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району (а.с.52).

З копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян встановлено, що ДП "Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" на підставі договору від 26.04.2017 року було здійснено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельинх ділянок у приватні власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (а.с.138-152).

З копії наказу 03 квітня 2017 року №2-4153/15-17-СГ встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надало дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніть площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (а.с.143).

З копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.03.2018 №2-3282/15-18-СГ встановлено, що було затверджено документацію із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, площею 2,00 га з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 для ведення особистого селянського господарства (а.с.39).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №482088336 встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.03.2018 №2-3282/15-18-СГ державним реєстратором Центру адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Костаревичем А.В. 04 квітня 2018 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 за ОСОБА_1 . Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди від 21.12.2023 року перебуває в оренді ПрАТ «ПК «Поділля» строком на 10 років. (а.с.55).

З копії договору оренди землі від 21 грудня 2023 року встановлено, що між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля» було укладено договір оренди землі. Об`єктом оренди була земельна ділянка площею 2,00 га з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030. Умовами договору оренди б/н від 21.12.2023 року передбачено що орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій або натуральній формі. Договір оренди укладено строком на 10 років з правом пролонгації та правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.35-37).

З копії висновку судової земельно-технічної експертизи від 14 листопада 2024 року №СЕ-19/102-23/9348-ЗТ та з копії постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 01 грудня 2024 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номерам 0525682200:04: 001:0030, що розташована на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (теперішньої Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) знаходиться в межах земельної ділянки Міністерства оборони України за межами населеного пункту, згідно «Плану землекористування в/ч НОМЕР_4 Міноборони України на території Ямпільського району Вінницької обл.» та викопіювання « ІНФОРМАЦІЯ_1 , с.Дзигівка, Ямпільський р-н, Вінницька обл., КЕВ м.Вінниця». (а.с.15-32,63).

З копії листів від 10.06.2026 року за №36-5-6-3799ВИХ-26 та від 12.06 2026 року встановлено, що Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону зверталась до Міністерства оборони України та до КЕВ м.Вінниця з повідомленням про намір звернутися до суду у зв`язку із порушенням інтересів держави (а.с.48-49).

Встановивши фактичні обставини справи й надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, суд дійшов наступного висновку:

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Таким чином, у сфері земельних відносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституція України).

Засади правового порядку у сфері земельних відносин в Україні визначаються ЗК України.

Так, за правилами ст.ст.4,5 ЗК України, завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу та основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на низку категорій, серед яких окремо зазначені землі оборони.

Землі оборони становлять окрему категорію земель та згідно зі ст.ст. 65,77 ЗК України, ст.1 Закону України «Про використання земель оборони» та ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» визнаються земельними ділянками, наданими для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

За ч.ч.1-4 ст.77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, крім інших, належать землі оборони.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Ураховуючи наведене, до компетенції Держгеокадастру не належали повноваження щодо розпорядження земельними ділянками оборони.

Приписи ч.2 ст.77 Земельного кодексу України передбачають, що землі оборони перебувають виключно у державній власності.

Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексі та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України). Тобто, виключно за поданням Міністерства оборони України, Кабінет Міністрів України має право припиняти користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Таким чином, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріпленні за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» та Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Військове майно згідно із ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами, організаціями Збройних Сил України. Рішення про відчуження військового майна, цілісних майнових комплексів, за правилами ст. 6 даного Закону, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 за №1919, визначено, що рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням, за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Міністерством економіки України, переліку такого майна за відповідною формою. До вказаних висновків прийшов Верховний Суд за результатами розгляду справ №924/1025/14, № 902/538/14.

Судом встановлено, що 07 березня 1954 року Звуженим виконкомом Ямпільської районної Ради депутатів трудящих було прийнято рішення №4 яким підтверджено право користування Міністерства оборони на земельні ділянки в районі АДРЕСА_1 , а саме військового містечка № НОМЕР_1 і навчального плацу площею 323,84 га та військового містечка № НОМЕР_2 (каптаж і насосна станція) площею 1,923 га. На час винесення вказаного рішення діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року, відповідно до якого відвід земель для оборонного відомства здійснювався за загальними правилами «землевпорядного провадження», і відповідно до його п.157- 158 розділу 1 частини 3 вказано, що:

п.157. До складу державного земельного майна входять усі ті землі, що залишаються в єдиному державному земельному фонді після надання з нього земель у безпосереднє користування трудових землекористувачів та їх об`єднань, а також міст та поселень міського типу.

п.158. До складу державного земельного майна не входять землі, що знаходяться під лісами, гірськими розробками, залізницями, фортецями та подібними до них військовими спорудами та ін. Всі ці землі знаходяться в управлінні відповідних відомств на підставі особливих правил. Після необхідності в зазначених землях для спеціальних цілей, вони надходять до складу державного земельного майна. Примітка. Відведення земель спеціального призначення та зарахування їх до складу державного земельного майна здійснюється за загальними правилами землевпорядного провадження.

Тобто, допускалось існування земель для спеціальних цілей або земель спеціального призначення, на яких розміщувались фортеці та інші військові споруди та які заходились в управлінні відповідних відомств.

Відтак, спірна земельна ділянка, на якій розміщувалось, зокрема, військове містечко № НОМЕР_3 , відноситься до земель оборони та належала державі.

Відповідно до практики Верховного Суду, законодавство чинне на період надання у користування земельної ділянки (1955 рік) не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування. Виходячи з цього право користування земельною ділянкою виникало на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (Постанова від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц).

При цьому, право постійного користування, набуте у встановленому законодавством порядку відповідно до норм, що діяли на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул (аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №914/839/18, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, від. 12.01.2021 N? 908/1947/19).

З матеріалів справи встановлено, що Міністерство оборони набуло право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Ямпільської районної ради депутатів трудящих №4 прийнятого 07 березня 1954 року, яке не скасоване, земельна ділянка в установленому законом порядку з користування Міноборони не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку Міноборони не позбавлений. Отже, право користування земельною ділянкою зберігається за Міноборони до його належного переоформлення.

Водночас, відсутність належного переоформлення прав на спірну земельну ділянку не спростовує її належність до земель оборони. Вказана позиція підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 у справі №372/5635/13-ц, у якій зазначено що, оскільки законодавство, чинне на час надання у користування земельної ділянки (1950-х роках) не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористувача, то право користування земельною ділянкою виникло на підставі рішень виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих. Прийнятими у подальшому Земельними кодексами (1970 року, 1990 року) встановлено, що право власності та право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі документа (державного акту) що посвідчує відповідне право. З урахуванням принципу дії законів в часі, вказані нормативно-правові акти поширювали свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності. Як ЗК УРСР 1970 року, так і ЗК УРСР 1990 року серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачали не оформлення або переоформлення раніше наданих прав. Якщо особа набула право користування земельною ділянкою на підставі рішень, прийнятих у 1957-1959 роках, які не скасовані, земельна ділянка у встановленому законом порядку з користування особи не вилучалась, права користування нею у встановленому законом порядку особа не позбавлена. Отже, право користування земельною ділянкою зберігається до його належного переоформлення.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 дійшла висновку про те, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку (пункт 91).

На даний час, спірна земельна ділянка перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м.Вінниця, яка прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району згідно акту приймання-передачі від 25 листопада 2005 (військове містечко №115).

Відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 № 1540-XII, Указу Президента України «Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 № 4/91, Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» від 30.08.1991 № 1452-XII все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР, перейшли відповідно до Міністерства оборони України.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення (пункт «б» частини третьої статті 84 ЗК України).

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони» (частина п`ята статті 20 ЗК України).

Відповідно до положень Закону України «Про оборону України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Ураховуючи правовий режим земель оборонного значення, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, закріпленими за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшого передання їх у власність або користування третім особам є отримання згоди на це Міністерства оборони України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15 (провадження № 12-126гс18) зазначила про те, що оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, які знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який розпоряджається ними, тому повноваження із розпорядження цією земельною ділянкою не належали відповідній міській раді, яка видала оспорюване рішення з перевищенням повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, провадження № 14-552цс18, зазначено, що для висновку про порушене право особи мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа його земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Суд враховує висновок судової земельно-технічної експертизи від 14 листопада 2024 року №СЕ-19/102-23/9348-ЗТ відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номерам 0525682200:04:001:0030, що розташована на території Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (теперішньої Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) знаходиться в межах земельної ділянки Міністерства оборони України за межами населеного пункту. Отже, висновком експерта встановлено, що спірна земельна ділянка повністю накладається на землі оборони, які перебувають у постійному користуванні КЕВ м.Вінниця.

КЕВ м.Вінниця, в користуванні якого знаходиться спірна земельна ділянка, а також Міністерство оборони України, як орган управлінням майном, згоди на припинення права постійного користування нею та надання у приватну власність земельної ділянки 2,0 га, яка розташована на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області ніколи не приймало та не надавало, а тому Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не є органом, уповноваженим розпоряджатися землями оборони.

Таким чином, прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу від 15.03.2018 №2-3282/15-18-СГ щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 призвело до порушення ст.ст.77, 117, 122 ЗК України

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України) та від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі N? 201/12925/17:

Надання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030 у приватну власність є протиправним, оскільки відбулося з порушенням вимог ЗК України та Закону України «Про використання земель оборони».

ОСОБА_1 отримав у власність спірну земельну ділянку безвідплатно. Тому, враховуючи приписи ч.3 ст.388 ЦК України, внаслідок безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник на підставі ст.387 ЦК України має право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від добросовісності останньої.

Відтак, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 як добросовісного набувача (як такого, що набув право на спірне майно безвідплатно) на підставі ст. 387 ЦК України.

Згідно з договором оренди землі від 21.12.2023 ОСОБА_1 передав ПрАТ «Продовольча компанія “Поділля„» спірну земельну ділянку у платне користування на 10 років. Таким чином, хоча право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , однак вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ПрАТ «Продовольча компанія “Поділля„».

Витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , який отримав її безоплатно, та ПрАТ «Продовольча компанія “Поділля„» без оскарження договору оренди землі, відповідає вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/386/20, від 12.01.2022 в справі №687/425/20.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 неправомірно набув у власність спірну земельну ділянку, а тому не мав права передавати її в оренду ПрАТ «Продовольча компанія “Поділля„», то слід дійти висновку про необхідність витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 та ПрАТ «Продовольча компанія “Поділля„».

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції №756 від 10 червня 2026 року встановлено, що Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,81,141,279,263-265 ЦПК України, ст.ст.387,388 ЦК України, ст.ст. 4,5,19 77, 84, 117, 122, 143, 152 ЗК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Клим`юка Романа Івановича в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастр у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, - задоволити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) та Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія “Поділля„» (ідентифікаційний код 33143011) на користь держави в особі Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022) та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця (ідентифікаційний код 08320218) земельну ділянку з кадастровим номером 0525682200:04:001:0030, що розташована на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул.Пироговська,11 м.Одеса, 65012 ДКСУ м.Київ, код банку 820172, р/р НОМЕР_7 , КЕКВ 2800, код ЄДРПОУ 38296363) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисячі триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія “Поділля„» (ідентифікаційний код 33143011) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул.Пироговська,11 м.Одеса, 65012 ДКСУ м.Київ, код банку 820172, р/р НОМЕР_7 , КЕКВ 2800, код ЄДРПОУ 38296363) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисячі триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя: М.М.Дзерин