Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №146/1336/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1336/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Колісник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал»

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

13 серпня 2026 року до Томашпільського районного суду за підсудністю надійшла позовна заява представника ТОВ «Фінансова компанія Кредит - капітал», що розташоване по вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус, 28 м. Львів до ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 39980 грн. та судових витрат.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» позов обґрунтував наступним.

25.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 100486150, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024 р.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 100486150 від 25.05.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 39980 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6000 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 660 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить – 26722,08 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6597,92 гривень.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», тому останні вимушені з даним позовом звернутися до суду.

09 вересня 2026 року відповідачем подано до суду відзив, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовити повністю.

Відзив обґрунтовано наступним.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 26722,08 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 660,00 грн є необґрунтованими, суперечать імперативним нормам законодавства у сфері споживчого кредитування та сталій судовій практиці апеляційного суду.

Позивач не надав належних та допустимих доказів правомірності здійсненого розрахунку, збільшивши ціну позову до 39980,00 грн, що істотно перевищує навіть визначену в договорі та Паспорті споживчого кредиту загальну вартість кредиту (29848,80 грн).

Імперативне обмеження максимального розміру денної процентної ставки (не більше 1%) та нікчемність умов Договору щодо ставки 1,15% (511% річних).

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» імперативно встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, за приписами частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Частиною другою статті 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи — споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір про споживчий кредит № 100486150 укладено 25 травня 2024 року, тобто через п`ять місяців після набрання чинності Законом № 3498-IX. Проте кредитодавець у пунктах 1.5, 1.5.2, 1.5.3 Договору встановив денну процентну ставку в розмірі 1,15%, а базову ставку нарахування — 511,00% річних (що фактично становить 1,40% на добу від суми кредиту: 6000,00 х 1,40 % = 84,00 грн /день. (сума, яку позивач вказує у своєму розрахунку)

Позивач у позовній заяві може посилатися на пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо так званого «перехідного періоду» (ставки 2,5% та 1,5%). Проте така позиція є очевидною маніпуляцією.

Частиною другою розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-IX прямо встановлено, що дія пункту 5 розділу I (яким запроваджено п. 17 Перехідних положень) поширюється виключно на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки Договір підписано 25.05.2024 року, правила «перехідного періоду» до нього не застосовуються, а діє виключно пряма імперативна заборона ставки понад 1%

У пункті 1.5 Договору, Паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів первісним кредитором визначено граничні параметри зобов`язання відповідача за весь строк кредитування (345 днів): загальний розмір кредиту: 6000,00 грн; проценти за користування кредитом за весь строк: 23158,80 грн; комісія за надання кредиту: 690,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту: 29848,80 грн.

Незважаючи на те, що навіть сума 29848,80 грн була розрахована виходячи із незаконної завищеної ставки 1,15% на добу, позивач у позовній заяві вимагає стягнути 39980,00 грн, з яких відсотки складають 26722,08 грн. Тобто кредитор протиправно нарахував на 3563,28 грн процентів більше, ніж передбачено самими договірними розрахунками.

Судове моделювання розрахунку заборгованості спростовує вимоги позивача за трьома послідовними лініями: Модель А (Застосування ліміту 1% на день за весь строк Договору): Сума наданого кредиту: 6000,00 грн; максимально дозволена ставка: 1% на день = 60,00 грн/день; Строк кредитування: 345 днів (з 25.05.2024 по 05.05.2025); граничний розмір процентів за весь строк: 60,00 грн х 345 днів = 20700,00 грн; фактично сплачено відповідачем 13.06.2024 року: 1260,00 грн процентів; залишок процентів до сплати за цією моделлю: 20700,00 - 1260,00 = 19440,00 грн. (а не 26722,08 грн, як вимагає позивач).

Модель Б (Наслідки нікчемності ставки — застосування облікової ставки НБУ): Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Облікова ставка НБУ у 2024–2025 роках становила від 13,0% до 13,5% річних (тобто близько 0,036% на день замість 1,4%); Річний розмір процентів від суми 6000,00 грн складає близько 800,00 грн за весь рік. З урахуванням сплачених Відповідачем 1260,00 грн, заборгованість за процентами є повністю погашеною, а надлишок у розмірі понад 460 грн підлягає зарахуванню в тіло кредиту.

Позивач заявив до стягнення 660,00 грн заборгованості за комісією (пункт 1.5.1 Договору).

Кредитодавець має чітко визначити та довести, за які додаткові послуги стягується комісія. Якщо ж її зміст не конкретизований (у п. 1.5.1 Договору зазначено загальну фразу: «за підготовку, організацію та надання фінансової послуги») або плата фактично встановлена за дії, які кредитор вчиняє у власних інтересах чи які за законом мають бути безоплатними, такі платежі є необґрунтованими, а умови договору — нікчемними (справи № 755/8126/26 та № 489/7954/25).

Жодних супутніх послуг первісний кредитор відповідачу не надавав, первинних документів на підтвердження таких витрат суду не надано.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання в загальному розмірі 6597,92 грн є абсолютно незаконними, прямо суперечать приписам Цивільного кодексу України щодо захисту позичальників під час дії воєнного стану та підлягають безумовній відмові у задоволенні. Зазначена сума нарахована всупереч законодавчому мораторію і в силу прямої вказівки закону підлягає обов`язковому списанню кредитором.

Оскільки кредитний договір укладено 25 травня 2024 року, усі без винятку штрафні санкції та нарахування за статтею 625 ЦК України здійснені в період дії воєнного стану. Відтак, в силу імперативних вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Відповідач звільнена від їх сплати, а нараховані суми підлягають безумовному списанню кредитором.

До матеріалів позовної заяви оригінал самого Реєстру боржників від 28 жовтня 2024 року (як невід`ємної частини договору факторингу), підписаний уповноваженими представниками обох сторін із накладенням електронних підписів, взагалі не надано.

Натомість Позивачем надано документ під назвою «Витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28 жовтня 2024 р.», який датований 10 вересня 2025 року (тобто складений майже через рік після укладення правочину відступлення).

Пунктом 7.1 Договору визначено плату за відступлення прав вимоги у розмірі 1779 026,46 грн. Згідно з пунктом 7.2 Договору днем здійснення оплати є день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора.

На підтвердження розрахунку Позивач надав роздруківку Платіжної інструкції № 6981 від 28.10.2024 року. Разом з тим: сама по собі платіжна інструкція, сформована у системі дистанційного обслуговування «Райффайзен Бізнес Онлайн», не є випискою з банківського рахунку та не підтверджує реального списання коштів із рахунку платника та їх зарахування на рахунок отримувача; у матеріалах справи відсутня банківська виписка ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» або ТОВ «Мілоан», оформлена згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положень нормативно-правових актів НБУ, яка б засвідчувала фактичне проведення розрахункової операції.

З наданого розрахунку вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» після 28.10.2024 року продовжило самостійно нараховувати проценти за користування кредитом за ставкою 1,4% на день (511% річних) аж до 05.05.2025 року, донарахувавши 15876,00 грн процентів.

Факторингова компанія не є банківською установою чи первісним позикодавцем за договором, вона не надавала Відповідачу жодних кредитних коштів, а відтак не має жодних правових підстав нараховувати власні проценти за договором позики після укладення договору факторингу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, надану Адвокатським об`єднанням «Апологет» (адвокат Усенко М.І.) на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та Акта наданих послуг № Д/30726 від 15 липня 2026 року.

Відповідач категорично заперечує проти покладення на нього зазначених витрат з огляду на безпідставність позову в цілому, а також заявляє клопотання про їх повне відхилення або зменшення до розумного та співмірного розміру — не більше 1000,00 грн з огляду на їх штучне завищення, типовий шаблонний характер справи та недоведеність критеріїв реальності й неминучості.

11 вересня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідь на відзив обґрунтована наступним.

Відповідно до п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №100486150 від 25.05.2024 року, комісія за надання кредиту: 690.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово.

Також варто зауважити, що ТОВ Фінансова Компанія «Мілоан» не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність».

Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту чи надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Варто зазначити, оскільки це є Витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024 року, тому він виготовлений представником позивача. Оскільки в Реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024 року містяться персональні данні інших осіб, тому представник Позивача не може надати повний Реєстр боржників, а надає витяг з зазначенням права вимоги по конкретному Кредитному договору.

Таким чином, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору №100486150 від 25.05.2024 року.

Станом на день подачі відповіді на відзив, представником Відповідача не надано доказів того, що ОСОБА_1 було погашено заборгованість на користь ТОВ «Мілоан» (Первісному Кредитору), також дана інформація відсутня і від ТОВ «Мілоан». Таким чином, відповідач не виконав обов`язку з погашення заборгованості за Кредитним договором №100486150 від 25.05.2024 року ні на користь Первісного кредитора (ТОВ «Мілоан») ні Новому Кредитору (ТОВ «ФК «Кредит капітал»).

Загальна сума заборгованості за користування кредитними коштами протягом строку кредитування становить: 6000,00 грн. (тіло кредиту) + 10846,08 грн.(нараховано процентів первинним кредитором) + 15876 грн.(нараховано процентів вторинним кредитором) + 5600,00 грн.+ 997,92 грн. (нараховано штрафів) + 690 – 30 (заборгованість за комісією) = 39980,00 грн

14 вересня 2026 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовити повністю. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу задовольнити: у разі відмови в позові — судові витрати позивача покласти на позивача у повному обсязі відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позовних вимог — зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «Кредит Капітал», які підлягають розподілу між сторонами, з 8000,00 грн до 1000,00 грн на підставі частини п`ятої статті 137 ЦПК України як неспівмірних, необґрунтованих та нерозумних для типової справи.

Заперечення на відповідь на відзив обґрунтовано наступним.

Позивач у відповіді на відзив намагається переконати суд у «правомірності» нарахування пені, штрафів та щоденних санкцій за статтею 625 ЦК України на загальну суму 6597,92 грн, а також відсотків за ставкою 511,00% річних (1,4% на день) на суму 26722,08 грн, використовуючи штучну юридичну конструкцію конкуруючих норм. Така позиція є повністю хибною та прямо спростовується правовими нормами та судовою практикою судів по спорах саме за участю ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (введений в дію Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року) є чинною, самостійною та імперативною нормою матеріального права, яка встановлює пряму заборону.

Позивач прямо зазначає, що протягом 1–11 розрахункових періодів (ТОВ «Мілоан») та надалі за період з 29.10.2024 по 05.05.2025 року (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») проценти нараховувалися за ставкою 511% річних, що становить: 511% / 365 днів = 1,4% на добу;

За цією ставкою щоденно нараховувалося 84,00 грн на тіло кредиту 6000 грн (6000 х 1,4% = 84,00 грн, унаслідок чого набігло 10846,08 грн процентів до відступлення та ще 15876,00 грн процентів після відступлення.

Згідно з визначенням термінів у Кредитному договорі № 100486150 (аркуш 1) та пунктом 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту в розмірі 690,00 грн (11,5% від суми кредиту) встановлена: «за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту)».

Тобто первісний кредитор ТОВ «Мілоан» встановив плату фактично за сам факт надання кредиту, що є протиправним подвійним стягненням плати за одне й те саме зобов`язання (на додачу до процентів).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 07 жовтня 2026 року без виклику сторін.

09 вересня 2026 року відповідачем подано до суду відзив.

11 вересня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.

14 вересня 2026 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судове засідання представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_1 09.09.2026 подано до суду відзив, в якому міститься клопотання про розгляд справи без її участі.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження від сторін не надійшло.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши права та обов`язки сторін, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100486150. Згідно даного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки /терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума кредиту становить 6000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів з 25.05.2024 року.

Згідно умов договору комісія за надання кредиту — одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем послуги (кредиту), та встановлена в п. 1.5.1 цього Договору.

Згідно п.п. 1.5.1 комісія за надання кредиту 690 грн.

Згідно п.п.1.5.2. проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового визначеного графіком платежів нараховуються за ставкою 511.00 на фактичну за кредитом.

Згідно п.п.1.5.3. проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового визначеного графіком платежів.

Згідно п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором та надало кредит в розмірі 6000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 89655226 від 25 травня 2024 року та відповіддю АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу суду про витребування доказів.

Згідно Договору про відступлення права вимоги № 113-МЛ/Т від 28 грудня 2024 року укладеного між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК « Кредит- Капітал» (новий кредитор), ТОВ «ФК « Кредит- Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Мілоан».

Згідно п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги ( права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 113-МЛ/Т від 28 грудня 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 100486150 у загальній сумі 24104 гривні.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В даному випадку відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК). Відповідно до ч. 2 вказаної статті Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Щодо заперечень відповідача відносно нарахованих відсотків, то 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції чинній станом на дату укладення кредитного договору, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції чинній станом на дату укладення кредитного договору, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг врегульовано питання внесення змін до Закону Україну "Про споживче кредитування" серед яких зазначені вище зміни до ст. 8 вказаного Закону Україну "Про споживче кредитування" чинні станом на час укладення кредитного договору та зміни до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» чинні станом на час укладення кредитного договору.

Із п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції чинній станом на дату укладення кредитного договору видно, що з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %; та з 22 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %.

Як видно з кредитного договору № 100486150, вказаний договір укладено 25 травня 2024 року. Згідно умов договору розмір процентної ставки становить 511 відсотків річних. Відповідно денна процентна ставка складає (511 %/365=1,4 %). Вказаний розмір процентної ставки відповідає вимогам п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» за вказаний період.

Щодо заперечень відповідача щодо заявленого розміру комісії у зв`язку з відсутністю чіткого визначення переліку послуг за які вона спачується, то згідно умов кредитного договору чітко визначено призначення комісії, а саме: за підготовку, організацію та надання кредитодавцем послуги (кредиту).

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто відповідач зобов`язання за договором не виконала.

У зв`язку з порушенням зобов`язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 100486150 від 25 травня 2024 року в сумі 33382,08 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6000 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 660 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить – 26722,08 гривень

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Вказане позивачем не ураховано при здійсненні розрахунку заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. Оскільки період за який здійснено нарахування заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання починається після 24 лютого 2022 року, то вказані суми не підлягають нарахуванню та стягненню.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погасила, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на часткове підтвердження позивачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 33382,08 грн.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесло судові витрати, що складаються з 2662,40 гривень, сплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, часткове задоволення позову стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає судовий збір в розмірі 2223,10 грн. (2662,40 грн. х 83,50 %) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача в позові було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме на суму 8000 грн.

На виконання вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України до позову додано Договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року укладений між АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», акт наданих послуг (правової допомоги) №Д/30726 від 15.07.2026 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акта №Д/30726 від 15.07.2026 року.

У відповідності до висновку Великою Палатою Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що позов було задоволено частково, а також, що розмір наданої позивачу правової допомоги є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, враховуючи, що в справі відбулося одне судове засідання, в якому представник позивача не приймав участі, зважаючи на заперечення відповідача, проти розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 207, 526, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, 1046-1049, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100486150 від 25 травня 2024 року в розмірі 33382,08 грн. ( тридцять три тисячі триста вісімдесят дві гривні вісім копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» 2223,10 грн. (дві тисячі двісті двадцять три гривні десять копійок) судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» - код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. В. Пилипчук