Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №136/1338/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1338/26

провадження № 2/136/668/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 04.07.2011 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/0830/82/0072576, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Клієнту Кредит в сумі 6 000,00 грн.; строк Кредиту – 24 місяці (ів) з 04.07.2011 (дата надання кредиту) по 04.07.2013 (дата повного погашення Кредиту). Позивач зазначає, що Банк надав Позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений вище та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 36,90%. Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

30.11.2021 між АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 114/2-47 у відповідності до умов якого, АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 010/0830/82/0072576.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір факторингу № 10-01/2023 у відповідності до умов якого, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 010/0830/82/0072576.

На підставі Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 62 363,41 грн. з яких: 28 505,37 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11 812,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 22 045,58 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

29.06.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 30.06.2026, 29.07.2026 та 01.09.2026 «адресат відсутній», у зв`язку із чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 30.09.2026.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 16.06.2011 ОСОБА_2 оформила у ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» Заяву-Анкету для отримання карткового кредиту «Кредитна картка» № 08300072576 (а.с.10).

04.07.2011 між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/0830/82/0072576, відповідно до п. 1.1. якого Банк відкрив Позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 , до якого встановлюється кредитна лінія.

Згідно п.п. 1.2., 1.4 кредитного договору № 010/0830/82/0072576 процентна ставка - 36,9; розмір ліміту кредитування – 6 000,00 гривень (шість тисяч гривень 0 копійок).

Відповідно до п. 1.6. кредитного договору № 010/0830/82/0072576 тривалість дії ліміту кредитування – 24 місяці.

13.02.2013 між «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якої розмір поточного кредитного ліміту 10 200,00 грн., строк користування кредитом з 13.02.2023 становить 48 місяців (а.с.13-14).

Банк надав Позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, що підтверджується випискою по рахунку за період з 04.07.2011 по 30.11.2021 (а.с.17-27).

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач частково обґрунтовує свої вимоги вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за умовами № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011, з 05.07.2011 по 30.11.2021 становить 28 617,83 грн., з яких: 22 792,00 грн. – заборгованість за дозволеним овердрафтом, 5 713,37 грн. – заборгованість за недозволеним овердрафтом та 112,46 грн. – заборгованість за відсотками (а.с.28-30).

30.11.2021 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47 у відповідності до умов якого, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 86 326 697,61 грн. за Ціною договору у розмірі 4 774 940,58 грн., а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується здійснити фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками (а.с.33-36).

Згідно платіжного доручення № 306770027 від 30.11.2021 ТОВ «ВЕРДИК КАПІТАЛ» перерахувало АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 4 774 940,58 грн.(а.с.37), за наслідками якої та на підставі Реєстру Боржників від 30.11.2021 набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011 у загальному розмірі 28 617,83 грн. (а.с.38-41).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 у відповідності до умов якого, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього Договору (а.с.42-47).

На підставі Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, Додаткової угоди № 10/12 від 04.02.2025 до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 (а.с.48), акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 (а.с.49), актів прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 (а.с.50-51) та реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 (а.с.52-55) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011 укладеного з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , у загальному розмірі 40 317,83 грн., з яких: 28 505,37 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням та 11 812,46 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами. Суд звертає увагу на те, що зазначений розмір заборгованості відповідає розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 (а.с.31).

Окрім того, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» також здійснено самостійне нарахування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011, зокрема нараховано проценти за період з 10.01.2023 по 10.06.2026 у розмірі 22 045,58 грн. (а.с.32).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021 та Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляє її обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 010/0830/82/0072576 шляхом власноручного його підписання 04.07.2011 на підставі попередньо підписаної нею 16.06.2011 Заяви-Анкети для отримання карткового кредиту від у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлялася в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловила своєї позиції за вимогами до неї позивача про стягнення кредитної заборгованості, не заперечила наявної заборгованості, укладення ним відповідного договору, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право позивача є порушеним та підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62 363 (шістдесят дві тисячі триста шістдесят три) гривні 41 коп., з яких: 28 505,37 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11 812,46 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) та 22 045,58 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості (10.06.2026), а відтак за відсутності будь–яких заперечень з боку відповідача, позовна заява підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 0662250001 від 18.06.2026 в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. (а.с.1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.07.2024 було укладено Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.64-66), відповідно до п. 2.1. якого адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги.

Відповідно до п.4.1. Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору форма заявки визначена у Додатку № 1 до Договору.

Згідно із доданою до позовної заяви заявки на надання юридичної допомоги № 1489 від 01.05.2026 (а.с.67) та витягу з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 (а.с.68) адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надано ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» правових послуг по справі відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) договір № 010/0830/82/0072576 на 16 000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у разі задоволення позову становлять 5 000 (п`ять тисяч) гривень, які відповідно до вимог частини другої статті 141 ЦПК України мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 010/0830/82/0072576 від 04.07.2011 у розмірі 62 363 (шістдесят дві тисячі триста шістдесят три) гривні 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 2 662 (двісті тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ: 44276926);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ