Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №143/1313/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1313/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.10.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. командира 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, курсанта 4-го навчального взводу 6-ої зведеної навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, –

встановила:

ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимогам статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перебуваючи у місці тимчасового розміщення 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відмовився виконати законні вимоги командира (начальника), визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 3567 «Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією», а саме скласти Військову присягу на вірність Українському народові та отримати зброю, мотивуючи свою відмову релігійними переконаннями.

Такими діями ОСОБА_2 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, а саме відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Водночас у матеріалах справи міститься його заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та просив застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 35 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на території України введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися від виконання обов`язків військової служби з мотивів релігійних переконань.

У постанові від 15 квітня 2025 року у справі № 573/406/24 (провадження № 51-317км25) Верховний Суд зазначив, що перебування держави в умовах воєнного стану зумовлює необхідність виконання військового обов`язку громадянами незалежно від їхніх релігійних переконань, а збройна агресія проти держави є винятковою обставиною, за якої можуть бути встановлені пропорційні обмеження можливості відмови від військової служби з релігійних мотивів.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення від 13 вересня 2026 року № 259/26;

- актом фіксації відмови від прийняття Військової присяги, проходження курсу БЗВП, отримання зброї та виконання наказу про проведення стрільб, а також відмови від надання пояснень, отримання копії адміністративного протоколу, участі у судовому засіданні та повідомлення про дату і час розгляду справи від 06 серпня 2026 року;

- рапортом інструктора 6-ої зведеної навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 від 06 жовтня 2026 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_2 відмовився виконати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3567 «Про складення Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією, курсантами 3-го навчального батальйону», мотивуючи свою відмову релігійними переконаннями;

- рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира 6-ої зведеної навчальної роти – старшого викладача 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 06 жовтня 2026 року;

- службовою характеристикою ОСОБА_2 , згідно з якою він висловлював небажання виконувати обов`язки військової служби, мотивуючи це релігійними переконаннями;

- медичною характеристикою ОСОБА_2 , відповідно до якої він здоровий;

- довідкою від 24 липня 2026 року № 190520239315034000018/1.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, як відмова від виконання законних вимог командира (начальника).

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного, а також визнання ОСОБА_2 вини, суд вважає необхідним і достатнім накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, а саме ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-10, статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

постановила:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн в дохід держави (отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Погребище/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 528999980313070106000002892, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі її оскарження – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова відповідно до ст. 308 КУпАП підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові.

Стягнути з ОСОБА_2 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Погребищенський районний суд Вінницької області.

Суддя