Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №128/2230/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2230/26

провадження № 2/136/671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - позивач, кредитодавець) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 8 000,00 грн., строком на 120 днів, із процентною ставкою 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 800,00 грн. Даний договір підписано клієнтом шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п. 1.6 Договору Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

19.06.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 19062025, згідно умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 17530-03/2025 від 08.03.2025.

У позові представник позивача вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого допустив заборгованість в загальному розмірі 24 720,00 грн., з яких: 8 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8 640,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 800,00 грн. - заборгованість за комісією та 7 280,00 грн. - заборгованість за неустойкою, яку у добровільному порядку не сплачує, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2026 цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області.

26.06.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, даною ухвалою витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію:

- чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 власником карти за номером НОМЕР_1 ?;

- про надходження на рахунок банківської карти № НОМЕР_1 коштів в розмірі 8 000 грн. в період з 08.03.2025 по 13.03.2025 року, а також запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

14.07.2026 до суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 30.06.2026 та 28.07.2026 документи ОСОБА_1 отримано.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, та витребуваних судом від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від учасників справи на адресу суду не надходили.

26.08.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 30.09.2026.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025 (далі - Договір № 17530-03/2025) (а.с.14-20), відповідно до пункту 1.1. якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору № 17530-03/2025 тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 10.06.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 05.07.2025.

Відповідно до п.п. 1.4.1. Договору № 17530-03/2025 денна процентна ставка становить 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору № 17530-03/2025 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-2842 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

У п. 2.18. Договору № 17530-03/2025 сторони зазначили, що укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет клієнта.

Відповідно до п. 5.3. Договору № 17530-03/2025 у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний робочий день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.6, 7.7 підписанням Договору № 17530-03/2025 відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до додатку № 1 до Договору № 17530-03/2025 сторонами договору узгоджено наступний графік платежів: дата кредиту - 08.03.2025, дата платежу - 06.04.2025, 06.05.2025, 05.06.2025 та 05.07.2025; сума кредиту - 8 000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 2 572,74 грн. (а.с.20 на звороті- а.с.21).

Аналогічні умови кредитування передбачені у паспорті споживчого кредиту (а.с.11 на звороті-а.с.13).

Відповідно до наданої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 17530-03/2025 від 08.03.2025 ідентифікований аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «Y932», час відправки ідентифікатора позичальнику 2025-03-08 09:26:59, номер телефону НОМЕР_3 (а.с.22).

Згідно листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №3426_260217121623 від 17.02.2026, 08.03.2025 о 09:30:07 було успішно перераховано 8 000,00 грн на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 673813853 (а.с.23).

Відповідно до інформації зазначеної у листі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-29349 від 08.07.2026 банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку; НОМЕР_1 , на яке у період з 08.03.2025 по 13.03.2025 надійшло зарахування коштів у сумі 8 000 гривень (а.с.63).

19.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 19062025, згідно умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 17530-03/2025 від 08.03.2025 (а.с.25-29).

Згідно із платіжною інструкцією № 11887 від 19.06.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перераховано ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» плату за відступлення права вимоги

На підставі Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025, Реєстру боржників від 19.06.2025 (а.с.30) та Акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 19.06.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 17530-03/2025 від 08.03.2025, укладеного з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у розмірі 23 568,00 грн. Зазначений розмір вимоги відповідає наданому позивачем розрахунку заборгованості за період з 08.03.2025 по 19.06.2025 (а.с.23 на звороті - а.с.24).

Окрім того відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за період з 20.06.2025 по 05.07.2025 ОСОБА_1 додатково нараховано заборгованість за кредитним договором № 17530-03/2025 від 08.03.2025 по сплаті відсотків у розмірі 1 152,00 грн., тобто до дня закінчення строку кредитування визначеного умовами кредитного договору (а.с.31 на звороті).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набула право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025 від 08.03.2025, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляється його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 17530-03/2025 від 08.03.2025 який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y932», а паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором «W554», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, отож права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення такого договору, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього позивача про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення ним відповідного договору, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право позивача є порушеним та підлягає судовому захисту в частині стягнення заборгованості за основною сумою заборгованості, відсотків та комісії на загальну суму 17 440 (сімнадцять тисяч чотириста сорок) гривень, з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 8 640,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 800 грн. - заборгованість за комісією.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за Договором про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025 від 08.03.2025, судом застосовуються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка (штраф), яка передбачена Договором про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025 від 08.03.2025 нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 280,00 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 29672 від 15.05.2026 в сумі 2 622,40 грн. (а.с.38), який відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (17 440,00 грн. з 24 720,00 грн., що становить - 70,55%), а отже з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.*70,55% задоволених позовних вимог, що становить 1 878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 32 коп.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 відповідно до п. 1.1. якого Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта (а.с.34 на звороті).

Відповідно до п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно із актом наданих послуг № 23 від 11.05.2026 (а.с.35) та детальним описом наданих послуг до акту № 23 від 11.05.2026 (а.с.35 на звороті) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» отримало правових послуг по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17530-03/2025 від 08.03.2025, боржник ОСОБА_1 на 8 000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп., які відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 3 527 (три тисячі п`ятсот двадцять сім) гривень 50 коп. (5 000,00 грн. *70,55% задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 17530-03/2025 від 08.03.2025 у загальному розмірі 17 440 (сімнадцять тисяч чотириста сорок) гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 32 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 527 (три тисячі п`ятсот двадцять сім) гривень 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ: 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ